Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №750/16943/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/16943/25

Головуючий у першій інстанції – Слісар А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1544/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Любчика О.В.,

суддів Висоцької Н.В., Супруна О.П.,

з участю секретарів Шапко В.М., Хілик М.О., Шкарупи Ю.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кравченка Олександра Миколайовича на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онуками,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:

- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної першої та третьої суботи місяця з 15:00 год. до 20:00 год. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 15:00 год. до 20:00 год. за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження матері за добу про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення їй смс-повідомлення; повідомлення матері про місце перебування дитини; відвідування позашкільних навчальних закладів; обов`язкового повернення дитини матері в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю відвідування дитячих майданчиків, парків, стадіонів, дитячих розважальних закладів. Надати можливість спільного відпочинку онуків з бабусею з можливістю виїзду за межі міста Чернігова в межах території України, з поверненням дитини за місцем її проживання до матері, для оздоровлення дітей, відвідування екскурсій, культурно-масових заходів для розвитку дітей;

- надати можливість ОСОБА_1 в день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень) привітати онуків за допомогою телефонного, електронного та відеозв`язку з використанням месенджерів (Telegram Viber Whats App) та подарувати подарунки за місцем перебування дітей;

- якщо день побачення з бабусею співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку (дошкільному закладі) та/або школі, день побачення переноситься на інший день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно;

- якщо в день побачення з бабусею дитина захворіла, день побачення переноситься на інший робочий чи вихідний день за домовленістю з матір`ю дитини. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є матір`ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя син одружився із ОСОБА_2 та у них народилися діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя сина відносини між позивачкою із невісткою були гарні, а після загибелі сина відповідачка їх змінила та не дає бачитися із онуками, не контактує. Позивачка бажає бачитися із онуками та проводити із ними час. Вважає, що відповідач порушує її право на спілкування з дітьми, вказуючи, що сам факт звернення позивачки до суду, свідчить про наявність певних перешкод у спілкуванні з онуками з вини відповідачки.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожну першу та третю суботу місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей ОСОБА_2 за умови задовільного стану здоров`я дітей та попередження матері за добу про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , або у місцях загального користування: на дитячих майданчиках, у парках, стадіонах, дитячих розважальних закладах, за погодженням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Надано можливість ОСОБА_1 в день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень) привітати внуків за допомогою телефонного, електронного та відеозв`язку з використанням месенджерів (Telegram Viber Whats App) та подарувати подарунки за місцем перебування дітей.

Якщо день побачення ОСОБА_1 з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 співпадає з проведенням запланованих заходів у дитячому садочку(дошкільному закладі) та/або школі, хвороби дітей, або виникнення інших обставин, день побачення переноситься на інший день за домовленістю з матір`ю дітей. Про виникнення таких обставин мати дитини повинна повідомити бабусю дитини ( ОСОБА_1 ) завчасно.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

ОСОБА_6 зазначає, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не враховано висновок, наданий Управлінням (службою) у справах дітей Чернігівської міської ради, суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи.

Вказує, що на протязі всього часу розгляду справи позивачкою не було надано жодних доказів щодо необхідності її спілкування із онуками, крім вирішення нею за допомогою впливу на малолітніх онуків своїх суто матеріальних проблем. Зокрема, позивачкою було подано до суду позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина, при цьому відповідачами зазначила ОСОБА_2 , а також своїх онуків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , по якій рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 квітня 2026 року було винесено рішення про відмову у задоволенні позову (справа №750/13115/25), яке набрало законної сили 12 травня 2026 року. Тобто, позивачка хотіла своїх онуків, з якими вона бажає бачитися, - позбавити майна, яке вони успадкували на законних підставах після смерті свого батька ОСОБА_5 .

Звертає увагу, що протягом півторарічного терміну після загибелі сина позивача не знайшла час на спілкування із рідними онуками. Крім того, бабуся (позивачка) забула привітати онуків із святами і днями народжень, хоча адреса їх проживання їй відома. Онуки не бажають спілкуватися із своєю бабусею, оскільки ОСОБА_7 її боїться, а ОСОБА_8 взагалі не знає бабусю. До речі, судом проігноровано письмове пояснення ОСОБА_7 до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради щодо його не бажання зустрічатись та спілкуватись з бабою.

Судом першої інстанції проігноровано Висновок Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №113 від 19.02.2026. Суд першої інстанції ухвалив рішення, в якому вказав більше ніж удвічі збільшення часу на спілкування позивачки ОСОБА_9 з малолітніми онуками, замість зазначеного у Висновку Управління (служби) у справах дітей: «кожну першу суботу місяця з 15.00 години до 16.30 години у присутності матері» - зазначив: «кожну першу та третю суботу місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей».

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року - без змін. Зазначає, що чинне законодавство не покладає на позивача обов`язок додатково доводити необхідність реалізації свого законного права. Підтримка родинних зв`язків апріорі відповідає найкращим інтересам дитини, що гарантується статтею 3 Конвенції про права дитини та частиною третьою статті 51 Конституції України. Для дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які втратили батька, контакт із його матір`ю, їхньою бабусею, є важливою умовою збереження пам`яті про батька та підтримки емоційного зв`язку з його родиною. Твердження відповідача про нібито наявність у позивача корисливих мотивів є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними чи допустимими доказами. Під час розгляду справи судом першої інстанції не встановлено жодних обставин чи фактів, які б давали підстави для позбавлення позивача можливості реалізувати своє законне право на спілкування з онуками та участь у їхньому вихованні. Відповідач не надала жодного належного та допустимого доказу того, що встановлений судом першої інстанції графік спілкування з бабусею завдає шкоди фізичному чи психічному здоров`ю дітей. Позивач прагне виключно реалізувати своє право на спілкування з онуками, яке безпосередньо охороняється Конституцією та чинним законодавством України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_5 , який загинув, є сином ОСОБА_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

У відповідності до копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13-14).

Діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є онуками ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.12).

Сторони не заперечували, що наразі діти проживають з матір`ю у АДРЕСА_2 .

Із наданої позивачем скріншоту із телефонного додатку Телеграм вбачається, що відбувалася переписка позивачки та відповідачки, у якій позивач просить зустрічі з дітьми, а відповідач відповідає, що діти не бажають з нею зустрічатися (а.с.16-17). З наданої переписки не можливо ідентифікувати, що відбувалася переписка саме між сторонами, але у судовому засіданні не було надано доказів протилежного.

Відповідно до висновку щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми онуками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 лютого 2026 за № 113, комісія з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування визнала за доцільне визначити громадянці ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми внуками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та встановити наступний порядок спілкування: кожну першу суботу місяця з 15.00 години до 16.30 години, у присутності матері за умови: задовільного стану здоров`я дітей; попередження за добу матір про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення; повідомлення матері про місце перебування дітей; обов`язкового повернення дітей матері в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку (а.с.164-165).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року в справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що:

«законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування».

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося ЄСПЛ, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, спір стосується прав баби на спілкування зі своїми онуками та встановлення способу участі у спілкуванні та вихованні дітей.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з онуками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а отже, сторони не можуть досягти згоди щодо способу участі позивача у вихованні внуків та у спілкуванні з ними. Крім того, вирішуючи позовні вимоги про визначення способу участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онуками, суд врахував вік дітей, а саме, дівчинки ОСОБА_8 , яка на час вирішення справи досягла трирічного віку, яка потребує особливого материнського догляду та уваги з причини особливостей її харчування, гігієни, санітарії та сну, а також того, що дитина взагалі не знає позивачку, що внук ОСОБА_7 подавав до управління у справах дітей заяву, про не бажання зустрічатися та спілкуватися з бабою, інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами бабусі, бажання бабусі брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми внуками, врахувавши сімейні обставини та фактори, які впливають на участь бабусі у вихованні внуків, узяв до уваги наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабусею та внуками, врахував вік дітей, відсутність протиправних дій бабусі стосовно онуків та визначив наведений у рішенні спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Колегія апеляційного суду не може повністю погодитися із наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2023 року у справі № 644/2026/20 підкреслено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правильним є висновок суду щодо того, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, з огляду на те, що ОСОБА_1 вимушена була звернутися із позовом до суду, відповідач заперечує проти спілкування баби із онуками, на вказане також і зазначають свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і це убачається із досліджених матеріалів справи. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні підтвердив про небажання ОСОБА_2 участі позивача у спілкуванні та вихованні її дітей.

Надаючи оцінку запропонованим позивачкою способам участі у вихованні, спілкуванні та побаченні з онуками, районний суд вважав, що такі у повній мірі відповідають інтересам як баби, так і дітей, а також є достатнім для забезпечення участі баби у вихованні онуків.

Дитина є суб`єктом права і, незважаючи на неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав, до основних із яких належить право, із досягненням відповідного рівня соціального та особистісного розвитку (достатнього рівня розуміння), вільно висловлювати свою думку щодо питань, які стосуються її життя, та право бути почутою будь-яким органом чи особою, уповноваженою на вирішення цих питань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 (баба) має право спілкуватися зі своїми онуками на підставі положень статті 257 СК України.

До того ж позивач позитивно охарактеризована головою Чернігівської ради ветеранів, головою правління ГО «Єдина родина Чернігівщини» має нагороди, відзнаки та подяки, у минулому займала посаду директора Дрімайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеней Куликівської районної ради Чернігівської області (том.2 а.с.46-54, 77-78).

Колегія суддів ураховує при вирішенні цього спору, що інтересам дітей відповідає збереження родинних зв`язків, зокрема з бабою.

Сталість родинних відносин із онуком ОСОБА_7 підтверджується наданими суду фотознімками, де зображені позивач разом із її сином, відповідачем та онуками, як разом, так і окремо (том 2 а.с. 51, 132).

Крім того, суд звертає увагу, що до загибелі сина позивача, батька дітей, позивач не була обмежена у спілкуванні з онуками і вказане не убачається із матеріалів справи.

Обставин, які б свідчили про те, що спілкування з позивачкою шкодить дітям чи будь-яким чином є загрозливими або несприятливим для них або має негативний вплив на дітей, не встановлено.

Із досліджених судом психолого-педагогічних характеристик на дітей, не встановлено обставин, які б свідчили про негативний вплив баби на онуків, а також неможливість її у спілкуванні з ними та участі у їх вихованні.

Крім того, позивач має на праві власності квартиру в АДРЕСА_1 , яка була обстежена представниками управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради і в якій, відповідно до акту від 03.02.2026 зазначено, що у квартирі ОСОБА_1 створено необхідні умови для тимчасового перебування дітей, яка має намір приймати участь у вихованні онуків (том 2 а.с. 96).

Відповідно до медичної довідки від 21.04.2026 форми №100-2/о психічних і наркологічних захворювань у ОСОБА_1 не виявлено (том 2 а.с. 116).

Разом з тим встановлено наявність неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не може бути підставою для обмеження прав баби на спілкування з онуками.

Суд першої інстанції, прийнявши до уваги встановлені обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, доводам сторін, дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні, спілкуванні та побаченні з онуками, мотивувавши необхідністю забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосувавши положення Конвенції про права дитини та СК України, й ухвалив обґрунтоване судове рішення по суті вирішення спору, яке відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка намагається відібрати у своїх онуків майно, звернувшись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не можуть бути підставою для відмови суду у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України, оскільки предметом даної справи є визначення способів участі баби у вихованні онуків, місця і часу їх спілкування.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась із позовом про визначення їй додаткового строку на подання заяви на прийняття спадщини померлого сина ОСОБА_5 (а.с.86 т.1), тим самим реалізувала своє право на спадкування майна на рівні з іншими спадкоємцями і таке звернення її до суду не дає правових підстав обмежувати позивача у спілкуванні з онуками, а безпосередня присутність відповідача при зустрічах є запобіжником від будь-якого можливого негативного впливу на дітей з боку позивача.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Не переконливими також є доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції висновку Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради від 19.02.2026.

У постанові ОП ВС від 11.12.2023 року у справі №523/19706/19, зроблено висновок про те, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, відповідно до ст. 19 СК України. Однак передбачена частинами 4 та 5 статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися, та відсутність висновку не є підставою для відмови у позові.

Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд частково врахував вказаний висновок та виснував, що побачення з дітьми двічі на місяць у період 2 години на день сприяє налагодженню контакту бабусі з дітьми та підтриманню сімейних зв`язків між ними, з чим і погоджується апеляційний суд.

Суд у процесі судового розгляду повинен виключити, усунути альтернативу, прийти до єдиної думки й ухвалити визначене рішення. Визначеність рішення передусім необхідна для осіб, які беруть участь у справі, оскільки вони мають усвідомити, які права, свободи й інтереси захищаються рішенням, а які ні.

Апеляційний суд наголошує, що рішення не може бути умовним та повинно виключати будь-яку неясність при його виконанні. Суд не має права зобов`язувати особу виконати дію на вибір із кількох варіантів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про доцільність зустрічей позивачки ОСОБА_1 з онуками «за умови попередження матері за добу про можливість спілкування з дітьми шляхом направлення їй смс-повідомлення і за погодженням між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з огляду на існування між сторонами неприязливих стосунків. Додаткове погодження цих зустрічей з відповідачкою ОСОБА_2 не має потреби, оскільки судом визначено графік зустрічей ОСОБА_1 з онуками кожної першої та третьої суботи місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей ОСОБА_2 за умови задовільного стану здоров`я дітей.

Отже, помилковим є також визначення умов перенесення зустрічей з дітьми у разі неможливості у визначені судом дні та час, оскільки зустрічі позивача ОСОБА_1 не мають накопичувального характеру і як вже зазначалось, визначені судом у конкретні дні та час.

Відповідно до частини 1, 2 статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання.

Враховуючи наведене, спілкування позивача з онуками має відбуватися з урахуванням думки та бажання онука ОСОБА_7 на зустріч, який не бажає бачитись з бабою, відповідно до його заяви від 02.02.2026 (том 2 а.с.93), та з урахуванням не тільки задовільного стану здоров`я дітей, а й кліматичних умов та режиму їх харчування, оскільки в ході вирішення цього спору пріоритет надається якнайкращим інтересам дітей.

Апеляційний суд наголошує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому, результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Позивачка ОСОБА_1 також має право згодом змінити встановлений судом спосіб її участі у спілкуванні з онуками з урахуванням вікових змін, особистих відносин, розвитку та їх потреб, що відповідатиме її інтересам.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року слід змінити в частині визначеного судом першої інстанції способу участі баби у спілкуванні з онуками.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року – змінити.

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожну першу та третю суботу місяця з 15-00 до 17-00 години у присутності матері дітей ОСОБА_2 , з урахуванням бажання онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на зустріч, з урахуванням кліматичних умов, режиму харчування, та за умови задовільного стану здоров`я дітей за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , або у місцях загального користування: на дитячих майданчиках, у парках, стадіонах, дитячих розважальних закладах».

Абзац п`ятий резолютивної частини рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2026 року - виключити.

Абзаци 6, 7, 8, 9 цього рішення вважати відповідно абзацами 5, 6, 7, 8.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 29.09.2026 року.

Головуючий: Судді: