Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №592/11033/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Суми

Справа №592/11033/24

Номер провадження 22-ц/816/2690/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Сізова Д. В. , Нестеренка М. В.

за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мірошниченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом МІРОШНИЧЕНКОМ Андрієм В`ячеславовичем, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2026 року, ухвалене у складі судді Катрич О.М. у місті Суми, повний текст складений 29 червня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,

треті особи: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС», ПРИВАТНА ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТУРБО-СЕРВІС»

про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У липні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму прямих матеріальних збитків у розмірі 380 662 грн 85 коп.

Позивач ОСОБА_4 мотивує тим, що 18 червня 2022 року о 20 год. 15 хв. у м. Суми на перехресті вулиць Іллінської та Чорновола відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro з державним номером НОМЕР_1 у порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху не надав перевагу в русі автомобілю Nissan з державним номером НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі, унаслідок чого відбулося зіткнення, автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.07.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні указаного адміністративного правопорушення.

Цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_1 було застраховано в ПрАТ «Європейський страховий альянс», яке виплатило позивачу максимальну суму страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн 00 коп.

Згідно з висновком судового експерта № 10/2022 від 25.07.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становила 569 008,32 грн. Фактична вартість ремонту, проведеного у ПВФ «Турбо-Сервіс», склала 505 020,07 грн. Позивач сплатив аванс виконавцю ремонту 100 000 грн, а також поніс витрати на евакуатор (3000 грн) та експертизу (2642,78 грн).

Розмір шкоди, не покритої страховим відшкодуванням, позивач розрахував у сумі 380 662,85 грн 00 коп. Позивач посилається на те, що відповідач спочатку обіцяв добровільно відшкодувати різницю, а згодом перестав виходити на зв`язок. ОСОБА_4 не розрахувався з виконавцем ремонту й 20.05.2024 отримав претензію від ПВФ «Турбо-Сервіс» на 404 020,07 грн. Тому ОСОБА_4 просить стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром збитків і страховим відшкодуванням.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кошти в сумі 221 544 грн 00 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач, незалежно від вартості фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набув право на отримання відшкодування у вигляді різниці між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання ДТП до його пошкодження внаслідок ДТП та після пошкодження внаслідок ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу перевищила ринкову вартість останнього станом на день настання дорожньої пригоди.

При цьому суд при визначенні розміру відшкодування прийняв до уваги як належний доказ висновок судового експерта Варухи В.О. №10/2022 від 25.07.2022 року, який відповідає вимогам статей 102, 106 ЦПК України. З урахуванням виплаченої позивачу страховою компанією суми страхового відшкодування суд визначив, що з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 221 544 грн., а не як просив позивач в сумі 380 662 грн 85 коп. Ураховуючи ненадання позивачем доказів понесення витрат в сумі 3000 грн за послуги евакуатору, судом відмовлено у задоволенні цих вимог позивача.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Мірошниченко А.В. 22.07.2026 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не довів факту понесення реальних збитків у заявленому розмірі, автомобіль позивача фактично відремонтований, тому розмір шкоди має визначатися за документами, що підтверджують реально витрачені кошти. Рахунок-фактура не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і має характер пропозиції про оплату. Акт виконаних робіт та претензія ПВФ «Турбо-Сервіс» є односторонніми документами й не підтверджують руху коштів. Відсутність доказів оплати означає, що витрат, які особа «зробила» позивач не поніс, а виплаченого страхового відшкодування в розмірі 130 000 грн було достатньо для компенсації шкоди.

Суд безпідставно застосував статтю 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до правовідносин, які цією нормою не регулюються.

Апелянт також указує, що заявлений розмір ремонту є економічно недоцільним і штучним: вартість ремонту (505 020,07 грн) становить понад 90 % ринкової вартості автомобіля до ДТП (545 678 грн). Акт виконаних робіт дослівно повторює теоретичну калькуляцію експерта ОСОБА_5 , складену за програмою «AUDATEX» до початку ремонту, що свідчить про відсутність власної дефектовки та створення «фіктивного» документа. Ухвали суду від 26.11.2024 та 18.12.2024 про витребування в СТО первинних документів на закупівлю запчастин не виконано. Розрахунок експерта Варухи В.О. зроблено без урахування фізичного зносу, що є неприпустимим для визначення реальних збитків, а заміна зношених деталей на нові оригінальні призводить до безпідставного збагачення позивача.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги статей 263, 264 ЦПК України щодо обґрунтованості рішення: не надав оцінки доводам відповідача та порушив принцип диспозитивності, змінивши правову природу стягуваної суми з «вартості фактично здійсненого ремонту» на «різницю вартості майна» і вийшовши за межі заявлених позивачем вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині вимог, які залишено без задоволення не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.07.2022 року у справі №592/3972/22 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. (а.с.6, 7, том 1).

За змістом указаної постанови суду 18 червня 2022 року о 20 год. 15 хв. в м.Суми, на перехресті вул. Іллінська та вул. В.Чорновола водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем OPEL VIVARO з державним номером НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю, який рухався на перехрещенні проїзних частин по головній дорозі та допустив зіткнення з транспортним засобом NISSAN з державним номером. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс».

Про настання страхової події потерпілий ОСОБА_4 повідомив указаного страховика 23 червня 2022 року (а.с. 8, том 1).

Відповідно до висновку судового експерта Варухи В. О.№ 10/2022 за результатами автотоварознавчого дослідження від 25 липня 2022 року, проведеного стосовно автомобіля NISSAN Rogue, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачу:

- ринкова вартість автомобіля станом на час настання події, що відбулася 18.06.2022 року, без урахування ПДВ, складає 545678 грн.;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та без урахуванням ПДВ на вартість частини складових, складає 569008,32 грн.

- вартість автомобіля на час після настання дорожньо-транспортної пригоди (у пошкодженому стані), без урахування ПДВ, складає 194134 грн 00 коп.

- розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 18.06.2022 року, станом на час настання події, відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 351 544 грн. 00 коп. (а.с. 88-109 том 1).

Страховик виплатив позивачу ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 130 000 грн 00 коп.

Згідно умов договору, укладеного між ОСОБА_4 та Приватною виробничою фірмою «Турбо – Сервіс» від 25.01.2023 року автомобіль було передано для проведення ремонту на станцію технічного обслуговування ПВФ «Турбо-Сервіс». До початку робіт позивачем ОСОБА_4 було сплачено аванс у сумі 100000,00 грн. (а.с. 36-37 том 1)

Відповідно до Акту виконаних робіт від 22.04.2023 р. № КМД-000040 загальна вартість робіт з урахуванням запасних частин та матеріалів склала згідно до акту виконаних робіт склала 505020 грн 07 коп. з ПДВ. (а.с. 35 том 1).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (частина перша, пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

У частині другій статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування.

У справі, яка переглядається судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, відповідно до висновку судового експерта Варухи В.О. № 10/2022 від 25 липня 2022 року ринкова вартість автомобіля NISSAN Rogue, 2016 року випуску, до настання дорожньо-транспортної пригоди становила 545 678 грн 00 коп., вартість його відновлювального ремонту — 569 008,32 грн, а вартість автомобіля у пошкодженому стані після ДТП — 194 134 грн.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищувала ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, що відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для визнання ремонту економічно необґрунтованим та визначення розміру шкоди за правилами пункту 30.2 цієї статті.

Апеляційний суд відхиляє довід апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував статтю 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV до правовідносин, які цією нормою не регулюються.

Законодавець безпосередньо визначив у статті 30 указаного Закону у редакції, чинній на момент настання страхового випадку спеціальний критерій для установлення економічної необґрунтованості відновлення пошкодженого транспортного засобу та спеціальний спосіб визначення розміру шкоди у такому випадку.

Установлений у цій справі експертом ОСОБА_5 розмір витрат на відновлювальний ремонт перевищує вартість транспортного засобу до ДТП (569 008,32 грн > 545 678 грн), що за встановленим законом критерієм свідчить про економічну необґрунтованість такого ремонту

Факт проведення ремонту не змінює способу визначення шкоди за указаних обставин.

У цьому контексті також помилковими є твердження апелянта про те, що місцевий суд порушив принцип диспозитивності та вийшов за межі заявлених позивачем вимог.

Предметом позову ОСОБА_4 є стягнення шкоди, не покритої страховим відшкодуванням. Суд, розглядаючи справу, не вийшов за межі заявленого позивачем предмета позову у межах заявленої суми (380 662,85 грн), а лише застосував до встановлених у справі фактичних обставин належну правову норму, визначивши менший, ніж заявлений, розмір стягнення (221 544 грн).

Відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони»), обов`язок визначення характеру спірних правовідносин і застосування норми права, яка їх регулює, покладається саме на суд, а не на сторони. Cаме по собі посилання позивача на неналежну правову підставу вимог не позбавляє суд права застосувати належну правову норму до фактичних обставин, установлених на підставі наданих сторонами доказів, за умови, що предмет і розмір позовних вимог залишаються незмінними.

Доводи апеляційної скарги, спрямовані на визнання як неналежних доказів документів ПВФ «Турбо-Сервіс» (акта виконаних робіт, рахунку-фактури, претензії) не заслуговують на увагу, оскільки такі документи судом першої інстанції не брались до уваги як підстава для визначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Суд першої інстанції поклав в основу визначення розміру шкоди не вартість заміни окремих деталей чи фактично понесені позивачем витрати на ремонт, а визначений експертом ОСОБА_5 розмір шкоди за правилами статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виходячи з вартості автомобіля до та після ДТП.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду з дотриманням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України)

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого суду залишається без змін, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом МІРОШНИЧЕНКОМ Андрієм В`ячеславовичем залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови суду складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді Д. В. Сізов

М. В. Нестеренко