Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №581/141/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Суми

Справа №581/141/26

Номер провадження 22-ц/816/2730/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Сидоренко А. П.

за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 липня 2026 року, постановлену у селищі Липова Долина Сумської області у складі судді Кузьмінського О.В.,

у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

У червні 2026 рокуОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення.

Заява мотивована тим, що 12 травня 2026 року Липоводолинський районний суд Сумської області ухвалив рішення у справі № 581/141/26 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що вона має скрутне матеріальне становище, оскільки сплачує оренду за житло, у власності нерухомого майна не має, а тому не має змоги сплатити всю суму одним платежем. Також вказує, що виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить її у дуже скрутне матеріальне становище, що завдасть їй шкоди, оскільки вона не зможе забезпечити себе усім необхідним, у тому числі достатній і гідний рівень життя, що суперечитиме положенням Конституції України та висновкам Конституційного Суду України.

Посилаючись на указані обставини, просить розстрочити виконання рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2026 року у справі №581/141/26 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – до одного року (12 місяців), з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 липня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання про розстрочення виконання рішення не містить відомостей про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

26 липня 2026 року ОСОБА_2 за допомогою засобів поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким її заяву про розстрочення виконання рішення задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нарахована заробітна плата заявниці у 2026 році склала 87 881 грн 26 коп., тому за вирахуванням податків і зборів в місяць вона отримує 11 278 грн 09 коп. на місяць. Судом не враховані обставини, які призводять до погіршення її фінансового становища, зокрема введення воєнного стану, часті повітряні тривоги, під час яких фактично неможливо працювати у зв`язку з необхідністю перебувати в укритті, що свідчить про неможливість працювати в повній мірі та вимагає додаткових витрат. Крім того, внаслідок збройної агресії часто відбувається відключення електропостачання, що також призводить до додаткових витрат, а саме пошук гарячої іжі в закладах харчування, придбання бензину, свічок, ліхтариків тощо. Зазначає, що її мати є особою з інвалідністю другої групи, що також покладає на заявницю обов`язок фінансово та фізично допомагати їй.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відзив на апеляційну скаргу не подавало.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2026 року у справі № 581/141/26 позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1238-8852 від 14 липня 2023 року у розмірі 35 000 грн; cтягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2662,40 грн судового збору (а.с. 118-120).

За заявою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 22 червня 2026 року видано виконавчий лист (а.с. 128).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частин першої, третьої-п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Отже, закон пов`язує можливість відстрочення та розстрочення виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Аргументуючи свою заяву про розстрочення виконання судового рішення, ОСОБА_2 посилалася на скрутне матеріальне становище, оскільки вона сплачує оренду за житло, у власності нерухомого майна не має, а тому не має змоги сплатити всю суму одним платежем.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що заявниця на підтвердження свого майнового стану надала лише довідки форми ОК-5 та форми ОК-7, відповідно до яких за січень-квітень 2026 року вона отримала дохід у загальному розмірі 87 881,26 грн. Указаних доказів у сукупності недостатньо для встановлення реального майнового стану боржника.

Сам по собі факт уведення в Україні воєнного стану та продовження строку його дії не є підставою для розстрочення виконання рішення суду. Вплив обставин воєнного стану на можливість виплати позивачу заборгованості ОСОБА_2 не доведено.

Обов`язок доведення наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається саме на заявницю, яка всупереч вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надала суду першої інстанції доказів їх існування.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись вимогами статей 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 липня 2026 року залишити без задоволення.

Ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

А. П. Сидоренко