Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №473/1256/26 — Миколаївський апеляційний суд

22.09.26

22-ц/812/1550/26

Провадження № 22-ц/812/1550/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 473/1256/26

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Флагман», третя особа: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 26 травня 2026 року під головуванням судді Ротар М.М., повне судове рішення складено цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кредитної спілки «Флагман» (далі – КС «Флагаман») про зняття арешту з майна.

Позивач зазначав, що рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 грудня 2008 року з нього на користь КС «Флагман» було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 11318 грн 10 коп. та 1730 грн судових витрат. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 грудня 2008 року за заявою КС «Флагман» було накладено арешт на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 з забороненою укладення та реєстрації всіх видів угод, пов`язаних з відчуженням даного майна. Ухвалою цього ж суду від 19 січня 2026 року його заява про скасування заходів забезпечення позову була залишена без задоволення.

Як вказав позивач, за весь час КС «Флагаман» жодного разу не звертався до виконавчої служби із заявою (виконавчим листом) щодо виконання рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 грудня 2008 року. Разом з тим, з 2008 року він не має можливості повноцінно скористатися усім об`ємом своїх прав, як власника нерухомого майна. Неодноразові звернення до відповідача для вирішення питання зняття арешту не дали результату. Також ОСОБА_1 зазначав, що за інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 6239453 за судовим наказом від 12 грудня 2007 року № 2-н-329 завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу 30 грудня 2010 року, а інших виконавчих проваджень за ним не зареєстровано. У відповіді на його звернення від 15 серпня 2025 року Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що виконавчі листи про стягнення з нього будь-якого боргу на виконання виконавчої служби не надходили та не перебувають.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив зняти арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2008 року, з житлового будинку АДРЕСА_2 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що дане рішення є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом не було надано належної оцінки тому факту, що він навіть при бажанні не має можливості погасити борг відповідачу через відсутність з ним комунікації, оскільки останній на зв`язок не виходить, знайти його за всіма адресами неможливо, в реєстрі юридичних осіб припинення його діяльності не зазначено. Суд не врахував неодноразові звернення на відомі адреси відповідача, не врахував факту звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 серпня 2024 року, не звернув увагу на давність виникнення боргу та накладення арешту на майно. Як вказав апелянт, за весь період з 2008 року ні КС «Флагман», як кредитор, ні жодна з інших фінансових установ не звертались до нього з вимогою повернення боргу, виконавчі провадження відсутні, в той же час він позбавлений можливості реалізувати своє право власності. А тому єдиним способом захисту вважає звернення до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна.

Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши законність рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа № 2-4-7856/08 за позовом КС «Флагаман» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою судді цього ж суду від 02 грудня 2008 року в порядку забезпечення позову КС «Флагаман» було накладено арешт на належний ОСОБА_1 житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Заборонено укладання та реєстрацію всіх видів угод, пов`язаних з відчуженням даного майна (а.с. 5).

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 грудня 2008 року у справі № 2-4-7856/08 з ОСОБА_1 на користь КС «Флагман» було стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 11318 грн 10 коп. та 1730 грн судових витрат (а.с. 6).

Відомостей щодо виконання вказаного рішення ОСОБА_1 чи про звернення КС «Флагман» до державної виконавчої служби чи приватного виконавця з приводу примусового виконання рішення матеріали справи не містять.

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстроване обтяження на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаїв від 02.12.2008 року, вид обтяження арешт нерухомого майна, особа майно якої обтяжується ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції звертав увагу, що порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою суду, передбачені ст. 158 Цивільного процесуального кодексу.

Згідно положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже вказаною нормою закону передбачений спеціальний порядок скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, якщо ініціатором такого скасування є учасник справи, в якій такі заходи були застосовані судом, а саме: за вмотивованим клопотанням учасника справи, а не за окремим позовом такого учасника.

Законодавець у частині першій статті16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За такого при обранні позивачем способу захисту було порушено встановлений Цивільним процесуальним кодексом України порядок вирішення питання щодо скасування застосованих судом заходів забезпечення позову, оскільки звернувся до суду з позовом, а не з відповідною заявою (клопотанням) в порядку статті 158 ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Не впливають на правильність такого висновку суду першої інстанції і посилання апеляційної скарги на те, що судом не було враховано того, що ОСОБА_1 не має можливості погасити борг КС «Флагман» у зв`язку із відсутністю відомостей щодо фактичного місцезнаходження Спілки та, що виконавче провадження відсутнє, - оскільки такі обставини підлягають оцінці при судовому розгляді заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 158 ЦПК України.

З тих самих причин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково надав оцінку доводам ОСОБА_1 щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-4-7856/08, проте це не вплинуло на правильність основного висновку суду – про відмову у задоволенні позову.

Той факт, що ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2017 року та від 19 січня 2026 року у справі №2-4-7856/08 було відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову не є підставою для вирішення цього питання в іншому позовному провадженні, оскільки відповідно до частини шостої статті 158 ЦПК України така відмова не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, До того ж у разі незгоди заявника з ухваленим судовим рішення за наслідками розгляду його заяви він має право на оскарження його в апеляційному порядку.

Таким чином, відповідно до ст. 375 ЦПК України колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Оскільки судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення не було скасовано або змінено, то відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Т.В. Серебрякова

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року