Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №747/442/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/442/26

Провадження № 2-а/747/6/26

РІШЕННЯ

іменем України

01.10.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В., секретаря Зірки В.П. розглянув у відкритому судовому в залі суду селища Талалаївка в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування позову зазначає, що 07 вересня 2026 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (с-ще Талалаївка) відділення поліції № 1 (с-ще Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В. було винесено постанову серії ЕНА № 78413556 за ч.2 ст 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за те, що він 07.09.2026 в 09:21 год на 5 км автодороги Харкове – Талалаївка керував т.з «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п 9.8 ПДР України. Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що складена із значними порушеннями і без доведення в установленому порядку вини позивача. Згідно з винесеною постановою позивачу інкримінується порушення п 9.8 ПДР України, даний пункт міститься у Розділі 9 ПДР України – «Попереджувальні сигнали». Водночас порядок використання зовнішніх освітлювальних приладів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості регламентується окремим Розділом 19 ПДР України – «користування зовнішніми приладами». З аналізу диспозиції ч.2 ст 122 КУпАП вбачається, що дана норма встановлює відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Керування транспортним засобом поза населеним пунктом у світлу пору доби без увімкнених денних ходових вогнів або ближнього світла фар є порушенням правил використання попереджувального сигналу під час руху, а не при початку руху чи зміні напрямку. Оскільки ч.2 ст122 КУпАП не охоплює порушення п 9.8 ПДР України під час прямолінійного руху, такі дії водія кваліфікуються за ст 125 КУпАП – «Інші порушення правил дорожнього руху», яка передбачає стягнення у вигляді попередження. Таким чином посадовою особою відповідача здійснено неправильну юридичну кваліфікацію дій позивача, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст122 КУпАП. Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 78413556 від 07 вересня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно наданого представником відповідача – ГУНП в Чернігівській області - відзиву позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечення проти позову представником відповідача зазначається, що 07 вересня 2026 року в 09:21 год інспектором СПД № 1 Прилуцького РВП Лихо Ю.В. на автомобільній дорозі Харкове – Талалаївка, 5 км було виявлено та зупинено транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки став зафіксований факт руху вказаного транспортного засобу поза населеним пунктом у світлу пору доби без увімкнених денних ходових вогнів або ближнього світла фар. Цим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п 9.8 ПДР України. На місці зупинки ТЗ інспектором поліції з дотриманням усіх вимог процесуального законодавства, було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, та винесено постанову серії ЕНА № 78413556 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст 122 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно ч.2 ст 122 КУпАП порушення, зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п 9.1 ПДР попереджувальними сигналами, зокрема, є перемикання світла фар, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби. Відповідно до п 9.8. ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене, зокрема, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Диспозиція ч.2 ст 122 КУпАП передбачає порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. При цьому слід розрізняти порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами(п.п. 19.1-19.9 ПДР) та порушення правил користування попереджувальними сигналами (п.п. 9.1-9.2 ) при початку руху чи зміні його напрямку. Попереджувальні сигнали застосовуються, зокрема, для привертання уваги до транспортного засобу(п.п. б, в, г, ґ, д), виділення транспортного засобу в потоці (п.п. г, д). Таким чином, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби відноситься до попереджувальних сигналів, метою яких є привертання уваги до транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці і попередження в небезпечних ситуаціях. Отже, на виконання цих вимог водій може розпочати рух автомобіля лише за наявності увімкненого ближнього світла фар у світлу пору доби, а тому порушення вимог п 9.8. ПДР, яке виявлено поза межами населеного пункту під час руху автомобіля підпадають під кваліфікацію за ч.2 ст 122 КУпАП. Оскільки матеріалами відеофіксації від 07.09.2026 в 09:21 год на 5 км автодороги Т-2515 чітко зафіксовано факт руху авто позивача з повністю вимкненими світловими приладами, це свідчить про порушення позивачем правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху, що повністю охоплюється диспозицією ч.2 ст 122 КУпАП. Таким чином, факт правопорушення позивачем зафіксований на відеозаписі, при розгляді справи та винесенні постанови процесуальні права позивача не були порушені, йому роз`яснювались всі права, постанова винесена правомірно, тому представник відповідача у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 21 вересня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 01 жовтня 2026 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. У наданому представником відповідача відзиві просили суд розглянути справу без участі представника відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції. Враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Поскільки по даній справі не було встановлено перешкод для її розгляду без учасників справи, тому розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2026 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (с-ще Талалаївка) відділення поліції № 1 (с-ще Срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В. було винесено постанову серії ЕНА № 78413556 за ч.2 ст 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за те, що він 07.09.2026 в 09:21 год на 5 км автодороги Харкове – Талалаївка керував т.з «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п 9.8 ПДР України. (а.с.9 – 9зв) Факт керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом зафіксований на відеофайлі, долученому відповідачем до відзиву, та не заперечується позивачем у позовній заяві.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють «Правила дорожнього руху». У силу положень ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом п.п.1.3,1.9 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Як передбачено ст 23 Закону України «Про Національну поліцію» основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожньою руху його учасниками. Відповідно до ч. 1 ст 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 122 КУпАП. Відповідно до ст 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 2 ст 122 КУпАП. Згідно ч. 2 ст 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п 9.1 ПДР України, попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 9.8 ПДР України, передбачено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар. Таким чином, ближнє світло фар виступає у викладі законодавця заміною денних ходових вогнів в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу. Ближнє світло фар, тоді, коли воно використовується на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, є за своєю суттю зовнішнім освітлювальним приладом. Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. Тому, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР України настає відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.06.2018р. у справі №552/1713/16-а. При цьому, слід розрізняти порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами (п.п.19.1-19.9 ПДР) та порушення правил користування попереджувальними сигналами (п.п.9.1-9.12) при початку руху чи зміні його напрямку. Попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр (а), привертання уваги до транспортного засобу (б, в, г, ґ, д), виділення транспортного засобу в потоці (г, д) і попередження в небезпечних ситуаціях (б, в, г, ґ). Таким чином, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби поза межами населених пунктів відноситься до попереджувальних сигналів, метою якого є привертання уваги до транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці і попередження в небезпечних ситуаціях. Отже, на виконання цих вимог водій може розпочати рух автомобіля лише за наявності увімкненого ближнього світла фар у світлу пору доби, а тому порушення вимог п.9.8 ПДР, яке виявлено поза межами населеного пункту під час руху автомобіля підпадають під кваліфікацію за ч.2 ст.122 КУпАП.

Так, на виконання вимог ст 77 КАС України відповідач надав суду матеріали відеозаписів із нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано спілкування працівників поліції після зупинки транспортного засобу позивача, який керував транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнення ближнього світла фар або денних ходових вогнів. Під час розмови із патрульними після зупинки автомобіля позивача, вчинення ним порушення ПДР він не заперечив, наполягав на застосуванні до нього попередження відповідно ст. 125 КУпАП, у позовній заяві позивач також не заперечує факту керування ним транспортним засобом без ввімкнених світлових приладів, оспорює тільки кваліфікацію вчиненого ним порушення. Відеофіксація, яка міститься в електронних матеріалах справи, містить дані на підставі яких можливо встановити обставини допущеного позивачем правопорушення, а тому вказаний доказ є належним та допустимим в розумінні КАС України. Також з наданого відеозапису вбачається, що під час процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу роз`яснено його права.

Суд додатково враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Суд також враховує позицію ЄСПЛ в аспекті оцінки аргументів позивача, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд прийшов до висновку, що попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр (а), привертання уваги до транспортного засобу (б, в, г, ґ, д), виділення транспортного засобу в потоці (г, д) і попередження в небезпечних ситуаціях (б, в, г, ґ). Таким чином, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби відноситься до попереджувальних сигналів, метою якого є привертання уваги до транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці і попередження в небезпечних ситуаціях. Отже, на виконання цих вимог водій може розпочати рух автомобіля лише за наявності увімкненого ближнього світла фар у світлу пору доби, а тому порушення вимог 9.8 ПДР України, яке виявлено поза межами населеного пункту під час руху автомобіля підпадають під кваліфікацію за ч. 2 ст 122 КУпАП. Таким чином, суд вважає помилковим доводи позивача про те, що недотримання ним вимог п. 9.8 ПДР України необхідно кваліфікувати за ст 125 КУпАП.

Тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та відповідає нормам чинного законодавства. Наведене дає підстави для висновку, що працівник поліції Лихо Ю.В., встановивши порушення позивачем вимог ч.2 ст 122 КУпАП, в межах наданих їй повноважень, правомірно склала оскаржувану постанову та застосувала до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а тому правові підстави для скасування постанови серії ЕНА № 7841356 від 07.09.2026 відсутні.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст 2, 90, 139, 241, 246, 255, 286, 294, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко