Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №740/3638/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3638/26

Провадження № 2/740/2661/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони зареєстровали шлюб 23 березня 2022 року. Від шлюбу мають двох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння між сторонами сімейні стосунки між позивачкою та відповідачем суттєво погіршились, що в кінцевому результаті призвело до втрати почуття любові один до одного. На даний момент шлюбні відносини між ними фактично припинені, сам шлюб має формальний характер, а сторони проживають окремо. Діти повністю перебувають на утриманні позивачки. Оскільки відповідач не приймає жодної участі в утриманні дітей, позивачка звернулась із відповідною заявою до суду, за результатами розгляду якої Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області 25 березня 2026 року по справі № 740/1289/26 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 офіційний доходів останнього. Враховуючи наведене, позивачка наголошує на тому, що рішення про розірвання шлюбу прийняла остаточне і змінювати його не має намірів, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу із відповідачем суперечить її інтересам.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 12 год 00 хв 04 вересня 2026 року, яке в подальшому відкладено на 08 год 30 хв 01 жовтня 2026 року.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Однак, представник позивачки - адвокат Сащук М.М. у позовній заяві просив розглянути справу без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв про перенесення розгляду справи та у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що сторони перебувають у шлюбі з 23 березня 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15-16, 18-19).

Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружні та сімейні відносини між ними припинені, сім`я існує лише формально. З цих підстав подальше існування сім`ї неможливе.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки їх сім`я розпалася, зберегти її неможливо, збереження сім`ї і подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн в дохід держави, який відповідно до ст. 141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує ті обставини, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують проведення додаткових розрахунків. Окрім того, участь адвоката у судових засіданнях не реалізована, оскільки представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у заяві про розгляд справи у його відсутність, тому заявлена сума у 8000,00 грн є значно завищеною.

Зважаючи на викладене, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу, з огляду на зміст позовної заяви та докази, долучені до неї, враховуючи категорію справи, її складність, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 10-13, 18, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, зареєстрований 23 березня 2022 року Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 38, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Роздайбіда