Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №735/862/26 — Коропський районний суд Чернігівської області

Суд: Коропський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №735/862/26

Суддя: Балаба О. А.

Справа №735/862/26

Провадження по справі № 2/735/516/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2026 року селище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Балаби О.А.

за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання за нею права власності на частину земельних ділянок в порядку спадкування. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: частину земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7422289500:03:000:1470 площею 0,9496 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:2852 площею 0,4082 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:4240 площею 0,4841. Власником іншої 1/2 частини даних земельних ділянок є позивачка. Позивачка прийняла спадщину після смерті матері. Нотаріусом встановлено, що державна реєстрація права власності на вказані земельні ділянки не проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 . Також у відомостях з Державного земельного кадастру відсутня інформація про співвласника земельних ділянок ОСОБА_2 . Оскільки, на час смерті ОСОБА_2 право власності на вище вказане майно не було зареєстроване за померлою, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, тому позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, тобто видачі свідоцтв про право на спадщину на зазначене нерухоме майно.

У підготовче судове засідання позивачка не з`явилась, проте у позові просить розглянути справу без її участі. Позов підтримує та просить задовольнити.

У підготовче судове засідання представник відповідача не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника. Позов визнають повністю. Відзив на позов не надіслали.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення, зокрема у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 145/2026 ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_2 проживанням в одному будинку зі спадкодавцем по день її смерті.

Проте, позивачці відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,4841 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:4240, площею 0,4082 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:2852, площею 0,9496 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:1470 розташованих на території Шабалинівської сільської ради Новгород-Сіверського (Коропського) району Чернігівської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , оскільки було з`ясовано, що на час відкриття спадщини право власності на зазначене вище майно на земельні ділянки не було зареєстровано у відповідних компетентних органах за спадкодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. Тобто, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Згідно п «г» ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Коропської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельних ділянок, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7422289500:03:000:1470 площею 0,9496 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:2852 площею 0,4082 га, кадастровий номер 7422289500:03:000:4240 площею 0,4841.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Коропська селищна рада (місцезнаходження: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с-ще Короп, вул. Кибальчича, 1, код ЄДРПОУ 04412426).

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя: О.А. Балаба

Оригінал: reyestr.court.gov.ua