Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №705/5678/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/381/26 Справа № 705/5678/25 Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП Головуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Недведського О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 14 вересня 2025 року о 13 год. 25 хв. в м. Умань, по вулиці Київська, 1, керував транспортним засобом РЕНО ДАСТЕР д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами відповідної категорії, відповідно до постанови серії ЕНА 3073010 від 18.09.2024 року, та постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.06.2025 року, чим порушив п.2.1.а.ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що про існування даної постанови він дізнався лише 10 березня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Зазначає, що не згодний з вищевказаною постановою, у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи та через порушення ним норм матеріального та процесуального права.

Навівши положення п. 2.4 ПДР України, п. 2.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», вказує на те, що судом першої інстанції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 правил ПДР.

Окрім того в обґрунтування апеляційних вимог приводить правові позиції, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 зі змінами щодо застосування стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Недведського О.О., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Частина 1 статті 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Наведені частини цієї статті визначають, зокрема, таке адміністративне правопорушення: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Уповноваженою особою поліції було встановлено, що водій ОСОБА_1 , 14 вересня 2025 року о 13 год. 25 хв. в м. Умань, по вулиці Київська, 1, керував транспортним засобом РЕНО ДАСТЕР д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами відповідної категорії, відповідно до постанови серії ЕНА 3073010 від 18.09.2024 року, та постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.06.2025 року, чим порушив п.2.1.а.ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Ці обставини знайшли своє відображення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 453640 від 14 вересня 2025 року.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Рапортом поліцейського ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції від 14.09.2025.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2025 року у справі №686/17662/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою наведених доказів.

Також апеляційний суд враховує, що законодавцем не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, яка у цьому випадку судом правопорушника обґрунтовано позбавив.

Слід відзначити, що захисник в апеляційній скарзі приводить нерелевантну практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки в ній йде мова про розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.

Доводи захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, у зв`язку з чим до нього не може бути застосоване стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є неспроможними.

Попри позицію апелянта, з цього приводу необхідно зважити на правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, які згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повинні враховуються іншими судами при застосуванні норм права.

У цій справі достовірно не встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не через свідоме нехтування положень п. 2.1.а ПДР України, а у зв`язку з виконанням наказу свого командира.

За таких обставин підстав для застосування положень ст.ст. 17, 18 КУпАП щодо ОСОБА_1 відсутні.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Поновити захиснику Недведському О.О. строк апеляційного оскарження постанови судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Недведського О.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук