Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №707/1365/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 707/1365/26

Провадження № 22-ц/821/1766/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря: Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,

представник позивача: адвокат Клименко Тарас Васильович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 червня 2026 року (ухваленого в приміщенні Черкаського районного Черкаської області під головуванням судді Морозова В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

31 березня 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 490449-КС-001, підписання якого вчинено у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», на підставі якого відповідач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 19000 грн.

Умовами Договору визначено, що плата за користування кредитом є фіксованою і сплачується за кожен день користування кредитом.

Процентна ставка упродовж строку кредитування нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування коштами із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

27.05.2024 року між сторонами укладена Додаткова угода №1 до Договору № 490449-КС-001, відповідно до умов якої сторони, крім іншого, погодили, що термін дії Договору № 490449-КС-001 від 21.02.2024 року продовжується до 24.11.2025 року.

Товариство вказує, що свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, а відповідач підтвердив виникнення в нього зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Бізнес Позика».

Позивач стверджує, що до теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, внаслідок чого станом на 13.03.2026 року утворилася заборгованість, розмір якої складає 160441,20 грн, з яких: 19000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 140429,20 грн – заборгованість за процентами; 1012,00 грн – комісія за надання кредитних коштів.

На підставі наведеного, ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором № 490449-КС-001 про надання кредиту від 21.02.2024 року в розмірі 160 441,20 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 08.06.2026 року позовні вимоги - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 490449-КС-001 від 21.02.2024 року в розмірі 145775,89 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмолено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2419,06 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи містять належні докази того, що сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки здійснення платежів на його погашення, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків процентів за користування кредитними коштами.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення відсотків по кредитному договору, суд першої інстанції виходив з того, що під час укладення даного договору кредитодавець міг врахувати вимоги п. 17 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію відповідно 22.04.2024. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом, тому суд провів власний розрахунок заборгованості зі сплати процентів за період з 22.04.2024 року до 24.11.2025 року.

Суд вважав доведеним факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 490449-КС-001 від 21.02.2024 року в розмірі 145775,89 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах – 125763,89 грн та суми прострочених платежів по комісії у розмірі 1012,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 22.06.2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» - адвокат Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» за кредитним договором, а саме: змінити загальну суму стягнення з 145775,89 грн. на грошову суму в розмірі 160441,20 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Здійснити розподіл судових витрат по цій справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що висновки суду першої інстанції базуються на хибному ототожненні ним понять денної процентної ставки та процентної ставки в день; помилковому сприйняттю норм ЗУ «Про споживче кредитування», а також норм ЦК України, ЦПК України та існуючої судової практики щодо, начебто, можливості суду зменшувати розмір процентів за кредитним договором, які нараховуються протягом строку кредитування.

Розмір денної процентної ставки передбачений Договором № 490449-КС-001 про надання кредиту від 21.02.2024 року та Додатковою угодою, не перевищує 1% , виходячи з того, що обрахування базувалося на припущеннях, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі, як то вимагає норма ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 140 429,20 підлягають до задоволенню в повному обсязі.

Також, з розрахунку вбачається, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувалися та не входять до складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 24.11.2025 року не нараховувалися.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 490449-КС-001, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 19000 грн.

Відповідно до пунктів Договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № №490449-КС-001, кредит надано на умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000,00 грн.; строк, на який надається кредит: 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15159869, фіксована; комісія за надання кредиту: 2 850,00 грн. (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту).

27.05.2024 року між сторонами укладена Додаткова угода №1 до Договору № 490449-КС-001, відповідно до умов якої сторони, крім іншого, погодили, що термін дії Договору № 490449-КС-001 від 21.02.2024 року продовжується до 24.11.2025 року.

Згідно анкети клієнта сума бажаного кредиту становить 19 000, 00 грн.; дата отримання кредиту 21.02.2024 року; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 .

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10.03.2026 року утворилась за Договором № 490449-КС-001 від 21.02.2024 про надання кредиту, в розмірі 160 441,20 грн, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19 000,00 грн, - суми прострочених платежів по процентах – 140 429,20 грн, - суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн, - суми прострочених платежів за комісією – 1 012,00 грн.

Із відповіді № БТ/Е-22839 від 01.06.2026 АТ «Універсал Банк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та згідно виписки за договором № б/н за період 21.02.2024 по 07.08.2024 відповідачу 21.02.2024 здійснено зарахування коштів в сумі 19 000, 00 грн.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 за Договором № 490449-КС-001 від 21.02.2024 про надання кредиту тіла кредиту, нарахованих відсотків та комісії.

Отже, предметом позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» є стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 490449-КС-001 від 21.02.2024 про надання кредиту в розмірі 160 441,20 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах – 140 429,20 грн, суми прострочених платежів за комісією – 1 012,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував умови договорів в частині повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» з відповідача заборгованості за тілом кредиту, комісією за кредитним договором від 21.02.2024, розмір якої останнім не оскаржується.

Зважаючи на те, що представник ТОВ «Бізнес Позика» адвокат Клименко Т.В. в апеляційній скарзі просить суд змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків за кредитним договором та стягнути у визначеному позивачем розмірі, доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для часткового задоволення заявлених вимог щодо стягнення відсотків, тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині вимог про стягнення відсотків за кредитним договором, адже, згідно ч.1 ст.13, ч.1 ст.367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково вимогу в частині стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що під час укладення даного договору кредитодавець міг врахувати вимоги п. 17 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки станом на день укладення договору, ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію відповідно 22.04.2024. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом. Суд, провівши власний розрахунок заборгованості зі сплати процентів за період з 22.04.2024 року до 24.11.2025 року, прийшов до висновку, що сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає 125 763, 89 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи із слідуючого.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.02.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №490449-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 19000,00 грн. Дата повернення Кредиту 07.08.2024 року.

Кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, що наведений у розділі 8 Договору.

27.05.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 490449-КС-001 від 21.02.2024 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої сторони, крім іншого, погодили, що термін дії Договору № 490449-КС-001 від 21.02.2024 року продовжується до 24.11.2025 року.

Паспорт споживчого кредиту підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідає умовам кредитного договору та Додатковій угоді.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в позику у розмірі 19000,00 грн.

Даний факт підтверджується отриманими на виконання ухвали суду відомостями, які надані АТ «Універсал Банк» про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та згідно виписки за договором № б/н за період 21.02.2024 по 07.08.2024 відповідачу 21.02.2024 здійснено зарахування коштів в сумі 19 000,00 грн.

Отже, приймаючи умови договорів, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Договору про надання кредиту та Правилами, повністю розуміє усі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно їх дотримуватися, які розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та опубліковані на його офіційних сайтах.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Бізнес Позика» - адвокат Клименко Т.В. вважав помилковими висновки суду в частині стягнення заборгованості по процентах.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла до наступних висновків.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як встановлено судом із Кредитного договору № 490449-КС-001 та Додаткової угоди до нього, він укладений: 21.02.2024 та зі строком дії до 24.11.2025.

Згідно з умовами Договору № 490449-КС-001 про надання кредиту від 21.02.2024 року сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить: стандартна процентна ставка – 2,00000000 процентів в день, знижена процентна ставка – 1,15159869 процентів в день користування Кредитом.

Сторони домовилися, що знижена процентна ставка нараховується за умови повернення позичальником кредиту згідно погодженого сторонами графіку платежів. У іншому випадку, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року, денна процентна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що за період з 21.02.2024 по 21.04.2024, 28.05.2024 по 28.06.2024, 29.06.2024 по 19.08.2024, нараховані відсотки правильно, як це було погоджено сторонами при укладенні договору.

Суд першої інстанції не погодився з розрахунком заборгованості зі сплати процентів за період з 22.04.2024 по 24.11.2025 року, та зробив власний розрахунок.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку,що сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає 125 763, 89 грн.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції помилково зроблений розрахунок заборгованості по відсоткам, спростовуються вище наведеним та матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд ,–

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - адвоката Клименка Тараса Васильовича – залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко