Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №570/6895/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/6895/25

Провадження № 22-ц/4815/1377/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Хлуд І.П.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року, ухвалену в складі судді Красовського О.О., у справі № 570/6895/25,

в с т а н о в и в :

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

В травні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. подав заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на земельній ділянці площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 розпочато забудову земельної ділянки (розміщення матеріалів та конструкцій для подальшого будівництва), що може істотно порушити права позивача та створити істотні перешкоди у користуванні майном у разі скасування рішень, вказаних у позовній заяві.

Вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору у даній справі, а також заборону вчиняти дії щодо забудови земельної ділянки, відповідає характеру правовідносин, що виникли між сторонами. Зазначений захід забезпечення відповідає також предмету спору і застосування такого заходу зможе забезпечити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та заборонити ОСОБА_2 , та будь-яким іншим фізичним, юридичним особам та підприємствам, установам, організаціям вчиняти дії по забудові вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Заборонено вчиняти дії щодо забудови земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Не погодившись із ухвалою суду, відповідач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

Покликається на те, що він є добросовісним користувачем земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області на підставі договору оренди землі від 02.10.2025 року, укладеного за результатами електронних земельних торгів.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що заходи забезпечення позову фактично унеможливлюють виконання умов договору оренди та ставлять апелянта в невизначене правове становище щодо об`єкта оренди на невизначений період часу (період розгляду справи), попри наявні в договорі обов`язки та права.

Вважає, що позивачем не надано жодного доказу того, що апелянт вчиняє або має намір вчинити дії, які унеможливлюють виконання майбутнього рішення суду. Сама по собі наявність спору не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення.

Звертає увагу, що позивач оспорює правомірність рішень органу місцевого самоврядування та аукціону, а не фактичне користування земельною ділянкою апелянтом, а тому накладення арешту на земельну ділянку та заборона будь-якої забудови є заходами, несумісними з характером позовних вимог, оскільки навіть у разі задоволення позову апелянт матиме право брати участь у повторному аукціоні.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме апелянт здійснює забудову на спірній земельній ділянці.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Встановлено, що між позивачем та відповідачами існує спір щодо правомірності використання та забудови земельної ділянки, яка на праві власності належить Шпанівській сільській раді Рівненського району Рівненської області, а також законності рішень, на підставі яких здійснюється таке використання.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23, від 11.07.2023 у справі № 917/322/23, від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постановах Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.

Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/11409/24, від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Так обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим, за висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши зміст наведеної статті, суд зазначає, що необхідними елементами обов`язку доказування є: певне міркування особи щодо обставин, якими вона підтверджує свої вимоги або заперечення; подання відповідних доказів, які підтверджують ці обставини.

Тобто, до надання відповідних доказів на обґрунтування заявлених вимог або заперечень, будь-які висловлені особою міркування будуть припущеннями, які не мають під собою жодного доказового значення.

При цьому, колегія суддів наголошує, що на етапі постановлення оскаржуваної ухвали та її апеляційного перегляду не розглядається, не оцінюється та не вирішується питання обґрунтованості позовних вимог та перспектив їх задоволення.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:07:035:0626, площею 0,35 га, яка є власністю Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_2 є орендарем вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 02.10.2025 року, укладеного за результатами електронних земельних торгів.

Позивач просить скасувати рішення Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 13.06.2025 року №2311 «Про включення земельної ділянки до переліку вільних від забудови, призначених для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) у формі електронного аукціону та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»; від 08.07.2025 року № 2333 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5624689500:07:035:0626 шляхом продажу права оренди на конкурентних засадах (електронних земельних торгах) в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради та проведення електронних земельних торгів»; рішення державного реєстратора Трохимчук К.М. Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80045234 від 23.07.2025 16:02:35; зобов`язати Шпанівську сільську раду Рівненського району Рівненської області скасувати електронний аукціон (земельні торги) №LRE001-UA-20250805-94429 від 16.09.2025, лот «Продаж права оренди терміном на 10 років земельної ділянки кадастровий номер 5624689500:07:035:0626».

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на земельній ділянці площею 0,35 га, кадастровий номер: 5624689500:07:035:0626, яка розташована в селі Великий Олексин на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 розпочато забудову земельної ділянки (розміщення матеріалів та конструкцій для подальшого будівництва), що може істотно порушити права позивача та створити істотні перешкоди у користуванні майном у разі скасування рішень, вказаних у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що саме лише припущення заявника щодо можливості вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Суд зауважує, що поданий заявником талон-повідомлення лише підтверджує факт звернення особи до правоохоронного органу, а долучені до заяви фотознімки, на яких зафіксовано наявність на земельній ділянці будівельних матеріалів та металевих конструкцій, самі по собі не свідчать про початок забудови земельної ділянки, виконання будівельних робіт або створення об`єктів нерухомого майна (а.с.17-19).

Належних доказів того, що орендар вчиняє дії, які можуть призвести до істотної зміни предмета спору або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань, які б підтверджували ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 у разі задоволення позову за умови невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії.

На переконання суду, накладення арешту на земельну ділянку, виходячи із змісту позовних вимог не відповідає адекватному співвідношенню виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суду звертає увагу, що накладення арешту не позбавить відповідача можливості вчиняти інші дії щодо предмета спору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов не обґрунтованого висновку, що позивач, подаючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровим номером 5624689500:07:035:0626 навів обґрунтовані припущення, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Саме по собі твердження позивача в поданій ним заяві про забезпечення позову лише на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Таким чином, оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог, наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т.М. про забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 04 травня 2026 року скасувати.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т.М. про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.