Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №565/3037/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 565/3037/25

Провадження № 22-ц/4815/1368/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимків С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянула в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Мороченця Я.І. на рішення Вараського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2026 року, ухваленого в складі судді Бренчук Г.В., у справі № 565/3037/25

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі судового наказу, виданого Кузнецовським міським судом Рівненської області 28 листопада 2022 року в справі №565/1410/22 стягуються на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки починаючи з 17 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що на даний час в нього змінився матеріальний стан, через те що він 05 серпня 2023 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , у шлюбі народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дружина позивача перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, власного доходу не має, має проблеми зі здоров`ям та потребує матеріальної підтримки з боку позивача. Також позивач зазначає, що має непогашені кредитні зобов`язання, які повертає зі своєї заробітної плати.

Просив суд зменшити розмір аліментів, а саме постановити рішення про стягнення з нього 1/8 частки від всіх видів доходу щомісячно починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду у справі і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Кузнецовського міського суду Рівненської області 28 листопада 2022 року в справі №565/1410/22, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання даним судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 807,51 грн судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про доведеність погіршення матеріального та сімейного стану позивача.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції цим вимогам відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з відповідачем.

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

28 листопада 2022 року Кузнецовським міським судом Рівненської області видано судовий наказ №565/1410/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з довідкою про доходи №493 від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 працює з 21 серпня 2019 року у Філії «ВП «Рівненська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» на посаді інженера з метрології, загальна сума його доходу за період з листопада 2022 року по лютий 2026 року становить 1 351 830,91 грн, утримано за виконавчими надписами 422 219,68 грн.

05 серпня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у Вараському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №192, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 05 серпня 2023 року. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини « ОСОБА_7 ».

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №4419/25/901/В ОСОБА_4 26 листопада 2025 року встановлено 2 групу інвалідності терміном на 2 роки.

Згідно з довідкою ОК-5 дружина позивача ОСОБА_4 з листопада 2025 року доходу не отримує.

На підтвердження наявності непогашених кредитних зобов`язань позивачем надано виписку АТ «Ощадбанк» по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01 травня 2025 року по 11 листопада 2025 року, згідно з якою кредитний ліміт – 154 100,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Заявляючи вимоги про зменшення розміру аліментів позивач посилається погіршення майнового стану, оскільки у нього народилася друга дитина і дружина не працює, хворіє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, «зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів».

Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Зібрані докази достовірно та об`єктивно вказують на те, що після видачі судового наказу від 28 листопада 2022 року про стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 матеріальний стан ОСОБА_1 не змінився.

За період з 15 липня 2023 року по 14 лютого 2026 року ОСОБА_1 перереєстрував три транспортних засоби на іншу особу загальною вартістю 100000 грн, а також йому на праві власності належить садовий будинок, загальною площею 125,3 кв.м, відсоток готовності – 35, дата державної реєстрації – 24 жовтня 2025 року та має стабільну заробітну плату.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народився син ОСОБА_5 .

Доводи позивача, що на даний час він створив нову сім`ю, на його утриманні перебуває дружина та дитина від теперішнього шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки створення нової сім`ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Не заслуговують на увагу, доводи проте, що сплата ним коштів на погашення кредиту є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки сам по собі факт сплати кредитних коштів не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів. Крім того убачається, що такі грошові зобов`язання існували до ухвалення судового наказу.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також те, що розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду, є завищеним, апеляційний суд дійшов висновку, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_2 адвоката Мороченця Я.І. задовольнити.

Рішення Вараського міського суду Рівненської області від 27 квітня 2026 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає,крім випадків крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 01.10.2026 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.