Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №562/3285/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/3285/25

Провадження № 22-ц/4815/873/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Гордійчук С. О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Хлуд І.П.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненської області

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Михайленко О.С. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року, ухвалене в складі судді Ковалика Ю.А., повний текст якого складено 02.02.2026 року у справі № 562/3285/25,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який 26.01.2023 року розірвано. У даному шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних стосунків малолітній син проживає з матір`ю.

21 грудня 2023 року виконавчим комітетом Зд овбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області винесено рішення №155 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради про визначення способу участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 » та визначено спосіб участі батька у вихованні дитини, зокрема: 1. Кожен І, ІІ тиждень місяця, субота, неділя з 10 до 18 години з можливістю відвідування АДРЕСА_1 або розважальних закладів у місті Рівне без присутності ОСОБА_6 ; 2. Вівторок, четвер з 17 години за адресою проживання дитини; 3. Дні за домовленістю між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а матір - батька дитини.

Вказує, що після затвердженого висновку органу опіки і піклування сторони понад 1,5 року здійснювали спілкування батька з дитиною у визначеному порядку.

Звертає увагу на те, що після закінчення визначеного для спілкування часу дитина засмучується у зв`язку з необхідністю повертатися за місцем проживання, оскільки бажає продовжувати спілкування та проводити час із батьком.

Відповідачка не погоджується з тим, щоб ОСОБА_3 перебував із позивачем довший проміжок часу, ніж той, який визначений органом опіки і піклування. Всі прохання ОСОБА_1 , які скеровувалися в адресу відповідача з приводу безперешкодного спілкування з сином, надання йому можливості більше часу спілкуватися з сином, залишені без задоволення. Відповідачка в категоричній формі не погоджується з тим, щоб ОСОБА_1 , частіше відвідував сина, проводив з ним більше часу.

У зв`язку з цим, позивач в серпні 2025 року звернувся до Здовбицької сільської ради Рівненської області із заявою про зміну способу участі у вихованні малолітнього сина та спілкуванні з ним.

20 серпня 2025 року виконавчим комітетом Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області винесено рішення №83, яким затверджено висновок про вирішення спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина та спілкуванні з ним та рекомендовано ОСОБА_1 , як тому з батьків дитини, хто проживає окремо від неї, вирішення спору в судовому порядку.

Просив суд ухвалити рішення, яким визначити йому, такі способи участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : побачення кожен перший і третій тиждень місяця з п`ятниці з 17:00 години до неділі 21:00 години за його місцем проживання чи перебування з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з врахуванням віку дитини у м.Здолбунові та Рівненській області без присутності ОСОБА_2 ; побачення кожен тиждень місяця з вівторка з 18 години до четверга 18 години за його місцем проживання чи перебування з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з врахуванням віку дитини без присутності ОСОБА_2 ; спільний відпочинок та оздоровлення на території України в літній період 30 днів підряд, щорічно, починаючи з останнього тижня липня та перших трьох тижнів серпня; спільне дозвілля в день народження батька кожного року з 18:00 до 21:00 години, якщо дата припадає на робочий день, та з 10:00 до 21:00 години, якщо дата припадає на вихідний день, а також кожного року на Новий рік, 2 день Різдва (26 грудня), 2 день Великодня, 1 день Трійці, день Незалежності, Конституції з 10:00 до 21:00 години за місцем проживання або перебування батька без присутності ОСОБА_2 ; побачення в інші дні за домовленістю між ним та ОСОБА_6 .

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено частково.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши йому побачення з ним кожен І і ІІІ тиждень місяця з п`ятниці з 17:00 год. до неділі 19.00 год. за місцем проживання чи перебування батька з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з урахуванням віку дитини у м. Здолбунові та Рівненської області без присутності ОСОБА_2 (крім ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 ); кожен ІІ і IV тиждень місяця з вівторка з 18:00 год. до четверга 18:00 год. за місцем проживання чи перебування батька з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з урахуванням віку дитини у м. Здолбунові та Рівненської області без присутності ОСОБА_2 (крім ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 ); спільний відпочинок та оздоровлення в літній період на території України 24 дні за домовленістю батьків; спільне дозвілля у День народження батька кожного року з 17:00 год. до 19:30 год., якщо дата припадає на робочий день, та з 10:00 год. до 19.30 год., якщо дата припадає на вихідний день, а також святкування Нового року здійснювати почергово між батьками: у парні календарні дні року – з батьком, у непарні – з матір`ю з урахуванням віку та режиму дитини; щорічно на другий день Різдва (26 грудня), другий день Великодня, перший день Трійці – з 10:00 год. до 19.00 год.; святкування Дня Конституції, Дня Незалежності – у парні календарні дні – з матір`ю, у непарні – з батьком з 10:00 год. до 19:00 год. Святкування з батьком – за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення в інші дні – за домовленістю батька ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_2 ; при неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, матір – батька дитини.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визначити спосіб участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком побачень: зустрічі кожен перший та третій тиждень місяця у суботу з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за місцем проживання батька без участі матері (крім 01 грудня – дня народження матері ОСОБА_2 ); зустрічі кожен другий та четвертий тиждень місяця у неділю з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за місцем проживання батька без участі матері (крім 01 грудня – дня народження матері ОСОБА_2 ); зустрічі кожен вівторок та четвер з 17 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. за місцем знаходження матері або за обов`язковим відвідуванням батьком разом з дитиною навчання та прийому у лікарів, призначених дитині; зустрічі 09 лютого (день народження батька) з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв., на свята – Новий рік, Різдво, Великодень з 10 год. 00 хв. до 11 год. 30 хв. за місцем проживання батька без участі матері.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у даних правовідносинах першочергово мають ставитися інтереси дітей, а не бажання батька.

Вказує, що з наявної в матеріалах справи інформації про стан здоров`я дитини убачається необхідність дотримання чіткого режиму сну, регулярного відвідування психолога, логопеда та проходження реабілітаційних курсів. Дитина потребує постійного супроводу та гнучкого графіка догляду.

Вважає, що встановлений рішенням спосіб участі батька у вихованні сина є надмірно фрагментарним та «рваним», оскільки передбачає часту зміну місця перебування дитини протягом кожного тижня. Вказаний порядок участі у вихованні фактично зумовлює постійні переміщення між батьками, що порушує стабільність режиму дня, сну та корекційних занять.

Звертає увагу на те, що у висновку, затвердженого рішенням №136 виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 грудня 2025 року, відсутня будь-яка інформація про обстеження органом опіки та піклування умов для проживання дитини за адресою місця проживання батька. Ні позивачем ні третьою особою не надано будь-якої належності та допустимої інформації щодо того, чи створені батьком за місцем його проживання належні побутові умови для перебування та ночівлі дитини. Зокрема, не надано доказів наявності окремого спального місця для дитини, відповідних санітарно-гігієнічних умов, безпечного середовища, а також умов, які б забезпечували дотримання встановленого режиму сну та відпочинку. Запровадження ночівель без попереднього психологічного обстеження є передчасним.

Вважає рішення №136 виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 грудня 2025 року незаконним.

Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо визначення порядку спільного відпочинку тривалістю 24 календарні дні поспіль, не врахував відсутність у батька та дитини спільного досвіду проживання, оскільки на момент народження дитини сторони разом не проживали, а відтак сталі навички повсякденної взаємодії та побутового контакту між батьком і дитиною не сформовані. Вказане створює реальні ризики для емоційного стану дитини та може призвести до психологічної травматизації, особливо враховуючи перешкоджання батьком спілкування матері з дитиною, навіть з ініціативи дитини.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи останньої, просить рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 22.01.2021 року.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.01.2023 шлюб між сторонами розірвано, дитину ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно рішення №155 виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 21 грудня 2023 року «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Здовбицької сільської ради про визначення способу участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 » виходячи з інтересів дитини, враховуючи пропозиції батьків дитини, органом опіки та піклування визначено наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , та призначено такі дні та години: 1. Кожен І, ІІІ тиждень місяця, субота, неділя з 10 до 18 години з можливістю відвідування АДРЕСА_1 або розважальних закладів у місті Рівне без присутності ОСОБА_6 ; 2. Вівторок, четвер з 17 години за адресою проживання дитини; 3. Дні за домовленістю між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а матір - батька дитини.

Відповідно до рішення від 20 серпня 2025 року №83 виконавчим комітетом Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, затверджено висновок «Про вирішення спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина та спілкуванні з ним», рекомендовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , як тому з батьків дитини, хто проживає окремо від неї, вирішення спору щодо участі у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 розв`язати в судовому порядку.

Згідно довідки Міністерства внутрішніх справ ФОВА-004532279, виданої ОСОБА_1 , станом на 27.08.2025 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має і в розшуку не перебуває.

Відповідно до довідки та характеристики ФОП ОСОБА_7 від 27.08.2025, ОСОБА_1 займає посаду слюсара з ремонту автомобілів, за місцем роботи характеризується позитивно.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26.03.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11 березня 2024 року і до досягнення сином повноліття.

Відповідно до довідки Здолбунівського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області від 21.10.2025, станом на 01.10.2025 у ОСОБА_1 заборгованість по аліментах відсутня.

Згідно рішення №136 виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 грудня 2025 року затверджено висновок «Про вирішення спору щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина та спілкуванні з ним» та визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши йому побачення з ним кожен І і ІІІ тиждень місяця з п`ятниці з 17:00 год. до неділі 19.00 год. за місцем проживання чи перебування батька з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з урахуванням віку дитини у м.Здолбунові та Рівненської області без присутності ОСОБА_2 (крім 01 грудня - дня народження матері ОСОБА_2 ; кожен ІІ і IV тиждень місяця з вівторка з 18:00 год. до четверга 18:00 год. за місцем проживання чи перебування батька з можливістю відвідування розважальних закладів та місць відпочинку з урахуванням віку дитини у м. Здолбунові та Рівненської області без присутності ОСОБА_2 (крім 01 грудня – дня народження матері ОСОБА_2 ); спільний відпочинок та оздоровлення в літній період на території України 24 дні за домовленістю батьків; спільне дозвілля у День народження батька кожного року з 17:00 год. до 19:30 год., якщо дата припадає на робочий день, та з 10:00 год. до 19.30 год., якщо дата припадає на вихідний день, а також святкування Нового року здійснювати почергово між батьками: у парні календарні дні року - з батьком, у непарні - з матір`ю з урахуванням віку та режиму дитини; щорічно на другий день Різдва (26 грудня), другий день Великодня, перший день Трійці – з 10:00 год. до 19.00 год.; святкування Дня Конституції, Дня Незалежності - у парні календарні дні - з матір`ю, у непарні - з батьком з 10:00 год. до 19:00 год. Святкування з батьком - за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення в інші дні - за домовленістю батька ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_2 ; при неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, матір - батька дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частин першої–третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на виховання батьками.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено з наявних в матеріалах справи і досліджених судом доказів, сторони в добровільному порядку досягти згоди щодо участі батька в спілкуванні і вихованні сина не можуть.

Частково задовольняючи позов у частині вимог щодо визначення способу батька участі у виховані дитини, суд першої інстанції, врахувавши бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні з сином, висновок органу опіки та піклування, проживання дитини разом з матір`ю, вік дитини, стан її здоров`я, а також те, що сторони не досягли згоди щодо участі батька у спілкуванні та вихованні сина, дійшов висновку про наявність підстав для усунення позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення йому способу участі у вихованні з нею шляхом встановлення систематичних зустрічей та з урахуванням її стану здоров`я.

Також колегія суддів погоджується із встановленим судом способом спілкування батька з сином.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у цій справі важливе значення має інтереси саме дитини, а саме той факт, що дитині подобається проводити час разом з батьком.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від спілкування з батьком.

Доводи апелянта про неможливість перебування дитини у батька в нічний час є необґрунтованим у зв`язку з наступним.

Убачається, що сам по собі факт непроживання батька та дитини спільно від моменту народження сина не свідчить про відсутність між ними сталого емоційного зв`язку та навичок повсякденної взаємодії. Колегія суду зазначає, що регулярність спілкування батька із сином була обмежена передбаченими органом опіки та піклування періодами, що не залежало від волі батька.

Судом встановлено, що батько добре обізнаний з побутовими та іншими потребами дитини, режимом дня та сну, особливостями харчування і розвитку та потребами відвідування гуртків, занять, лікарів, психолога у межах графіка побачень, а тому сформовані між ними взаємини дають йому можливість забезпечити належний догляд за дитиною під час її перебування у батька.

Водночас доказів того, що тривале перебування дитини з батьком, у тому числі з ночівлею, негативно впливає або може негативно вплинути на її психологічний чи емоційний стан або призвести до її психологічної травматизації, матеріали справи не містять.

Такий підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 127/25989/20, відповідно до якого за відсутності належних доказів негативного впливу спілкування батька на нормальний розвиток дитини відсутні підстави для обмеження такого спілкування лише денним часом та без права ночівлі.

Разом з тим, актом обстеження умов проживання від 30.11.2023 року підтверджено наявність у будинку батька належних умов для перебування, сну, ігор та відпочинку дитини. Відповідачем не надано доказів того, що на момент подання апеляційної скарги умови проживання батька змінились або перестали відповідати потребам дитини.

Запропонований відповідачем порядок спілкування є надмірно фрагментованим, оскільки передбачає перебування дитини з батьком переважно окремими днями з короткими проміжками між такими зустрічами, що зумовлює часте чергування місця її перебування та не забезпечує послідовного і тривалого спілкування з батьком.

Натомість визначений судом першої інстанції порядок спілкування передбачає послідовний період перебування дитини з батьком, що дає змогу уникнути постійного чергування місця її перебування, забезпечити стабільність та передбачуваність її повсякденного режиму, а також створює можливість для повноцінного спілкування батька із сином з урахуванням його режиму дня, відпочинку та інших потреб.

Визначення саме такого способу участі позивача у спілкуванні та вихованні сина є таким, що відповідатиме його якнайкращим інтересам, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22), від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 (провадження № 61-2215св23.

Колегія суду враховує, що позивач сплачує аліменти на сина, не має заборгованості по аліментах, позитивно характеризується за місцем проживання та працевлаштування, є матеріально-забезпеченою людиною та має належні житлові умови.

Окрім того, апеляційний суд зауважує, що, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Михайленко О.С. залишити без задоволення.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.