Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №562/523/24 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №562/523/24

Суддя: Ковальчук Н. М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/523/24

Провадження № 22-ц/4815/557/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,

секретар судового засідання – Пиляй І. С.

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1

заінтересована особа – Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року у складі судді Кушніра О. Г., присяжних Стрільчук Т. О., Ковальчук Т. В., ухвалене в м. Здолбунів Рівненської області о 14 годині 06 хвилин, повний текст рішення складено 14 жовтня 2025 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду, заінтересована особа – Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви вказував, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом першої групи з дитинства (група встановлена довічно) та потребує постійного стороннього догляду. Він перебуває на обліку у психіатра. Внаслідок хронічного психічного захворювання ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду. Догляд за ОСОБА_2 здійснює його брат ОСОБА_1 , який має можливість і бажання доглядати за своїм братом і бути його опікуном.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 – недієздатним. У решті вимог заявника відмовлено. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено до 09 жовтня 2027 року.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні опікуном недієздатного ОСОБА_2 його брата, ОСОБА_1 , вмотивоване відсутністю у поданні Органу опіки та піклування належних і аргументованих доказів того, що саме останній є єдиною кандидатурою, здатною виконувати обов`язки опікуна, що саме він відповідає необхідним вимогам за станом здоров`я, включаючи висновки про проходження психіатричного, наркологічного оглядів, та характеристиками особистості, а також доказів про неможливість виконання таких функцій іншим з подружжя або членами сім`ї першого ступеня спорідненості за наявності таких. Судом також взято до уваги, що подання Органу опіки та піклування про призначення чоловіка призивного віку опікуном недієздатної особи має бути належно мотивоване, оскільки саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Вважаючи рішення суду незаконним, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи №118/25 від 05.05.2025 року ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад – помірну розмову відсталість внаслідок ДЦП, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим його визнано недієздатним. Вказує, що він має можливість і бажання доглядати за своїм братом ОСОБА_2 і бути його опікуном, адже він вже здійснює за ним догляд і отримує компенсацію по догляду. Вказує, що ОСОБА_2 не має інших родичів крім нього, а тому йому не може бути призначений інший опікун, крім нього. Вважає, що рішення суду необхідно змінити і призначити його опікуном над братом ОСОБА_2 . Також вказав, що він був мобілізованим. Із цих підстав просить змінити оскаржуване рішення суду та призначити його, ОСОБА_1 , опікуном над недієздатним братом ОСОБА_2 .

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 , над яким має намір здійснювати опіку, що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 09.12.1978р. та серії НОМЕР_3 від 20.05.1976р.

Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №118/25 від 05 травня 2025 року ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад – помірну розумову відсталість внаслідок ДЦП (F71 – за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Оскаржуваним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 – недієздатним.

В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржене, набрало законної сили та у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Згідно з поданням Органу опіки і піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, надісланого до суду за рішенням виконавчого комітету №59 від 30 квітня 2024 року, призначення ОСОБА_4 опікуном над братом ОСОБА_2 у разі визнання його судом недієздатним є доцільним.

Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні його опікуном недієздатного брата, суд першої інстанції виходив відсутності доказів того, що саме він як особа чоловічої статі призовного віку є єдиною можливою кандидатурою опікуна з огляду на відсутність відомостей про наявність інших осіб з числа родичів першої лінії споріднення недієздатної особи.

Такий висновок місцевого суду, на думку колегії суддів апеляційного суду, є помилковим.

Стаття 55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до ст.62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Статтею 67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.2 ст. 300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 року у справі №712/10043/20 зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N 387/3680.

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом № 34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20).

Згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

При цьому, на переконання апеляційного суду, в конкретних обставинах цієї справи, висновок місцевого суду про те, що конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном матері за обставин існування інших споріднених членів сім`ї не ґрунтується на положеннях законодавства, адже обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов`язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов`язками. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон, або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її брата, який є чоловіком призовного віку.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Заінтересована особа Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області рекомендує суду на призначення опікуном кандидатуру заявника. Доцільність призначення опікуном саме його обґрунтовується тим, що він єдиний в змозі виконувати обов`язки опікуна.

У своєму поданні органу опіки та піклування Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області вказано, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , забезпечує останньому відповідний догляд, турбується та забезпечує усім необхідним, допомагає в побуті, оскільки відсутні інші близькі родичі, що могли б ним опікуватися.

Як встановлено судом, визнаний недієздатним ОСОБА_2 , окрім заявника, не має інших осіб, які могли б стати його опікунами.

Так, батько недієздатного ОСОБА_2 – ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.08.2023 року (а.с. 11), мати недієздатного ОСОБА_2 – ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 20.10.2025 року (а.с. 96).

Судом не встановлено інших осіб, окрім брата недієздатного ОСОБА_2 – заявника у справі ОСОБА_1 – які могли б здійснювати опіку щодо нього.

Заінтересована особа Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області рекомендує на призначення опікуном кандидатуру заявника ОСОБА_1 . У відповідному поданні зазначено, що він є родичем першої лінії споріднення, фактично проживає разом з особою, над якою встановлюється опіка, та здійснює догляд за нею.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про призначення заявника опікуном, суд першої інстанції послався на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили, що заявник відповідає вимогам. Разом з тим, на думку апеляційного суду, місцевий суд не вжив та не забезпечив всебічного, повного і об`єктивною з`ясування всіх обставин справи, які мають значення з метою захисту прав і законних інтересів недієздатної особи, де суд зобов`язаний був встановити їх.

V постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження 6І-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, що їх регулює, беручи до уваги, що заявник ОСОБА_1 на даний час здійснює догляд за своїм братом ОСОБА_2 , який визнаний у встановленому законом порядку недієздатним, і будь-які інші особи з числа першої лінії споріднення цієї особи не можуть бути її опікунами, оскільки вони відсутні, апеляційний суд приходить до висновку, що призначення заявника опікуном його недієздатного брата, ОСОБА_2 , є доцільним, обґрунтованим і таким, що якнайкраще забезпечить інтереси особи, над якою встановлюється опіка, зважаючи особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним.

У зв`язку з наведеним рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із постановленням у цій частині нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про призначення його опікуном його недієздатного брата, ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог про призначення опікуна – скасувати.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків– НОМЕР_6 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Шимків С. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua