Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №552/5318/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5318/25 Номер провадження 22-ц/814/3158/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Дряниця Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Буцьківського М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Зачепіло Зоряни Ярославівни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначено, дата виготовлення повного текста судового рішення - 17 березня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У червні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором у розмірі 98 053,20 грн, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилалося на невиконання відповідачем умов кредитного договору.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором № 992954794 від 14.09.2023 у розмірі 21 000 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 518,88 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 499,19 грн, всього стягнути 23 018 грн 07 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокатка Зачепіло З.Я., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач має право звертатись до суду з позовом і до нього перейшло право вимоги саме за цим договором. Правовідносини за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 14.03.2023, що значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду у цій частині укладення договору, отримання коштів, стягнення судом першої інстанції тіла кредиту не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом в цій частині не перевіряється.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 992954794 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 21 000 грн (наявний в системі «Електронний суд»).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118/01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (наявний в системі «Електронний суд»).

Відповідно п.4.1 вказаного договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (наявний в системі «Електронний суд»).

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2020 (наявний в системі «Електронний суд»).

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата його укладення залишена як 28.11.2018 за тим же № 28/1118-01. (наявний в системі «Електронний суд»)

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року(наявний в системі «Електронний суд»).

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року(наявний в системі «Електронний суд»).

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін (наявний в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 257 від 07.11.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога`до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47989,20 грн(наявний в системі «Електронний суд»).

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 992954794 від 14.09.2023 (наявний в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77053,20 грн (наявний в системі «Електронний суд»).

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 992954794 від 14.09.2023(наявний в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги б/н від 29 травня 2025 року до договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 98 053,20 грн (наявний в системі «Електронний суд»).

ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за кредитним договором, укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», тому утворилась заборгованість.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги, однак врахував ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст.610, ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до п.1.4. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили (наявний в системі «Електронний суд»).

Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитним договорам.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора ТОВ «Таліон Плюс».

Копія договору факторингу № 10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до п.4.1 договорів факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 і № 10/1024-01 від 10.10.2024 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку, а відповідно до п.1.2 договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому – передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Апеляційний суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Таким чином матеріали справи містять належні, допустимі і достатні докази, які підтверджують те, що за станом на дату укладення кредитного договору - 14 вересня 2023 року, між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» був чинним договір факторингу.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвокатки Зачепіло Зоряни Ярославівни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дати виготовлення повного текста постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді А.І.Дорош

Ю.В.Дряниця