Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №948/705/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/705/25 Номер провадження 22-ц/814/2133/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дряниця Ю.В., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Буцьківського М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвоката Бурби Кирила Володимировича, представника ОСОБА_1 , на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 10:31:03 до 14:00; дата виготовлення повного текста судового рішення – 20 січня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машівка-Агро-Альянс» про визнання припиненим договору оренди землі, визнання відсутності права оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати припиненим договір оренди земельної ділянки від 22.07.2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Приват-Агро-Альянс», у зв`язку з припиненням юридичної особи – орендаря; визнати відсутнім у ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5323086600:00:001:0076, площею 5,22га, що належить позивачу на праві приватної власності; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5323086600:00:001:0076, що належить позивачу, шляхом зобов`язання ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» припинити використання вказаної земельної ділянки без правової підстави; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений державним реєстратором №6410185 від 22.07.2014 про реєстрацію права оренди за ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» щодо вищезазначеної земельної ділянки, як такий, що здійснений без правових підстав та порушує права позивача.

Заявлені вимоги обґрунтовані такими обставинами і доводами.

22.07.2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Приват-Агро-Альянс» укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,2200 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0076, строком на 49 років. Умовами договору оренди передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи-орендаря договір підлягає припиненню. Як убачається з відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ТОВ «Приват-Агро-Альянс», яке є стороною договору оренди землі як орендар, припинило свою діяльність шляхом ліквідації.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою площею 5,2200 га з кадастровим номером 5323086600:00:001:0076 товариством (відповідачем), яке не є орендарем за чиним договором, є безпідставним та таким, що порушує право власника. Саме факт припинення дії договору оренди через ліквідацію орендаря, у поєднанні з відсутністю укладеного правочину з новим користувачем, є достатньою правовою підставою для вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності та поверення йому земельної ділянки у фактичне володіння.

Щодо відсутності у відповідача права оренди на земельну ділянку, то позивач вказує, що порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним та у разі безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Враховуючи викладене, передача права користування земельною ділянкою можлива виключно на підставі належним чином укладеного договору оренди.

Факт внесення запису до Державного реєстру речових прав про передачу права оренди третій особі без згоди орендодавця є юридично безпідставним, не підтверджує факт укладення договору і підлягає скасуванню як такий, що не має законної правової основи. У цьому випадку способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі адвокат Бурба К.В., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції, не дав належної оцінки встановним фактичним обставинам, згідно яких право оренди землі зареєстровано за відповідачем у незаконний спосіб, тобто за відсутності волевиявленя власника землі – позивача у справі, без укладення відповідного договору оренди.

Посилання суду першої інстанції на певні висновки, викладені у постановах Верховного Суду у конкретних справах, є помилковим з огляду на встановлені фактичні обставини і характер спірних правовідносин. Одночасно суд не врахував висновків Верховного Суду в інших справах, зокрема щодо права боржника відчужувати право оренди, щодо волевиявленя сторін на укладення правочину.

Факт виконання попереднім орендарем – ТОВ «Приват-Агро-Альянс», обов?язку із сплати орендної плати за користування землею не є істотним, адже ця юридична особа ліквідована без правонаступника, у будь-якому випадку раніше сплачена сума не відповідає умовам укладеного договору.

У відзиві адвокат Удовіцький Є.М., представник ТОВ «Машівка-Агро-Альянс», посилаючись на необгрунтованість доводів на апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З посиланням на норми закону, які регулюють спірні правовідносини, і встановлені фактичні обставини стверджується, що відчуження права оренди спірної земельної ділянки без згоди її власника відбулося на законних підставах.

Отже, встановивши, що перехід права оренди до ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» відбувся правомірно, а попередній орендар повністю сплатив орендну плату відповідно до умов договору, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про те, що позов не підлягає задоволенню.

Наголошується, що договір, укладений 08 квітня 2020 року між ТОВ «Приват-Агро-Альянс» і ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» про передачу права оренди спірної земельної ділянки, у встановленому порядку недійсним не визнаний, тому відповідно до ст.204 ЦК України вважається правомірним.

У відзиві зроблено посилання на висновки Полтавського апеляційного суду, викладені у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 621/1979/21 з ідентичними обставинами справи.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 043205 є власником земельної ділянки площею 5,22 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0076 для сільськогосподарського використання, яка розташована на території Селещинської сільської ради (а.с.16,21).

22.07.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Приват-Агро-Альянс» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Приват-Агро-Альянс» земельну ділянку площею 5,2200 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0076, строком на 49 років, орендна плата становить 1,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1355,57 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі за весь термін дії договору оренди протягом 30 днів з моменту державної реєстрації речових прав, що виникають за цим договором (а.с.17-19,21,45-46).

У договорі сторони погодили, що він (договір) він набуває чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речових прав, що виникають за цим договором (пункт 14.2).

При укладенні цього договору сторони погодили його умови, у тому числі щодо зміни умов договору і припинення його дії.

Згідно з пунктом 12.2 дія договору припиняється: у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, крім випадків визначених законом (п.12.4 договору).

За інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», 01.08.2014 ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 здійснено зарахування орендної плати за землю у розмірі 55 270,43 грн, що стверджується також випискою по картці за 01.08.2014 (а.с.103)

З наданих відповідачем документів убачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 по справі №904/746/19 стягнуто з ТОВ «Приват-Агро-Альянс» солідарно з іншими товариствами заборгованість на користь ТОВ «Страхова компанія «Інгосстрах» та 23.12.2029 у межах виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, у тому числі майнових (речових) прав, права оренди земельної ділянки, зокрема права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0076. В подальшому, ПАТ «Страхова компанія «Інгосстарх» (стягувач) замінений на його правонаступника - ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» (а.с.49-51).

01.04.2020 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крайняком М.С. винесено постанову про зняття арешту з майна боржника ТОВ «Приват-Агро-Альянс», а саме права оренди земельних ділянок за переліченими кадастровими номерами, в тому числі за кадастровим номером 5323086600:00:001:0076 (а.с.47-48).

Актом державного виконавця Соборного відділу ДВС у м.Дніпро передано стягувачу у рахунок часткового погашення боргу, зокрема право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами, у тому числі з кадастровим номером 5323086600:00:001:0076.

08.04.2020 між ТОВ «Приват-Агро-Альянс» (Боржник) і ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» (Стягувач) укладено договір №08/04/2020, за яким у рахунок погашеня боргу за наказом №904/476/19, виданого Господарським судом Дніпропетровської області 23.05.2019 Боржник передав, а Стягувач прийняв майно Боржника, а саме право оренди 52 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №60672936 накладено арешт, зокрема за кадастровим номером 5323086600:00:001:0076; приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондаренко Р.О. проведено реєстраційні дії по заміні сторони орендаря ТОВ «Приват-Агро-Альянс» на ТОВ «Машівка-Агро-Альянс»(а.с.55).

Діяльність ТОВ «Приват-Агро-Альянс» припинена (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі між ОСОБА_1 і ТОВ «Приват-Агро-Альянс» укладений відповідно до діючого законодавства, при його укладенні сторони досягли згоди щодо його істотних умов та позивачу було виплачено орендну плату за весь період дії договору.

До пред`явлення позову сторони спірного договору оренди землі виконували досягнуті між ними домовленості, зафіксовані в договорі оренди землі від 22 липня 2014 року, зокрема ТОВ «Приват-Агро-Альянс (орендар) сплатило позивачу загальний розмір орендної плати за 49 років, в послідуючому права орендаря за спірним договором оренди землі правомірно набув відповідач ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» і відповідні правочини є чинними.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Згідно ч.1, ч.2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно ч.4, ч.5 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням наведених вимог закону.

Як слідує з позову, метою звернення до суду є прагнення власника земельної ділянки припинити дію укладеного договору земельної ділянки з тих підстав, що орендар-юридична особа ліквідований, а право оренди набуте новим орендарем без згоди на те власника землі (позивача).

З договору оренди землі, укладеного 22 липня 2014 року (а.с.17-19), вбачається, що сторони не погоджували умов про відчуження орендарем належного йому права оренди у будь-який спосіб.

Матеріалами справи підтверджується і визнається учасниками спору, що 08 квітня 2020 року між ТОВ «Приват-Агро-Альянс» (боржник) і ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» (стягувач) укладено договір №08/04/2020, за яким у рахунок погашеня боргу за наказом №904/476/19, виданого Господарським судом Дніпропетровської області 23.05.2019 ТОВ «Приват-Агро-Альянс» передав, а ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» прийняв майно боржника - право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 ; приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондаренко Р.О. проведено реєстраційні дії по заміні сторони орендаря ТОВ «Приват-Агро-Альянс» на ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» (а.с.54,55).

Отже, відчуження права оренди відбулося на підставі правочину (договору) у межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Законодавство, що регулювало відносини оренди землі за станом на 08 квітня 2020 року не встановлювало недійсності правочину з відчуження права оренди землі.

Статтею 93 ЗК (ч.5) у редакції за станом на 08 квітня 2020 року передбачалося, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Законом України «Про оренду землі» у редакції за станом на 08 квітня 2020 року встановлено таке.

Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім`ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону (стаття 7).

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.

Орендар, що має намір відчужити право оренди земельної ділянки за згодою орендодавця, подає особисто або надсилає рекомендованим листом орендодавцеві відповідну заяву.

Орендодавець у місячний строк з дня отримання заяви письмово надає орендарю згоду на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивовану відмову в наданні такої згоди.

У разі якщо в установлений цією статтею строк орендодавець не надав згоди на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивованої відмови в її наданні, орендар може відчужувати право оренди земельної ділянки через десять робочих днів з дня закінчення цього строку.

Відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 8-1).

Отже, закон, що регулював відносини оренди землі за станом на 08 квітня 2020 року, передбачав можливість відчуження права оренди землі з повідомленням власника землі, але не містив висновку про те, що невиконання процедури повідомлення орендарем власника землі автоматично тягне недійсність угоди з відчуження права оренди.

Законодавець чітко врегулював питання відчуження права оренди землі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021, який набрав чинності 27 травня 2021 року.

У межах розгляду цієї справи вимога про визнання недійсним договору від 08 квітня 2020 року не заявлена, у справі не встановлено, що вказана угода визнана судом недійсною у встановленому законом порядку, отже слід виходити з того, що заміна орендаря у договорі оренди від 22 липня 2014 року відбулася на законних (не заборонених законом) підставах.

Відповідно до ст.2, ст.4 ЦПК України у межах цивільного судочинства особа вправі захистити своє порушене, не визнане або оспорюване право.

Позивач у справі не довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами порушення своїх прав власника земельної ділянки, тобто у справі відсутні докази про те, що новий орендар не виконує або ж неналежним чином виконує свої обов?язки, передбачені договором оренди. Припинення договору оренди від 22 липня 2014 року на підставі п.12.2 (а.с.18 зворот) у зв?язку із ліквідацією орендаря не є можливим, оскільки відбулася заміна орендаря, який не був ліквідований (за станом на дату відчуження права оренди), а перехід права оренди відбувся на підставі договору, який не є нікчемним і у встановленому порядку судом недійсним не визнаний.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів. В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Бурби Кирила Володимировича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О. А.Лобов

Судді Ю.В. Дряниця

В.М. Триголов