Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №553/3501/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/3501/23 Номер провадження 22-ц/814/2330/26Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2026 року, постановлену суддею Ткачук Ю.А.

по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Подільського районного суду м. Полтави від 02 червня 2025 року за нововиявленими або виключними обставинами

В С Т А Н О В И В

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 02.06.2025 року позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 8466,50 грн. на особовий рахунок № НОМЕР_1 та судовий збір у розмірі 1342,00 грн. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про відмову від певних послуг відмовлено.

01.02.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Подільського районного суду м. Полтави із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, в якій просить скасувати рішення по справі № 553/3501/23 та зобов`язати виконавця повернути стягнуті гроші,

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2026 року вищевказану заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 426 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2026 рокузаяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Подільського районного суду м. Полтави від 02 червня 2025 року за нововиявленими або виключними обставинамивизнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ним у додаткових поясненнях було зазначено аргументовані роз`яснення щодо безпідставності залишення судом поданої ним заяви без руху.

Вказав, що вимога суду першої інстанції про необхідність надання доказів сплати судового збору за розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, з огляду на те, що він на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.

Крім того, суд не врахував, що за перегляд рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.

Зазначив, що звертаючись до суду з даною заявою, він ніяких вимог до ОСОБА_2 не заявляв, що свідчить про те, що вона не є учасником провадження № 8/553/3/2026.

Також, до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали відносно державного виконавця Подільського ВДВС у м. Полтаві Тихонова О.О.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 02.06.2025 року позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 8466,50 грн. на особовий рахунок № НОМЕР_1 та судовий збір у розмірі 1342,00 грн. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про відмову від певних послуг відмовлено.

01 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав до суду через систему «Електронний Суд» заяву про перегляд вищевказаного рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 04 лютого 2026 року вищевказану заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 426 ЦПК України, а саме: не зазначено нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дату їх відкриття або встановлення з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин; не сплачено судовий збір у розмірі 1610,40 грн.; не зазначено відомості про учасника справи ОСОБА_2 , а також не надано доказів надсилання їй копії заяви та доданих матеріалів (а.с. 13-14).

Копію даної ухвали доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 13.02.2026 о 19:51:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 15).

12 лютого 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді, посилаючись на наявність сумнівів у його об`єктивності та неупередженості.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 19 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду міста Полтави Тимчука Руслана Ігоровичавідмовлено (а.с. 36-37).

18 лютого 2026 року від ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» надійшли додаткові пояснення, в яких вказав на безпідставність вимоги суду щодо оплати судового збору за подачу даної заяви, оскільки він на підставі положень Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору. Окрім того, вважає неправомірною вимогу суду про зазначення відомостей щодо ОСОБА_2 та надання доказів надсилання їх даної заяви, оскільки ніяких вимог до неї ОСОБА_1 не заявляв.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2026 рокузаяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Подільського районного суду м. Полтави від 02 червня 2025 року за нововиявленими або виключними обставинамивизнано неподаною та повернуто заявнику

Ухвала суду мотивована тим, що заявник, недоліки заяви, які викладені в ухвалі суду від 04.02.2026 не виконав, що є підставою для її повернення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з огляду на наступне.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції суд має бути «встановлений законом», що відзеркалює принцип верховенства права, який є невід`ємною складовою системи захисту, встановленої Конвенцією та протоколами до неї (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі «Jorgic v. Germany» («Йоргіч проти Німеччини»), № 74613/01, § 64).

У рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (пункт 143) ЄСПЛ констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування зазначених норм.

Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі статтею 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими обставинами або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви клопотання про його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Підставою для залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду на підставі ст. 423 ЦПК України слугувало те, що в поданій ним заяві не зазначено нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дату їх відкриття або встановлення з посиланням на докази.

За змістом ст. 426 ЦПК України заявник має навести нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дату їх відкриття або встановлення, а також посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

У заяві про перегляд рішення суду чітко зазначено, які саме обставини ОСОБА_1 вважає нововиявленими або виключними, а саме: правопорушення та службові підроблення виконавцем виконавчого провадження та суддею Подільського районного суду м. Полтави Ткачуком Ю.А., а також гуманітарну катастрофу в м. Київ та інших населених пунктах як закономірний наслідок злочинного правопорушення ст. 6 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідність обґрунтування заявлених вимог, правова кваліфікація спірних відносин, істотність обставин у розумінні положень ст. 423 ЦПК України, про які зазначає заявник, встановлюється судом при розгляді заяви по суті.

Залишаючи заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви додаються документ про сплату судового збору, однак заявником не сплачено судовий збір.

У заяві про перегляд рішення суду та письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що він на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору..

Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час обчислення судового збору, його сплати, а також звільнення осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.

Частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, а також певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

В ухвалі суду першої інстанції про залишення заяви ОСОБА_1 без руху зазначено, що положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються виключно на його зустрічні позовні вимоги та не підлягають застосуванню в частині задоволення первісного позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Оскільки у поданій ОСОБА_1 заяві про перегляд рішення суду він просив скасувати рішення у справі № 553/350123 у повному обсязі, в поданих ним письмових поясненнях, які були долучені до справи після отримання ним ухвали про залишення даної заяви без руху з підстав несплати судового збору в частині задоволених позовних вимог КП «ЖЕО №2», заявлені ним вимоги не уточнив, зокрема щодо перегляду рішення суду лише в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали Подільського районного суду м. Полтави від 04.02.2026 в частині несплати судового збору.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що за перегляд рішення суду за виключними обставинами судовий збір не сплачується, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у поданій заяві він не конкретизував за якими саме обставинами (нововиявленими чи виключними) він просить переглянути судове рішення.

Окрім того, залишаючи вищевказану заяву ОСОБА_1 без руху, місцевий суд вказав на недотримання ним вимог ст. 426 ЦПК України в частині не зазначення відомостей про учасника справи ОСОБА_2 та відсутності доказів надсилання їй копії заяви та доданих матеріалів.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 426 ЦПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються інші учасники справи.

Таким чином, процесуальним законодавством, яким встановлено форму та зміст заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами (ст. 426 ЦПК України) зазначено обов`язок заявника вказувати інших учасників справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на необґрунтованість залишення поданої ним заяви з вказаних підстав, оскільки він жодних вимог до ОСОБА_2 не заявляв, проте, рішення Подільського районного суду м. Полтави від 02.06.2025, яке він просить переглянути, стосується також прав та інтересів ОСОБА_2 , з якої стягнуто заборгованість на користь КП «ЖЕО № 2», а тому у поданій ним заяві про перегляд вищевказаного рішення суду, ОСОБА_1 зобов`язаний зазначити інших учасників справи, а саме ОСОБА_2 .

Окрім того, заява про перегляд рішення суду за новивиявленими або виключними обставинами подана ОСОБА_1 в електронній формі через електронний кабінет, а тому, враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 426 ЦПК України, він мав додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

З огляду на те, що ОСОБА_1 вищевказані недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, які викладені в ухвалі Подільського районного суду м. Полтави від 04.02.2026, не виконав, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення даної заяви заявнику.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції обмежує доступ заявника до правосуддя, оскільки доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання щодо постановлення окремої ухвали відносно державного виконавця Подільського ВДВС у м. Полтаві Тихонова О.О.

Згідно положень ч. 1 та ч. 3 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом перегляду суду апеляційної інстанції є ухвала місцевого суду щодо визнання неподаною та повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, тому дії або бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення Подільського районного суду міста Полтави від 02.06.2025, виходить за межі предмету апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 262, 268, 374 ч. 1, п. 1, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2026 рокузалишити без змін.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко