Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №536/378/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/378/25 Номер провадження 22-ц/814/1016/26Головуючий у 1-й інстанції Баранська Ж. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,

Секретар: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення догани

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу генерального директора АТ «АвтоКраз» від 09 листопада 2024 року № 858-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, а також визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу генерального директора АТ «АвтоКраз» від 10 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Позовні вимоги мотивовані тим , що ОСОБА_1 працює в АТ «АвтоКраз» на посаді начальника ремонтно-механічного цеху відділу ремонту та обслуговування обладнання (РМЦ ВР та ОО). У своїй роботі позивач керується посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також іншими нормативними документами, що видані роботодавцем. 09 листопада 2024 року відповідачем видано наказ № 858-п, пунктом 3 якого позивачу оголошено догану, як зазначено в наказі за недотримання статті 147-1 КЗпП, пункту 4.1 посадової інструкції та невиконання п. 4.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку та низький контроль за підлеглими в частині виконання своїх обов`язків, що призвело до перевищення своїх посадових обов`язків. Як на думку позивача, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності незаконно, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а саме, невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Разом з тим, у трудовому законодавстві відсутня відповідальність за виконання роботи чи завдання, які не передбачені посадовою інструкцією, а також за перевищення посадових обов`язків.

Так, оскаржуваним пунктом наказу позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за фактом надання ним вказівки на виготовлення у письмовому вигляді проекту розпорядження про притягнення енергетика цеху Донового до дисциплінарної відповідальності, підписання позивачем такого розпорядження та передання його для подальшого погодження уповноваженими особами підприємства, після чого таке розпорядження мало набути чинності та могло бути реалізоване і потягти за собою певні наслідки. При цьому, як зауважив позивач, ним було надано вказівку на написання саме проекту розпорядження за усним розпорядження свого керівника начальника відділу ремонту та обслуговування ОСОБА_2 і такий проект міг набути чинності виключно після проходження процедури погодження. Однак, уповноваженими особами підприємства не було погоджено цей проект, він не потягнув жодних негативних наслідків, а тому в діях позивача відсутня така ознака дисциплінарного проступку, як протиправність, відсутні негативні наслідки.

Також, в оскаржуваному пункті наказу вказано про невиконання позивачем пункту 4.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку, проте у діючих на підприємстві Правилах внутрішнього трудового розпорядку взагалі такий пункт відсутній.

Окрім того, наказом № 974-п ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання пунктів 2.24 та 4.4 Посадової інструкції у частині забезпечення збереження матеріальних цінностей та в частині недопущення заподіяння матеріального збитку підприємству, порушення пункту 3.1.15 Правил внутрішнього трудового розпорядку у частині неповідомлення керівництву підприємства, а також службі безпеки інформації про використання матеріальних цінностей не за призначенням, або з порушенням нормативних актів підприємства, що призвело до розукомлектування та нестачі обладнання підприємства, яке відноситься до основних засобів. Так, в акті службового розслідування від 02.12.2024 року, на підставі якого видано вказаний вище наказ, вказано про факт виявлення під час проведення інвентаризації некомплектності п`яти верстатів, комісія, розглянувши акти інвентаризації за 2019-2024 припустила, що саме в цей період відбулось розукомплектування верстатів. Також комісією зроблено висновок, що у період з 30.10.2019 року по 2023 рік до недостачі основних засобів додалось ще 39 одиниць обладнання.

При цьому, позивач у своєму позові наполягав, що п`ять верстатів в РМЦ були розукомплектовані до 2019 року, оскільки на час початку роботи позивача на посаді начальника цеху з 2019 року, вже були у несправному стані, не працювали, за ними не закріплювались працівники, тощо. Окрім того, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку, але не пізніше 6 місяців від дня його вчинення. Очевидним є факт, що станом на грудень 2024 року минуло більше 6 місяців з дня, коли було розукомплектовано верстати та інші одиниці обладнання, що мало місце, як встановлено актом службового розслідування, у період часу з 01 жовтня 2019 року по 2023 рік. Отже, як на думку позивача, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності після спливу строку притягнення, що є самостійною підставою для визнання незаконним та скасування наказу № 974-п. Також, оскаржуваний наказ у частині, що стосується позивача, побудований на припущеннях, які висловлені в акті службового розслідування. Окрім того, ані в акті ані в наказі не зазначено, в чому саме полягало розукомплектування верстатів, не вказано яку саме матеріальну шкоду було заподіяно підприємству, що саме позивачем не було зроблено для забезпечення схоронності матеріальних цінностей.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АвтоКраз» про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення догани задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 09 листопада 2024 року № 858-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 10 грудня 2024 року № 974-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Стягнуто з Акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422, 00 грн.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач АТ «АвтоКрАЗ». Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріальноо та процесуального права із визнанням встановленими обставин які відповідачем заперечувалися.

Апелянт вказує, «АвтоКрАЗ» що в позовній заяві і під час судового розгляду не було визначено питання про визнання розпорядчого документа нікчемним, як підставу оскарження Наказу про догану.

Так, представником відповідача, ніколи не зазначалось про нікчемність Розпорядження, або що воно не зареєстровано. Навпаки, багаторазово зауважено, що адміністративно розпорядчий документ - Розпорядження № 93-31 від 02.10.2024 року - завершений, містить всі необхідні реквізити такого документу, зареєстрований (має номер і дату реєстрації), погоджений ОСОБА_3 та затверджений ОСОБА_1 , переданий на виконання в кадрові та бухгалтерські служби Товариства. Сторона відповідача однозначно вважає Розпорядження реальним і інше навіть не могло зазначатись. Єдине з чим погоджується відповідач, це те що Розпорядження не виконано, але в силу своєї протиправності. Самим позивачем не заперечується і підтверджується факт створення та затвердження Розпорядження, що вказує на його існування і дійсність.

Скаржник заначає, що ОСОБА_1 , як керівник структурного підрозділу, був забезпечений комп`ютерною технікою та необхідним програмним софтом. Посадові обов`язки позивача були - погодження та створення адміністративно-розпорядчих документів, а також заявок на забезпечення цеху необхідними матеріалами, ТМЦ, сировиною, тощо. Тобто позивач регулярно, щоденно користувався електронним документообігом, як і інші керівники Товариства. Відповідно наявний факт зловживання та дій всупереч внутрішнього порядку Товариства, а саме створення письмового Розпорядження. Відповідач зауважує, що у суді першої інстанції ним багаторазово вказано сааме на необхідність електронного документообігу і оформлення паперового Розпорядження є порушенням. Але таке порушення не робить автоматично документ недійсним і однозначно не спростовує факт існування Розпорядження.

Відповідач наголошує , на хибність зробленого судом висновку, що за умови реалізації Розпорядження і стягнення з ОСОБА_4 частини доходу - не є шкідливим або негативним наслідком. З цим неможливо погодитись, адже отримання догани, недоотримання доходу , оскарження догани/розпорядження, витрати часу та фінансів по оскарженню догани/розпорядження - це шкідливий наслідок. Отже, висновок суду про відсутність будь-яких шкідливих наслідків пов`язаних із Розпорядження суперечить дійсним обставинам справи та причинно-наслідковому зв`язку між діянням та їх наслідками, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення.

Товариство вважає, що позивач, керуючись особистими стосунками та неприязню, маючи на меті покарати та фактично принизити підлеглого працівника, діючи очевидно недобросовісно, видав відповідне розпорядження в порушення встановленої процедури — відповідного порядку видачі та узгодження розпоряджень, з одночасним порушенням наданого об`єму повноважень з цього питання, а саме - п.3.3. посадової інструкції начальника ремонтно-механічного цеху, відповідно до положень якого, ОСОБА_1 мав би обмежитися внесенням пропозиції про покладення на працівника дисциплінарного стягнення перед вищестоящим керівником.

Окрім того, скаржник посилається на те, що керівник структурного підрозділу, а в випадку дійсного позову - ОСОБА_1 , чітко знав, розумів і мав слідкувати за збереженням всього майна цеху протягом всього часу обіймання посади. Щодо посилання суду на аспект того, що дефініції «фактична наявність» та «некомплектність» не є тотожними - дійсно, поняття «фактична наявність» є більш узагальненим поняттям, ніж «комплектність». За переконанням позивача, що підтверджується його численними письмовими поясненнями, на момент його призначення на посаду начальника ремонтно-механічного цеху у 2019 році вказане майно вже було розукомплектоване. Проте, матеріали справи містять інвентаризаційний опис станом на 30.09.2019 року, в якому вказане майно відмічено як наявне. Натомість, ні інвентаризаційний опис, ні інші матеріали не містять застереження стосовно некомплектності майна. Фактично, приймаючи посаду, позивач прийняв і усю відповідальність за майно, закріплене за ремонтно-механічним цехом, перелік якого викладений в інвентаризаційному описі, Посилання позивача на те, що вказані верстати були розукомплектовані ще до 2019 року, адже вже були в несправному стані, не працювали, за ними не були закріплені працівники, тощо, не підкріплюються нічим, крім особистих слів заявника. Отже, під час розгляду справи достовірно і з підтвердженням обох сторін встановлено факт некомплектності верстатів (основних засобів). Також наявні акти інвентаризації за кілька років (22-24), в тому числі підписані ОСОБА_5 , які підтверджують наявність майна в належному стані. Тобто цими актами керівник підрозділу завірив адміністрацію та керівництво Товариства про наявність майна і виробничих потужностей, що впливає на спроможність підрозділу виконувати поставлені задачі, а за результатом інвентаризації дорогоцінних металів комісією 2024 за участі незалежних до цеха працівників встановлено некомплектність верстатів. Відповідно надалі проведено службове розслідування, і відповідний висновок є обгрунтований наявними документами та саме відсутністю іншої інформації про некомплектність основних засобів. Тобто комісія чітко оцінила наявні документи та зробила єдиний можливий логічний висновок, який і є обгрунтованим.

Відтак , позиція суду щодо визнання протиправним та скасування пункту 4 Наказу №974-п від 10.12.2024 року ґрунтується виключно на припущеннях позивача, та суб`єктивному трактуванні певних дефініцій, а не на фактично наданих документах та доказах.

Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу , згідно якого позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

У справі встановлено, що 09 листопада 2024 року генеральним директором ПрАТ «АвтоКраз» Носовим В. видано наказ за № 858-п, пунктом 3 якого за недотримання статті 147-1 КЗпП України, пункту 4.1 посадової інструкції, а також невиконання пункту 4.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку та низький контроль за підлеглими в частині виконання їх обов`язків, що призвело до перевищення своїх посадових обов`язків оголошено догану начальнику ремонтно-механічного цеху відділу з ремонту та обслуговування обладнання ОСОБА_1 .

Як вбачається із зазначеного вище наказу, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани стало наступне. 17 вересня 2024 року під час доповіді енергетика ремонтно-механічного цеху відділу ремонту та обслуговування обладнання (РМЦ ВРта ОО) ОСОБА_4 начальнику цеху Шевченку С.О. виник конфлікт з приводу неможливості вчасно і у повному обсязі виконати його розпорядження. Начальник РМЦ ОСОБА_1 ініціював та 02 жовтня 2024 року затвердив (підписав), а начальник ВР та ОО Маслов І.К. погодив розпорядження про покарання (розпорядження № 93-31 від 02.10.2024), в якому енергетику ОСОБА_4 оголошено догану та позбавлено 100 % усіх видів заохочувальних виплат за вересень 2024 року за невиконання розпоряджень керівника.

Також, у описовій частині вказаного наказу зазначено, що на підставі наказу № 637 від 10.10.2024 року було проведено службове розслідування, за результатами якого складено Акт від 30.10.2024 року та комісією встановлено, що начальник ВРта ОО ОСОБА_3 та начальник РМЦ Шевченко С.О. перевищили свої посадові обов`язки, коли самовільно оголосили догану енергетику ОСОБА_4 без дотримання належної процедури та без повноважень на застосування дисциплінарного стягнення до працівників Товариства. Енергетик ОСОБА_4 порушив правила трудової дисципліни, а саме, не виконав прямі розпорядження безпосереднього керівника та вчинив образливі висловлювання в адресу колеги. З врахуванням того, що ОСОБА_1 було оголошено догану наказом № 565-п від 29.07.2024 року, яка не знята, тобто було повторно порушено трудову дисципліну, останньому було оголошено догану.

Згідно акта службового розслідування щодо неправомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності енергетика РМЦ А.Донового, який складено 23 жовтня 2024 року, комісією в ході службового розслідування було встановлено, що 17 вересня 2024 року між начальником РМЦ ОСОБА_1 та енергетиком ОСОБА_6 , під час виконання ними робочих обов`язків, виник конфлікт. Доновий ОСОБА_7 доповів ОСОБА_1 про неможливість вчасно і у повному обсязі виконати його розпорядження. Під час цієї доповіді ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у службовому кабінеті ремонтно-механічного цеху почали висловлювати образливі вирази на адресу один одного, про що не було повідомлено відділ кадрів, службу безпеки та адміністрацію підприємства. Також службовим розслідуванням встановлено, що 02.10.2024 року начальник РМЦ ОСОБА_1 дав усну вказівку розподілювачу робіт РМЦ ОСОБА_8 підготувати розпорядження по РМЦ щодо оголошення енергетику РМЦ ОСОБА_4 догани та позбавлення його 100 % всіх видів заохочувальних виплат за вересень 2024 року, розпорядження було підписане ОСОБА_1 та погоджене начальником ВР та ОО ОСОБА_3 , у подальшому після реєстрації розпорядження в канцелярії підприємства його направлено директору з управління персоналом та побуту ОСОБА_9 , яка, виявивши невідповідність розпорядження чинному законодавству та внутрішнім нормативним актам підприємства, направила генеральному директору підприємства службову записку з проханням ініціювати службове розслідування

Позивачу ОСОБА_1 було оголошено догану за фактом надання вказівки на підготування, а також підписання розпорядження про притягнення свого підлеглого енергетика РМЦ ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у виді догани з позбавленням останнього заохочувальних виплат.

Правовідносини, які виникли між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхив роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана або звільнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни .За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов:порушення має стосуватися лише тих обов`язків,які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Такі правові висновки відображено в постанові ВС від 25.10.2022 у справі №487/1491/21.

Також упостанові ВерховногоСуду Українивід 19.10.2016у справі №6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналізуючи в системному зв`язку викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про належне дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно оскаржуваного п.4 наказу генерального директора АТ «Авто Краз» від 10 грудня 2024 року № 974-п у виді догани.

Відповідно до положень п.2.24 посадової інструкції начальника ремонтномеханічного цеху, до його обов`язків входить забезпечення збереження матеріальних цінностей.

У 2019 році під час вступу ОСОБА_1 на посаду начальника ремонтномеханічного цеху була проведена перевірка основних засобів, які знаходяться на балансі. РМЦ, у ході перевірки некомплектність вказаних верстатів зазначена не була – що підтверджується копією інвентаризаційного опису основних засобів від 30.09.2019 року №840.

Інформація щодо деталей розукомплектації верстатів міститься в протоколі засідання інвентаризаційної комісії з розгляду результатів інвентаризації дорогоцінних металів у складі основних засобів в окремих підрозділах Товариства станом на 01.09.2024 року, відповідно до матеріалів якого при проведенні позачергової інвентаризації дорогоцінних металів у складі основних засобів встановлено некомплектність основних засобів в ремонтно-механічному цеху, а саме: 1) Верстат поперечно-строгальний комплектація електричної частини. 7E35 інв. №27346 - частково відсутня 2) Верстат поперечно-строгальний комплектація електричної частини. 7 35 інв. №27758 - частково відсутня 3) Верстат токарно-гвинторізний 16К-20М інв. №728347 - частково відсутня комплектація електричної частини. 4) Верстат токарно-гвинторізний ТС-75-02а інв. №729987 - частково відсутня комплектація електричної частини. 5) Верстат горизонтально-розточний з системою 2a622 о 4-1 інв. №729520 - комплектний, комплектуючі знаходяться на відповідальному збереженні у відділі з ремонту верстатів з ЧПК. 6) Верстат вертикально-фрезерний 5040а інв. №729946 - частково відсутня комплектація електричної частини.

За результатами вказаної інвентаризації ОСОБА_1 було надано можливість подати пояснення , якою він скористався.

Позивач наголошував , що товариством порушено строки накладення дисциплінарного стягнення.

Проте колегія суддів не може погодитись із таким твердженням , адже, факт розукомплектації обладнання був виявлений під час проведення службового розслідування у рамках інвентаризації дорогоцінних металів у обладнанні підприємства (протокол засідання інвентаризаційної комісії від 01.09.2024 року), за результатами якої було розпочате службове розслідування (Акт службового розслідування стосовно виявленої недостачу та некомплектності обладнання під час проведення інвентаризації дорогоцінних металів наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності затверджено 02.12.2024 року), а вже за результатами службового розслідування 10.12.2024 року винесено Наказ №974-п від 10.12.2024 року. Враховуючи вищевикладене, строки накладення дисциплінарного стягнення не порушено.

З викладеного вбачається, що при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності роботодавець належним чином дотримався приписів ст. ст. 147-149 КЗпП України, які регламентують підстави та порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, та, зокрема, надав можливість працівнику пояснити свої дії.

У аспекті викладеного вище, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що з пояснень ОСОБА_1 та свідків, вбачається некомплектність обладнання ще станом на 2019 рік до вступу позивача на посаду начальника ремонтномеханічного цеху, адже даний факт некомплектності обладнання встановлений належними документами , зокрема, Актом , який ніким не оспорений.

Згідно Правил внутрішнього розпорядку АТ«Авто Краз» ОСОБА_1 мав би дотримуватись певних правил .

3.1.15. Негайно повідомляти своєму прямому та безпосередньому керівнику (а в разі його відсутності іншим прямим керівникам), а також Службі безпеки підприємства інформацію, яка стала відома працівнику (або не могли не бути Йому невідома про приготування (або планування) іншим працівником (або працівниками, керівниками або іншими особами), здійснення будь-яких робіт (або Інших операцій з ТМЦ, проведення яких не передбачено поточними планами (виробничими технологічними, торгівельними завданнями, нормативними поку менттями Компанії), а також про використання ТМЦ не за призначенням або з порушенням, нормативних актів підприємстваю.

3.1.16. Здійснювати будь-які операції в ТЦ, тільки з дозволу, прямих керівників і згідно порядку, встановленого підприємством, з оформленням уповноваженими на те службовими (посадовими) особами підприємства та згідно встановленій ПрАТ «АвтоКрАЗ» процедурі необхідних супроводжувальних Документів.

Відповідно до п.2.7 Посадової інструкції ОСОБА_1 має забезпечувати експлуатацію обладнання ремонтно-механічного цеху та інших осоновних засобів. 2.17 Організовує виконання ремонтно-будівельних робіт.

Згідно інвентаризаційних описів станом на 2019 рік наведене вище обладнання не вважалось некомплектним, у графі – результат інвентаризації відомості про недостачу(некомплектість) відсутні.

Формальне посилання позивача на некомплектність обладнання ще станом на вступ ОСОБА_1 на посаду не підтверджено жодними доказами, актами , доповідними, не зважаючи на те , що позивач як начальник цеху мав забезпечувати експлуатацію обладнання та здійснення у разі необхідності ремонтних робіт, відомостей щодо невиконаних проте запитуваних позивачем ремонтних робіт матеріали справи також не містять.

Зважаючи на викладене рішення суду першої інстанції у частині визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 10 грудня 2024 року № 974-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани підлягає скасуванню , із постновленням нового , про відмову у задовленні вказанної вимоги.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3,4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо пункту 3 наказу генерального директора АТ «АвтоКраз» від 09 листопада 2024 року № 858-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догану.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Як встановлено по справі у відповідності до пункту 3.3 Посадової інструкції начальника ремонто-механічного цеху Відділу з ремонту та обслуговування обладнання ПрАТ «АвтоКраз», затвердженої 23.10.2023 року директором з управління персоналом та побуту Н.Маковєєвою, начальник ремонто-механічного цеху відділу з ремонту та обслуговування обладнання має право, зокрема, вносити пропозиції керівникові щодо заохочення працівників або про накладення на них дисциплінарного стягнення за упущення в роботі, за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Розпорядженням № 93-31, яке підписане ОСОБА_5 , останній оголосив енергетику РМЦ ОСОБА_4 догану із позбавленням його 100 % всіх видів заохочувальних виплат за вересень 2024 року.

Та як вірно вказав суд першої інстанції , вказане розпорядження за своєю правовою природою є нікчемним, оскільки видано та підписано не уповноваженою на це особою , відтак не потягнуло і не могло потягнути за собою жодних правових наслідків.

Про відсутність наслідків виданого розпорядження свідчить і те , що після реєстрації розпорядження в канцелярії підприємства його направлено директору з управління персоналом та побуту ОСОБА_9 , яка, виявивши невідповідність розпорядження чинному законодавству та внутрішнім нормативним актам підприємства, направила генеральному директору підприємства службову записку з проханням ініціювати службове розслідування.

Тож, зважаючи на те , що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника РМЦ Відділу ремонту та обслуговування обладнання в АТ «АвтоКраз», не є особою, яка уповноважена на застосування дисциплінарного стягнення до працівника, а згідно посадової інструкції наділений правом виключно внесення пропозицій керівництву щодо накладення дисциплінарного стягнення на працівників , твердження відповідача про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку є хибними, адже за наведених обставин позивачем перевищено надані йому повноваження.

Окрім того, відповідач притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказом № 858-п, посилався на п.4.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «АвтоКраз», доказів ознайомлення з яким ОСОБА_1 до справи не долучено , у матеріалах справи містяться Правила внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «АвтоКраз», що затверджені Наглядовою Радою згідно протоколу № 6 від 14.08.2018 року , в яких розділ 4 «Основні обовязки адміністрації» закінчується п.4.1.12 .

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі щодо наказу № 858-п, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи щодо наказу № 858-п фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасовання пункту 3 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 09 листопада 2024 року № 858-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення у відповідній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.35,258,368,374,376,381,384 ЦПК України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АвтоКрАЗ» задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 10 грудня 2024 року № 974-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани - скасувати.Ухвалити у віповідій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задовленні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу генерального директора Акціонерного товариства «АвтоКраз» від 10 грудня 2024 року № 974-п про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов