Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №644/9129/21 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/9129/21 Номер провадження 22-ц/814/2787/26Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниці Ю. В., Лобова О. А.

при секретарі: Коротун І. В.

за участю представника відповідача – адвоката Хлистун І.М.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Хлистун Ірини Миколаївни

на заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 06 вересня 2023 року, ухвалене суддею Шаповал Т. В., повний текст рішення складений – 07 вересня 2023 року

у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2021 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 у сумі 95 065,93 грн, інфляційні втрати у сумі 5 968,13 грн, 3% річних у сумі 2 747,62 грн, судові витрати у сумі 2 270 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 №1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» (зі змінами, внесеними рішенням від 30.09.2001 №946), КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова. За період з 01.06.2011 по 31.08.2021 відповідачі не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг з підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання та опалення, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 95 065,93 грн, інфляційні втрати складають 5 968,13 грн, 3% річних складають 2 747,62 грн. За кожен розрахунковий період (календарний місяць) відповідачам направлялися квитанції про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.10.2021 відкрито провадження у справі за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання у справі в порядку спрощеного позовного провадження на 27.10.2021 на 14.00 год з викликом сторін (а.с. 11-12).

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Орджонікідзевському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Київським районним судом м. Полтави.

З 05.05.2023 дана цивільна справа перебувала у провадженні Київського районного суду м. Полтави (а.с. 30).

Заочним рішенням Київського районного суду Полтави від 06 вересня 2023 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 в сумі 103 781 грн 68 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 2 270 грн, понесених судових витрат, по 567 грн 50 коп з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі покладені законодавством зобов`язання щодо оплати послуг з опалення належним чином не виконують, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, 95 065,93 грн за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 як заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, інфляційні витрати у розмірі 5 968,13 грн та 3% річних в сумі 2 747,62 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 06.09.2023 у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено (а.с. 110-112).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Хлистун І.М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосувати строк позовної давності для періоду з червня 2011 по серпень 2018.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини не явки з поважних на це причин. Відповідач не проживає за адресою, що зазначена у позовній заяві. Фактичне місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, у матеріалах справи наявні підтвердження повернення всіх поштових відправлень, які були направлені. Жодної судової повістки, рішень, ухвал відповідач по справі не отримував. Таким чином, відповідач об`єктивно не мав можливості дізнатися про наявність судового розгляду. Крім того, ОСОБА_1 за своїм станом здоров`я не міг приймати участь у розгляді справи. Спірна адреса знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, який з лютого 2022 перебував під постійними обстрілами. При цьому суд першої інстанції проігнорував, що у самій заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 прямо вказав, що не проживає за цією адресою. ОСОБА_1 не був ані обізнаний із судовим розглядом справи відносно нього, ані належним чином повідомлений. Суть спору полягає у стягненні солідарної заборгованості за період, що значно перевищує загальний строк позовної давності, а саме з 01.06.2011 по 31.08.2021. Ключовими факторами є факт тривалого непроживання ОСОБА_1 за адресою реєстрації ( АДРЕСА_3 ), статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), незадовільний стан здоров`я та, найголовніше, сплив позовної давності щодо переважної частини вимог, що не може бути спростовано платежем у розмірі 150 грн в липні 2021 за липень 2021, а не за минулий період. Здійснюючи платіж у сумі 150 грн за липень 2021, відповідач (або інша особа від його імені) виявив волю на виконання поточного зобов`язання за конкретний місяць. У відомості нарахувань, поданій самим позивачем, цей платіж ідентифіковано саме як оплату за липень 2021. Для того, щоб дія вважалася визнанням боргу за попередні роки, у платіжному документі мало бути зазначено: «погашення заборгованості за період 2011–2021», чого не було у даному випадку. Таким чином, платіж від 2021 фізично не міг перервати позовну давність за 2011–2016, оскільки вона спливла за кілька років до здійснення цього платежу. Суд першої інстанції, відмовивши у застосуванні наслідків спливу позовної давності, порушив вимоги ч. 4 ст. 267 ЦК України, що є безумовною підставою для скасування рішення. Позовні вимоги за період з червня 2011 по серпень 2018 спливли на дату звернення з вищезазначеним позовом. Позивач не надав до суду ані заяви про поновлення строку звернення за судовим захистом, ані вказав причин поважності пропуску строку звернення до суду. Таким чином, позовні вимоги з червня 2011 по серпень 2018 не підлягають стягненню внаслідок спливу строку позовної давності. Лише заборгованість за період з вересня 2019 по серпень 2021 знаходиться у межах строків позовної давності. Згідно долученого розрахунку, у період з серпня 2001 до травня 2011 позивач нараховував оплату за підігрів води на 6 осіб, у період з червня 2011 до грудня 2016 позивач нараховував оплату за підігрів води на 7 осіб, з січня 2017 позивачем нараховувалось за підігрів води з розрахунку на 6 осіб, з вересня 2020 нарахування здійснювалось на 5 осіб, проте відповідачів зазначено четверо осіб. Не є зрозумілим та вибіркове пред`явлення загальної суми заборгованості до неповної кількості споживачів, або надмірне нарахування за спожиті послуги. Дана розбіжність жодним чином не пояснена позивачем. Отже, відомість нарахування та оплати за теплову енергію та підігрів води з врахуванням періоду платежу, містить нарахування на осіб, що не проживали. Нарахування за опалення здійснюються на квадратний метр площі та теоретично не залежать від кількості проживаючих. Матеріали справи містять акт №160 від 16.03.2011 про первинне опломбування відсікаючого вентиля гарячого водопостачання. Це означає, що послуга гарячого водопостачання технічно не могла надаватися з 2011, проте КП «ХТМ» продовжувало нарахування протягом 10 років, що є очевидним зловживанням правом. Разом з тим, хто саме був споживачем по цих періодах не зазначено. Отже, не можливо достеменно встановити, що ОСОБА_1 взагалі був споживачем зазначених послуг з підігріву води в спірний період. Також судом першої інстанції не встановлено правовий режим житла за адресою: АДРЕСА_4 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання апеляційного суду 30.09.2026 не з`явилися інші учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 06.08.2026 судових повісток у цивільній справі до електронних кабінетів у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 157-162), які були доставлені до електронних кабінетів та поштовим зв`язком. Згідно рекомендованих повідомлень судові повістки на ім`я відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повернулися до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 04.06.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 30.09.2026 на 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що відповідачі користуються послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються їм КП «Харківські теплові мережі» відповідно до «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до п. 18 Правил споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

У зв`язку з тим, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачують послуги опалення, за ними утворилася заборгованість, яка за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 становить 95 065,93 грн (а.с. 4-5). Крім того, нараховано інфляційні витрати в сумі 5 968,13 грн та 3% річних в сумі 2 747,62 грн (а.с. 6).

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.ст. 9,10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Апеляційний суд у складі колегії суддів вважає, що по справі вбачається неналежне повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про дату, час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового судового рішення, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 у сумі 95 065,93 грн, інфляційних втрат у сумі 5 968,13 грн, 3% річних у сумі 2 747,62 грн.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, представник ОСОБА_1 – адвокат Хлистун І.М. вказує, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, у зв`язку з чим був позбавлений можливості реалізувати свої права на подачу відзиву (письмового заперечення), подачу клопотань, доказів, заяви про застосування строків позовної давності тощо.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, на момент ухвалення судом першої інстанції заочного рішення процесуальний закон передбачав, що заочний розгляд справи може відбуватися у випадку повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22.05.2023 прийнято до провадження цивільну справу, провадження у якій відкрито 01.10.2021, за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 06.09.2023 о 08.40 год (а.с. 32).

Повістки про виклик до суду, копія ухвали були направлені на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : АДРЕСА_5 (а.с. 34-37). Проте, поштове відправлення було повернуто суду без вручення із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 44-45).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду справи 06.09.2023 о 08.40 год належним чином повідомлений не був, оскільки повернення повітки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Вказані висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №127/2871/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17.

Отже, у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відсутній факт повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаних норм процесуального права, наведених представником ОСОБА_1 – адвокатом Хлистун І.М. доводів в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення пред`явленого позову, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Враховуючи спірний період, за який виникла заборгованість (з 01.06.2011 по 31.08.2021, виходячи зі змісту позовних вимог), до спірних правовідносини підлягає застосуванню спеціальне законодавство, що регулює правовідносини у сфері надання послуг з теплопостачання, що діяло станом на час спірних правовідносин.

Таким законодавством є Житловий кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (в редакції, яка втратила чинність 01.05.2019) та №2189-VIII (в новій редакції), а також Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМ України №630 від 21.07.2005, що діяли на час виникнення спірних правовідносин (втратили чинність на підставі постанови Кабінету міністрів України №85 від 02.02.2022).

Статтею 6 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з вимогами ст.ст. 64, 67 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов`язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (у чинній редакції) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил №630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктом 18 Правил №630 передбачалося, що споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 1 ст. 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII в чинній редакції.

Такому праву прямо відповідає визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) та пункт 5 частини другої статті 7 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII в новій редакції).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з відповідачем не позбавляє позивача за первісним позовом обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18).

Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_6 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_3 (а.с. 4-5).

За період з 01.06.2011 по 31.08.2021 утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 95 065,93 грн, згідно розрахунків заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 4-5).

Крім того, за період з 01.09.2018 по 31.08.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , нараховано інфляційні втрати у розмірі 5 968,13 грн та 3% річних у розмірі 2 747,62 грн (а.с. 6).

Таким чином, заборгованість у розмірі 95 065,93 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 968,13грн та 3% річних у розмірі 2 747,62 грн підлягають стягненню із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення позову стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості у вказаному розмірі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, то апеляційний суд у складі колегії суддів їх відхиляє, виходячи з наступного.

Статями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. (ч. 2 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. (ч. 3ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (ч.5 ст. 267 ЦК України).

Згідно з частинами 1,5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу.

Між тим, у постанові від 07.07.2020 при розгляді справи №712/8916/17, провадження №14-448цс19 Великою Палатою Верховного Суду наведено такий правовий висновок, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у первинній редакції, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017, №633, чинної з 30.08.2017, якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період (01.06.2011-31.08.2021) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 частково здійснювали оплату наданих послуг, а саме: червень 2011 – 57,54 грн; липень 2011 – 57,63 грн; серпень 2011 – 57,63 грн; вересень 2011 – 57,63 грн; жовтень 2011 – 187,77 грн; листопад 2011 – 327,42 грн; грудень 2011 – 327,42; січень 2012 – 327,42 грн; лютий 2012 – 327,42 грн; березень 2012 – 327,42 грн; квітень 2012 – 129,57 грн; травень 2012 – 57,63 грн; червень 2012 – 57,63 грн; липень 2012 – 57,63 грн; вересень 2012 – 57,63 грн; жовтень 2012 – 196,68 грн; листопад 2012 – 196,68 грн; грудень 2012 – 327,42 грн; січень 2013 – 327,42 грн; лютий 2013 – 327,42 грн; березень 2013 – 327,42 грн; квітень 2013 – 138,34 грн; травень 2013 – 57,63 грн; червень 2013 – 57,63 грн; липень 2013 – 57,63 грн; серпень 2013 – 57,63 грн; вересень 2013 – 57,63 грн; жовтень 2013 – 292,41 грн; квітень 2014 – 50 грн; травень 2014 – 50 грн; червень 2014 – 57,63 грн; листопад 2014 – 142 грн; січень 2015 – 100 грн; лютий 2015 – 150 грн; січень 2017 – 310,37 грн; лютий 2017 – 310,38 грн; березень 2017 – 310,38 грн; квітень 2017 – 660,38 грн; травень 2017 – 370,06 грн; червень 2017 – 370,06 грн; липень 2017 – 350,03 грн; серпень 2017 – 350,03 грн; вересень 2017 – 98,56 грн; жовтень 2017 – 188,60 грн; листопад 2017 – 114,42 грн; грудень 2017 – 207,10 грн; січень 2018 – 207,10 грн; лютий 2018 – 207,10 грн; березень 2018 – 207,14 грн; квітень 2018 – 207,15 грн; травень 2018 – 207,15 грн; червень 2018 – 98,56 грн; липень 2018 – 98,56 грн; серпень 2018 – 98,56 грн; вересень 2018 – 98,56 грн; жовтень 2018 – 98,56 грн; листопад 2018 – 98,56 грн; грудень 2018 – 196,55 грн; січень 2019 – 215 грн; лютий 2019 – 215 грн; березень 2019 – 215 грн; квітень 2019 – 215 грн; травень 2019 – 205 грн; червень 2019 – 200 грн; липень 2019 – 200 грн; серпень 2019 – 200 грн; вересень 2019 – 200 грн; жовтень 2019 – 200 грн; листопад 2019 – 200 грн; грудень 2019 – 350 грн; січень 2020 – 330 грн; лютий 2020 – 250 грн; березень 2020 – 250 грн; квітень 2020 – 200 грн; травень 2020 – 200 грн; червень 2020 – 100 грн; липень 2020 – 100 грн; серпень 2020 – 100 грн; вересень 2020 – 100 грн; жовтень 2020 – 150 грн; листопад 2020 – 150 грн; грудень 2020 – 300,28 грн; січень 2021 – 300 грн; лютий 2021 – 300 грн; березень 2021 – 300 грн; квітень 2021 – 300 грн; травень 2021 – 300 грн; червень 2021 – 150 грн; липень 2021 – 150 грн; серпень 2021 – 150 грн (а.с. 4-5).

Внесення часткових оплат на погашення заборгованості у спірний період (01.06.2011-31.07.2021) свідчить про переривання строку позовної давності, а тому позов подано у межах, передбаченого законом, строку позовної давності.

Крім того, внесення часткових оплат на погашення заборгованості у спірний період (01.06.2011-31.07.2021) свідчить про згоду з їх розміром (щодо кількості осіб, які проживать/непроживають у квартирі, відносно доводів про опломбування у 2011 відсікаючого вентиля гарячого водопостачання).

Доводи апеляційної скарги про те, що з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, ОСОБА_1 виїхав з м. Харкова, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки заборгованість виникла за період з 01.06.2011 по 31.08.2021.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно матеріалів справи, КП «Харківські теплові мережі» сплатило 2 270 грн судового збору при подачі позову до суду першої інстанції (а.с. 1).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.05.2026 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги (а.с. 151-152).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в рівних частинах з кожного (2 270:4) по 567,50 грн сплачений позивачем при зверненні до суду першої інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.3, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Хлистун Ірини Миколаївни – задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду міста Полтави від 06 вересня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.06.2011 по 31.08.2021 у сумі 95 065,93 грн, інфляційні втрати у сумі 5 968,13 грн, 3% річних у сумі 2 747,62 грн, а всього 103 781,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у рівних частках з кожного по 567,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. А. Лобов