Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №293/531/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 293/531/26 Головуючий у 1-й інст. Проценко Л. Й.

Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Кожушко Владислав Олександрович, на заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Проценко Л. Й. у селищі Черняхів,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.17 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі також позивач, ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1576-3499 від 16 липня 2025 року в загальному розмірі 75 216,00 грн, також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

3.Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1576-3499 продукту «MiniKasa», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн строком на 365 календарних днів.

4.Позивач зазначав, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн на зазначений ним електронний платіжний засіб.

5.Водночас ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших передбачених договором платежів належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 24 лютого 2026 року утворилася заборгованість у заявленому до стягнення розмірі 75 216,00 грн.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

6.18 червня 2026 року Черняхівський районний суд Житомирської області ухвалив заочне рішення, яким позов задовольнив частково.

7.Стягнув зі ОСОБА_1 на користь «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1576-3499 від 16 липня 2025 року у розмірі 40 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн — заборгованість за кредитом та 20 000,00 грн — заборгованість за процентами. Також суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 394,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

8.Рішення мотивоване тим, що позивач довів факт укладення кредитного договору в електронній формі, надання відповідачу кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн та невиконання останнім зобов`язань щодо їх повернення.

9.Разом із тим суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір процентів за користування кредитом є непропорційно великим порівняно із сумою отриманого кредиту, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, а тому зменшив належні до стягнення договірні проценти з 42 216,00 грн до 20 000,00 грн.

10.У задоволенні вимоги про стягнення комісії у розмірі 3 000,00 грн суд відмовив, виходячи з того, що кредитодавцем не обґрунтовано конкретної послуги, за надання якої встановлена така комісія.

11.Також суд першої інстанції відмовив у стягненні 10 000,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), пославшись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким на період воєнного стану позичальника звільнено від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

12.Представник позивача ОСОБА_2 не погодився з заочним рішенням суду першої інстанції та 14 липня 2026 року через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.

13.У апеляційній скарзі позивач просить: рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року у справі №293/531/26 в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 75 216,00 грн.

14.Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу договірних процентів та безпідставно зменшив їх розмір, пославшись на засади справедливості, добросовісності та розумності.

15.Позивач зазначає, що строк кредитування за договором становить 365 календарних днів, а базовий період тривалістю 28 днів визначає лише періодичність сплати процентів і не є строком кредитування. Датою повернення кредиту визначено 15 липня 2026 року. Процентна ставка становить 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день починаючи зі 181-го дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту. Тому, на думку позивача, 42 216,00 грн процентів, нарахованих станом на 24 лютого 2026 року, нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування.

16.Також позивач не погоджується з відмовою у стягненні 3 000,00 грн комісії за видачу кредиту, оскільки така комісія є одноразовою, становить 15 % від суми кредиту, нараховується у день його видачі та прямо передбачена договором. Зазначає, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

17.Крім того, позивач вважає правомірним нарахування 10 000,00 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України, посилаючись на те, що після змін законодавства звільнення споживача від відповідальності за прострочення під час воєнного стану не поширюється на кредитні договори, укладені після 23 січня 2024 року.

18.Окремо заявник зазначає, що повноваження ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у порядку самопредставництва підтверджуються довідкою про займану посаду та посадовою інструкцією провідного юрисконсульта відділу юридичного стягнення заборгованості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

19.Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

20.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи №293/531/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

21.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі №293/531/26.

22.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 31 липня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

23.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

24.16 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1576-3499 продукту «MiniKasa».

25.Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5616.

26.За умовами договору сума кредиту становить 20 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, базовий період сплати процентів — 28 календарних днів, що підтверджується пунктами 4.1, 4.8, 4.14 договору про відкриття кредитної лінії №1576-3499 та паспортом споживчого кредиту.

27.Пунктом 4.14 договору встановлено, що кредит надається на 365 календарних днів з моменту його перерахування позичальнику, а датою повернення кредиту визначено 15 липня 2026 року.

28.Пунктом 4.10 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом на залишок неповерненої суми кредиту за кожний день користування ним: за ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів, а починаючи зі 181-го календарного дня — 0,74 % на день до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту, залежно від того, яка з цих подій настане раніше.

29.Комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту, тобто 3 000,00 грн, і нараховується одноразово у день його видачі, що підтверджується пунктом 4.11 договору та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

30.У паспорті споживчого кредиту зазначено суму кредиту 20 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, стандартну процентну ставку та інші основні умови кредитування, що підтверджується паспортом споживчого кредиту, підписаним позичальником 16 липня 2025 року. Денна процентна ставка за договором зазначена у розмірі 0,918 %.

31.ТОВ «ФК «Контрактовий дім» листом від 25.02.2026 року вих. № 146755-1640826702-25022026 підтвердило, що 16 липня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс», як платник, перерахувало 20 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором №1576-3499, 2025-07-16, ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 » (а.с. 86).

32.Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ОСОБА_1 видано кошти за кредитним договором №1576-3499 від 16.07.2025 (а.с.87).

33.ОСОБА_1 передбачені кредитним договором платежі не здійснював, унаслідок чого позивач визначив станом на 24 лютого 2026 року загальну заборгованість у розмірі 75 216,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1576-3499 від 16 липня 2025 року станом на 24 лютого 2026 року.

34.24 лютого 2026 року кредитодавець сформував вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості в загальному розмірі 75 216,00 грн, що підтверджується вимогою про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості.

Позиція апеляційного суду

35.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

36.Апеляційний суд вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

37.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

38.Спірні правовідносини між сторонами є договірними та стосуються неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитними договорами, а саме своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів.

39.За змістом статті 13 ЦПК України . суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

40.Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

41.Згідно зі статтями 76–80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

42.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

43.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину необхідно довести таким чином, щоб висновок про її існування з урахуванням поданих доказів був більш вірогідним, ніж протилежний.

44.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

45.Отже, кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним із моменту досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов, однак сам факт укладення такого договору не свідчить про належне виконання кредитодавцем свого обов`язку з фактичного надання позичальнику кредитних коштів.

46.Обов`язок позичальника повернути кредитні кошти та сплатити проценти є кореспондуючим обов`язку кредитодавця надати такі кошти. Тому саме позивач, який вимагає стягнення кредитної заборгованості, повинен довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами фактичне надання кредитних коштів відповідачу.

47.Вказане узгоджується з умовами пункту 7.2 договору відповідно до якого у випадку порушення кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредиту відповідно до умов цього договору , цей договір вважається неукладеним та не створює жодних правових наслідків для сторін.

48.Отже, для задоволення вимоги про стягнення кредитної заборгованості недостатньо встановити лише факт укладення кредитного договору. Позивач повинен довести також виконання кредитодавцем обов`язку з фактичного надання позичальнику кредитних коштів. Інакше за умовами договору такий договір вважається неукладеним та не створює жодних правових наслідків для сторін.

49.У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц викладено висновок про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

50.За змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

51.Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

52.У постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, провадження № 61-6356св21, Верховний Суд, залишаючи без змін рішення про відмову в задоволенні вимог кредитора, погодився з тим, що надані кредитний договір, загальні умови кредитування, графік та розрахунок заборгованості за відсутності інших доказів, зокрема первинних документів і виписок з особових рахунків клієнта, не підтверджували заявлену кредитором заборгованість.

53.Водночас у постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 225/3645/20 Верховний Суд відмежував обставини тієї справи від справи № 336/4796/18 саме з огляду на наявність виписки з особового рахунку позичальника, яка підтверджувала фактичний розмір отриманих позичальником коштів, тобто видачу кредиту, та суми, які були повернуті.

54.У цій справі, яка переглядається позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів відповідача, також в матеріалах справи відсутня виписка з особового рахунку позичальника, або інший документ банківської установи, які б підтверджували зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

55.Апеляційний суд враховує, що лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»» та довідка позивача про перерахування кредитних коштів відповідачу можуть свідчити про надання кредиту, однак лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне перерахування та зарахування кредитних коштів на банківський рахунок (електронний платіжний засіб) відповідача.

56.За таких обставин самі по собі зазначені лист та довідка не є достатніми для підтвердження фактичного надання відповідачу кредитних коштів та, відповідно, виникнення у нього грошового зобов`язання за кредитним договором.

57.За змістом статті 13 ЦПК України кожна сторона самостійно визначає докази, якими обґрунтовує свої вимоги та заперечення, а в разі неможливості самостійного отримання доказів має право звернутися до суду з клопотанням про їх витребування. Невчинення стороною відповідних процесуальних дій має наслідком покладення на неї ризику несприятливих наслідків, пов`язаних із недоведеністю відповідних обставин.

58.Між тим суд апеляційної інстанції враховує, що принцип заборони повороту до гіршого означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги ( постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21).

59.Однак такі обставини не звільняють ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яке просить суд апеляційної інстанції збільшити обсяг грошового зобов`язання відповідача від передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести належними, допустимими та достатніми доказами обґрунтованість своїх вимог.

60.Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення суду першої інстанції з огляду на його оскарження позивачем потрібно залишити без змін.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

61.Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що заявлений до стягнення розмір процентів відповідає умовам укладеного між сторонами договору, а їх самостійне зменшення судом першої інстанції суперечить презумпції правомірності правочину, а також принципам змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

62.Водночас зазначене не впливає на висновок апеляційного суду про те, що позивачем не доведено факту надання відповідачу кредитних коштів. За таких обставин самі лише умови укладеного між сторонами кредитного договору без підтвердження факту його виконання кредитодавцем у частині надання кредитних коштів не можуть бути достатньою правовою підставою для стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

63.Однак, оскільки рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржено, апеляційний суд, з огляду на принцип недопустимості погіршення становища особи, яка подала апеляційну скаргу, не вправі змінювати це рішення у спосіб, що призвів би до погіршення становища позивача. У зв`язку з цим апеляційний суд не переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та не надає оцінки доводам щодо наявності підстав для зменшення визначеної судом до стягнення суми.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

64.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

65.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66.З огляду на мотиви цієї постанови, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

67.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

68.Оскільки судове рішення в оскарженій частині суд апеляційної вирішив залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

69.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє представник Кожушко Владислав Олександрович, залишити без задоволення.

2.Заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року у справі №293/531/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року