Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №295/4326/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4326/26 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О. С.,

суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.,

з участю секретаря

судового засідання Драч Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/4326/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Полонця С. М.,

установив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь в порядку спадкування за законом неодержане за життя її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі №240/13627/20 в сумі 343 256,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №240/13627/20 задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати останній підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплатуОСОБА_2 таких виплат.

Вказане рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили. Після смерті матері позивач прийняла спадщину. Нарахована сума пенсій за таким рішенням за життя спадкодавця не виплачена. Таким чином, її право на отримання недоотриманої пенсії після смерті матері порушено та підлягає судовому захисту. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2026 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування неотримані за життя спадкодавцем – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсійні виплати, згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року у справі № 240/13627/20, у розмірі 343 265,30 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у дохід держави судовий збір у розмірі 3 432,65 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, щоу відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Із змісту наведених норм стає зрозумілим, що законодавець передбачає проведення зміни способу та порядку виконання судового рішення виключно за діючим на момент звернення до суду виконавчим провадженням.

Також звертає увагу, що Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.

Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня – Пенсійний фонд України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 БК України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Тому, рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Зазначає, що покладений судом обов`язок вчинити дії щодо перерахунку і виплати коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виконаний ГУПФУ в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Вказує, що з 01.01.2013 набув чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі — Закон № 4901). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Крім цього, згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Крім цього, з 1 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» (далі – Постанова), якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі – Порядок). Пунктом 3 Постанови закріплено, що Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Постановою також внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, відповідно до якого Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій. Отже, з 1 квітня 2021 року функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Тому, відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює притягнення до відповідальності шляхом стягнення коштів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, тобто правонаступництво щодо виплат, які є предметом позовних вимог не допускається. Отже, вважає, що дії Управління є правомірними та вмотивованими, тому позов підлягає залишенню без задоволення.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивачка не скористалася. Однак, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст. 360 ЦК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021, ухваленим у справі № 240/13627/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке 06.05.2021 року набрало законної сили, позовну заяву задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про стату і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати у сумі 840 гривень 80 копійок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2025.

Позивач – ОСОБА_1 є донькою померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.06.1966 року та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 06.08.1983 року.

З копії довідки, виданої Овруцькою державною нотаріальною конторою від 02.12.2025 №2369/02-14, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно являється єдиним спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - гр. ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що нею вчасно, у встановлений законом строк, було подано заяву про прийняття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області після померлої.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.02.2026 на заяву позивача щодо виплати коштів по перерахунку пенсії, проведеного на виконання постанови суду, що були нараховані та підлягали виплаті ОСОБА_2 вбачається, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 240/13627/20, далі - рішення суду від 05.04.2021, щодо ОСОБА_2 , виконано, в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Рішення суду від 05.04.2021 обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Дані ОСОБА_1 внесено в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача». Сума доплати по перерахунку, проведеному на виконання рішення суду від 05.04.2021, за період з 17.07.2018 року по 30.04.2024, становила 343265,30 грн та її виплату розпочато з грудня 2025 року, відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, в сумі, визначеній Пенсійним фондом України, пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням, відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на відповідний рік. На даний час, сума виплаченої доплати становить 562,05 грн. Залишок заборгованості за минулий час буде продовжувати виплачуватись відповідно до Порядку № 821.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину після смерті матері, має право на спадкове майно, а саме на отримання невиплачених пенсійних виплат, згідно наданої відповідачем відповіді на загальну суму 343 265,30 грн, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Статтею 52 цього Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі №428/10113/20.

Згідно копії довідки, виданої виданої Овруцькою державною нотаріальною конторою від 02.12.2025 №2369/02-14, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно являється єдиним спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що нею вчасно, у встановлений законом строк, було подано заяву про прийняття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області після померлої.

Відтак, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, ОСОБА_1 як спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержавної за життя її матір`ю підвищення до пенсії.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.02.2026 року вбачається, що сума доплати ОСОБА_2 по перерахунку, проведеному на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 240/13627/20, за період з 17.07.2018 по 30.04.2024, становить 343 265,30 грн.

Оскільки ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець за законом після смерті матері набула право на отримання нарахованих сум.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Вказані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша стаття18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст.1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №295/4158/23.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманого підвищення до пенсії після померлої матері в сумі 343 265,30 грн, оскільки вказані грошові суми належали за життя ОСОБА_2 та увійшли до складу спадщини, яку прийняла позивач.

Таким чином, встановивши, що позивач як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність рішення не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 жовтня 2026 року.

Головуючий Коломієць О. С.

Судді Талько О. Б.

Шалота К .В.