Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №766/3777/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3777/24

н/п 1-кп/766/1652/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїу залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2024 року за №22024230000000062 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Херсон Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Громадянка України ОСОБА_3 , у невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022 року, керуючись ідеологічними мотивами, добровільно погодилась на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого села Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф.

Так, ОСОБА_3 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи за попередньою змовою з так званим головою дільничної виборчої комісії та іншими невстановленими на даний час особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму, шляхом участі в подвірному обході місцевих мешканців у супроводі військовослужбовців рф, під час якого активно пропонувала мешканцям села Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені за вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф.

В подальшому, 27.09.2022 року так звана «Центральна виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_3 та інших осіб, які організували та провели незаконний референдум, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь громадинина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (inabsentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-1, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року (справа № 415/2182/20) зазначено, що законодавець дозволяє розгляд справи судом за відсутності обвинуваченого (in absentia), тобто застосування процедури спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК. Означена процедура застосовується судом за клопотанням прокурора за умови підтвердження, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті 12.03.2024 року.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, було проведено судові засідання: 01.04.2024 року, 30.04.2024 року та 04.06.2024 року, 27.06.2024 року, 13.08.2024 року, 18.09.2024 року та 28.10.2024 року.

Повістки про виклики обвинуваченої ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останньої: АДРЕСА_1 .

У газеті «Урядовий кур`єр» № 81 (7741) від 20.04.2024 року, №161 (7821) від 09.08.2024 року, №185 (7845) від 12.09.2024 року та № 211 (7871) від 17.10.2024 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання. Повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 також були розміщені на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області та сайті Офісу Генерального прокурора.

Згідно довідки СБУ від 12.08.2024 року № 53/к/150-240ві - ОСОБА_3 перебуває на території тимчасово окупованій російською федерацією.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.10.2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 та ухвалою суду від 16.01.2025 року призначено судовий розгляд.

В подальшому, на виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 до призначених судових засідань опубліковані та оприлюднені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченої ОСОБА_3 до суду направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останньої.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченої на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (inabsentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 31.01.2024 року № 002-140000306 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .

31.01.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В газеті «Урядовий кур`єр» № 22 (7682) від 31.01.2024 року, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 із повістками про виклик останньої до слідчого, на 05, 06, та 07 січня 2024 року.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Постановою старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області від 08.02.2024 року ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.02.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22024230000000062 від 31.01.2024 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3

05.03.2024 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 47 (7707), яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22024230000000062 від 31.01.2024 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3 .

Вказане повідомлення про дозвіл слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.02.2024 року на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 , розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 15 років, з конфіскацією усього майна.

У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_3 не здійснювався, через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України (inabsentia).

Захисник ОСОБА_5 , здійснюючи активний захист у кримінальному провадженні прав та законних інтересів обвинуваченої, усіма незабороненими законом способами, у своїй промові під час судових дебатів відзначив, що винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення не доведено. Наданні стороною обвинувачення докази не доводять обставин щодо здійснення підзахисною дій, зазначених стороною обвинувачення, є неналежними. Просив при ухваленні вироку надати належну оцінку дослідженим судом доказам та ухвалити законне рішення.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 03.12.2022 року з додатком - DVD+R диском, яким оглянуто загальнодоступний Інтернет-ресурс«Центр національного спротиву», що містить в себе відомості про списки так званих членів виборчих комісій № 301-307 для проведення незаконного референдуму на території Херсонської області»;

- протоколом огляду від 03.12.2022 року з додатком - DVD+R диском,за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «совет федерации федерального собрания российской федерации» за посиланням http://council.gov.ru/activity/documents/138930, де розміщено публікацію ради федерації федеральних зборів рф щодо ухвалення федерального конституційного закону «про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення у складі російської федерації нового суб`єкта Херсонської області». До публікації прикріплено документ під назвою «о федеральном конституционном законе «о принятии в российскую федерацию Херсонской области и образовании в составе российской федерации нового субъекта Херсонской области от 04.10.2022 №411-СФ»;

- протоколом огляду від 03.12.2022 року з додатком на диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «совет федерации федерального собрания российской федерации» за посиланням http://council.gov.ru/activity/documents/139311, де розміщено публікацію ради федерації федеральних зборів рф щодо ухвалення указу президента російської федерації від 19.10.2022 №756 про введення військового стану на територіях донецької народної республіки, луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей» від 19.10.2022 №462-СФ;

- протоколом огляду від 03.12.2022 року з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «президент россии» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 де розміщено публікацію президента рф, а саме: «федеральний закон від 04.10.2022 №375-ФЗ про ратифікацію договору між рф та Херсонською областю про прийняття до складу рф Херсонської області та утворенні у складі рф нового суб`єкта»;

- протоколом огляду від 03.12.2022 року з додатком на DVD+R диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «президент россии» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де розміщено публікацію президента рф, а саме: «указ про виконуючого обов`язки губернатора Херсонської області. Дата публікації 05.10.2022, підписант президент рф ОСОБА_7 », за змістом якого у зв`язку з прийняттям до складу рф та утворенням у складі рф нового суб`єкта Херсонської області, ОСОБА_8 призначено тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Херсонської області;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто сторінку Всесвітньої мережі Інтернет, а саме: «официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 де у загальному доступі розміщено публікацію постанови конституційного суду рф по справі щодо перевірки конституційності не вступившого в силу міжнародного договору між рф та Херсонською областю про прийняття до рф Херсонської області та утворення у складі рф нового суб`єкта. Постанова датована 02.10.2022 року та має номер 39-П. За змістом вищезазначеної постанови договір визнано таким, що відповідає конституції рф;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто сторінку Всесвітньої мережі Інтернет, а саме: російського офіційного ресурсу «официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/, де у загальному доступі розміщено публікацію Договору між рф та Херсонською областю про прийняття до російської федерації Херсонської області та утворення у складі рф нового суб`єкта від 30.09.2022 року. Текст вказаного договору, розміщений у публікації містить підписи президента рф ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та відомості про те, що відповідне рішення ухвалено на виконання результатів референдуму, проведеного 27.09.2022 року, під час якого населення Херсонської області висловило бажання про приєднання до рф;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено статтю щодо звернення голови адміністрації Херсонської області ОСОБА_8 до президента рф щодо необхідності включення Херсонської області до складу рф як нового суб`єкта федерації. Відповідне звернення було обумовлене результатами так званого референдуму за входження Херсонської області до складу рф і за результатами якого більшість населення Херсонської області висловилась за таку необхідність;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено публікацію виборчої комісії Херсонської області щодо рішення за результатами референдуму. Зі змісту публікації вбачається, що більше 87% мешканців висловились за входження у склад рф і тим самим визначила свою подальшу долю у складі рф. Розміщено документ під назвою «решение избирательной комиссии Херсонской области о результатах референдума Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении Херсонской области в состав рф та правах субъекта рф от 27.09.2022 №05/01»;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено статтю щодо звернення громадської ради Херсонської області до голови регіону з ініціативою негайного проведення референдуму;

- протоколом огляду від 05.12.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено «указ президента рф о признании Херсонской области от 29.09.2022 №686», за змістом якого визнано суверенітет та незалежність Херсонської області;

- протоколом огляду від 11.02.2022 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто офіційний Інтернет ресурс Верховної Ради України, де опубліковано 21.09.2022 року «Заяву щодо невизнання псевдореферендумів із закликом світу не визнавати їх так само;

- протоколом огляду від 17.02.2023 року з додатком у виді DVD+R диску, за змістом якого оглянуто Інтернет-месенджер «Telegram» за посиланням http://t.me/SALDO_VGA, а саме: офіційну сторінку представника окупаційної влади рф в Херсонській області, голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області ОСОБА_8 . Дата публікації 20.09.2022 року. Так за повідомленням ОСОБА_8 прийнято рішення про проведення референдуму про входження Херсонської області до складу рф;

Наведений обсяг доказів у своїй сукупності свідчить про те, що на території Херсонської області, зокрема у с. Чорнобаївка Херсонського району, в період з 23.09.2022 року по 25.09.2022 року проводився псевдо референдум щодо приєднання Херсонської області до складу рф, який на переконання окупаційної влади підтвердив волевиявлення переважної більшості наведення Херсонської області та мав своїм наслідком включення до складу рф.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2023 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці, за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого свідок впізнала під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.11.2023 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці, за участі свідка ОСОБА_12 , під час якого свідок впізнала під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.04.2023 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці, за участі свідка ОСОБА_13 , під час якого свідок впізнала під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.04.2023 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці, за участі свідка ОСОБА_14 , під час якого свідок впізнала під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2024 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці та DVD+R диском з відеофіксацією пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_15 , під час якого свідок впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , з якою він знайомий та яка є його сусідкою;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2024 року, з додатками: фото таблицею, довідкою до фото таблиці та DVD+R диском з відеофіксацією пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участі свідка ОСОБА_16 , під час якого свідок впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , як жінку, яка приймала участь у проведенні псевдо референдуму;

- протоколом огляду від 19.01.2024 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_11 , яким оглянуто відеофайл з камери відео спостереження, яка розташована біля приватного будинку у с. Чорнобаївка Херсонського району, на якому зафіксовано факт проведення на території с Чорнобаївка незаконного референдуму, та участь у ньому ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду від 19.01.2024 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_15 , яким оглянуто відеофайл з камери відео спостереження, яка розташована біля приватного будинку у с Чорнобаївка Херсонського району, на якому зафіксовано факт проведення на території с Чорнобаївка незаконного референдуму, та участь у ньому ОСОБА_3 ;

Також вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що знає ОСОБА_3 як мешканку с. Чорнобаївка. У 2022 році ОСОБА_3 , разом із жінкою, яка також є мешканкою с. Чорнобаївка, в супроводі одного військового та чоловіка з прозорою урною в руках, в якій були бюлетені, їздили по с. Чорнобаївка на двох автомобілях та проводили референдум. На досудовому розслідуванні зі свідком проводилося впізнання, в ході якого він впізнав ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 , допитана в судовому засіданні показала, що під час незаконного референдуму, який проводився приблизно наприкінці серпня, початку вересня 2022 року, точного часу свідок не пам`ятає, вона особисто бачила, як ОСОБА_3 , ще з однією жінкою в супроводі двох військових рф, обходили подвір`я по вул. Соборній в с. Чорнобаївка. Жінка, яка була поруч з ОСОБА_3 тримала в руках прозору скриньку для голосування та папери з ручкою. На досудовому розслідуванні зі свідком проводилося впізнання особи за фотознімками, на якій свідок впізнала ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 показала, що знає ОСОБА_3 як мешканку с. Чорнобаївка. Під час проведення незаконного референдуму, свідок особисто бачила ОСОБА_3 , яка йшла по АДРЕСА_2 з папками та паперами в руках та була у супроводі двох військових рф і невідомого свідку чоловіка, в руках у якого була скринька, куди кидають бюлетені. Військові рф кликали людей, щоб ті виходили для голосування. На досудовому розслідуванні зі свідком проведено впізнання особи за фотознімками, на якій свідок впізнала ОСОБА_3 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що приблизно наприкінці серпня, початку вересня 2022 року, точного часу свідок не пам`ятає, проводився псевдореферендум. До подвір`я свідка за адресою: АДРЕСА_3 , підійшли двоє військових рф, з якими разом була ОСОБА_3 , яка тримала в руках прозору квадратну скриньку для голосування. Того ж дня, орієнтовно через дві години, свідок також бачила ОСОБА_17 , в руках у якої була скринька для голосування, в супроводі двох військових рф в районі АДРЕСА_1 . На досудовому розслідуванні зі свідком було проведено впізнання особи за фотознімками, на якій вона впізнала ОСОБА_3 .

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Надаючи оцінку позицію сторони захисту, щодо неналежності доказів, отриманих з мережі-Інтернет, суд виходить з наступного.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. (ч. 1-2 ст. 84 КПК України).

Інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, віднесено до злочинів проти основ національної безпеки України. Основними доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграм канали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флеш носії, карти пам`яті тощо).

За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази, що узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 17.12.2025 року у справі № 569/6240/24, провадження № 51-2674 км 25).

Протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 21.07.2025 справа №201/11849/23 (провадження №51-584км25).

Допитані у судовому засіданні свідки надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, неприязних відносин, між свідками сторони обвинувачення та обвинуваченою ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом доказів, а також показів свідків, допитах в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, достатній життєвий досвід, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасового окупованій території України, добровільно прийняла участь у проведенні незаконного референдуму, що в подальшому сприяло визнанню російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу, при цьому ОСОБА_3 мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів які доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних, характер, ступінь її суспільної небезпеки.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо виключно в умовах ізоляції її від суспільства.

Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковими додатковими покараннями, передбаченими санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченій майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.02.2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.02.2024 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 яке належить їй на праві приватної власності, а саме: житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку із кадастровим номером 6520387500:03:001:0457, площею 3,4196 га.

Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного їй майна.

Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази вітсутні.

Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.02.2024 року до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , рахувати з моменту фактичного затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.02.2024 року на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку із кадастровим номером 6520387500:03:001:0457, площею 3,4196 га - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченої, захист якої вона здійснює.

Не пізніше дня, наступного за днем ухвалення вироку, надіслати його копію обвинуваченій.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя ОСОБА_1