Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №650/2615/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2615/25

Провадження № 1-кп/650/142/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка Херсонської області, в порядку спеціального судового провадження (in absentia), обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 2202423000000 0024 від 11.01 .2024 року відносно:

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця cмт. Лазурнe, Скадовського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання), в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, оскільки це є загальновідомим фактом, діючи умисно та добровільно, 01.08.2022 року добровільно зайняв посаду так званого поліцейського відділення патрульно-постової служби поліції відділу МВС по Скадовському муніципальному округу ГУ МВС Херсонської області, у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області - відділі МВС по Скадовському муніципальному округу ГУ МВС Херсонської області.

З цією метою громадянин України ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, 01.08.2022 добровільно зайняв посаду так званого поліцейського відділення патрульно-постової служби поліції відділу МВС по Скадовському муніципальному округу ГУ МВС Херсонської області, у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області - відділі МВС по Скадовському муніципальному округу ГУ МВС Херсонської області.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України – як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2025 року.

Також відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2025 року, здійснено спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та від якого будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно із ч. 2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка відповідають вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення останньому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Великоолександрівського районного суду Херсонської області. Також зазначені виклики здійснювалися у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення». Копії процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченому, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України надавались захиснику.

Після вручення ОСОБА_5 , підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, згідно доручення від 28 лютого 2025 року № 002-140000620 Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про залучення захисника, підозрюваному ОСОБА_5 , було забезпечено захисника ОСОБА_4 . Також захиснику надавалися копії процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченому, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, що свідчить про дотримання прав підозрюваного на захист в ході досудового розслідування.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та вподальшому обвинуваченого ОСОБА_5 , на захист та доступ до правосуддя.

Всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був проінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також належним чином були дотримані його права на представництво у суді.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду належної оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується:

- показами свідка ОСОБА_6 , який суду пояснив, що під час окупації до 26.10.2022 року проживав в смт. Лазурне Скадовського району. Місцевий мешканець ОСОБА_5 , звертався до нього в Лазурненську амбулаторію, щоб пройти медогляд до поліції (на роботу). ОСОБА_5 , хотів влаштуватися до окупаційної поліції. Через деякий час увечері побачив, що останній виходив з машини патрульної поліції, у форму поліції рф, з табельною зброєю;

- показами свідка ОСОБА_7 , який суду пояснив, що є жителем м.Скадовська, в окупації був до весни 2023 року. ОСОБА_5 , зустрів у період окупації у м. Скадовськ, так як займався підприємницькою діяльністю – ремонт телефонів, планшетів, ноутбуків. ОСОБА_5 , звертався до нього за ремонтом телефона. Бачив його на службовій поліцейській машині, на якому їздили російські поліцейські. Він був у форму поліції рф, із зброєю (автомат калашніков). Особисто бачив його у цей період близько 10 раз. Потім він ще декілька разів приходив у магазин щось придбати, був у формі, але без зброї;

- показами свідка ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що до початку війни працювала в смт. Лазурне у магазині. ОСОБА_5 , знала, як односельця, вчилися в одній школі. Обвинувачений до повномасштабного вторгнення працював на будівництві. Під час окупації пішов працювати в поліціїю окупаційної влади. Ходив у форму поліції рф з шевронами рф;

- протоколом огляду від 25.02.2025 року, з роздруківкою вказаного документа та мультимедійним оптичним носієм інформації формату DVD-R, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого оглянуто приміщення приймальної комісії головного корпусу Херсонського державного університету за адресою: м. Херсон, вул. Університетська, 27, під час якого виявлено та вилучено документи, які стосуються ОСОБА_5 ;

- висновком судово - портретної експертизи № СЕ19/115-25/1229-ФП від 10.02.2025 р., згідно якого ідентифіковано підозрюваного ОСОБА_5 , на зображеннях наданих на експертне дослідження;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фотокартці № 3 ОСОБА_5 як особу, яка обіймала посаду т.зв поліцейського рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф у Скадовському районі;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнала на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнала на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5 як особу, який є місцевим мешканцем та обіймав посаду поліцейського рф;

- протоколом огляду від 10.01.2025 року, з роздруківкою вказаного документа та мультимедійним оптичним носієм інформації формату DVD-R, зі збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, згідно якого об?єктом огляду є відкрита сторінка в соціальній мережі «Вконтакте» за наступним посиланням: - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має нікнейм « ОСОБА_14 ». При переході на вказаній сторінці до розділу «фото» відкриваються дані щодо розміщених фотозображень користувача вказаного акаунту, де виявлено відкриті фотозображення обличчя на яких, ймовірно, зображений громадянин України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також розміщенні ним фотозображення 06.01.2025 у однотипній чорній формі «полиции россии», де чітко помітно розпізнавальні знаки та зброю схожу на АКС-74. Надалі, оглянувши фотозображення помітно особу, яка приховує обличчя серед інших невідомих осіб у військовій формі кольору «мультикам» зі зброєю, а також на задньому плані стоїть автомобіль схожий на поліцейський, яке опубліковано від 08.08.2024. Крім того, вказана особа публікує фотозображення від 20.01.2024, ймовірно, з блок-поста, де видно загородження на дорозі, при цьому, стоїть зі зброєю у чорній формі з надписом «полиция».

Враховуючи повну узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Будь-яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими не виявлено.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 , ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 638/5446/22, провадження № 51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом письмових доказів та показів свідків, дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Лазурне Скадовський район Херсонської області, діяв як і особисто, так і за вказівками та за погодженим планом із представниками окупаційної влади. Його діяльність та активні дії на посаді так званого поліцейського відділення патрульно-постової служби поліції відділу МВС по Скадовському муніципальному округу ГУ МВС Херсонської області, в незаконному правоохоронному органі, створеного на тимчасово окупованій території, були спрямовані на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації, тобто ОСОБА_5 діяв, добровільно, мав вибір та можливість відмовитися від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади.

Враховуючи повноту та несуперечливість досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, мотив та мету вчиненого злочину.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, який посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини обтяжуючої покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу ОСОБА_5 , дають підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Суд також приймає рішення, щодо залишення обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , до набрання вироку законної сили - тримання під вартою, оскільки, судовий розгляд кримінального провадження завершено, жоден із більш м`яких запобіжних заходів для обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому.

Залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання на виконання вироку суду.

Строк додаткового покарання рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової судово - портретної експертизи № СЕ19/112-25/1229-ФП від 10.02.2025 року у розмірі 4775,40 грн.

Речові докази: картонна папка, на якій містяться рукописні написи « ОСОБА_16 Юридический (заочно)», «381/2», «Заочно» із наступними документами: ??«Заявление» від імені ОСОБА_5 , на 1 арк.; ??Справка № 7/к/с от 16.09.2022, на 1 арк; ??4 фотокартки – залишити у матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити прокурору негайно після його проголошення, а також із урахуванням положень ч.4 ст.46, ч.2 ст. 297-5 КПК України, дві копії вироку направити захиснику обвинуваченого.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя ОСОБА_17