Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №587/2231/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2231/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 126 ч.5, 130 ч.2КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2026 року о 11-57 годині ОСОБА_1 в с-щі Степанівка, вул.Центральна, 126 Сумського району повторно протягом року, керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 без водійського посвідчення відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1 а ПДР України.

Крім того, 26 травня 2026 року о 11-57 годині ОСОБА_1 в с-щі Степанівка, вул.Центральна, 126 Сумського району повторно протягом року, керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» результат якого показав 0,38 %, чим порушив п.п.2.9 а) ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від7 липня1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа)зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду ,що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що на розгляд суду одночасно надійшло дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 126 ч.5, 130 ч.2 КУпАП , вважаю за необхідне об`єднати їх для спільного розгляду.

З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що під час складання протоколів працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені, зокрема, ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності з диспозицією статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність водіїв за цією нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ст. 130 ч.2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Постановою Сумського районного суду Сумської області № 587/1001/26 від 01.05.2026 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу у сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Огляд на стан сп`яніння проводиться ( п.6 розд. ІІ Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.( п.5,6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008).

При огляді відеозапису вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 добровільно, погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер 6820, результат якого показав наявність 0,38 проміле алкоголю у крові.. У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 погодився з результатами огляду.

Отже, безпосередньо дослідивши в судовому засіданні та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх належними і допустимими, зібраними у порядку та у спосіб, встановлений законом, а тому вважає встановленим факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, п.2.1.а ПДР передбачено, що водії механічного транспортного засобу повинні мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортними засобом відповідної категорії.

Так, ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою ст.126 КУпАП.

В даному випадку, зібраними матеріалами справи, дослідженими у суді, підтверджується провина ОСОБА_2 за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6813718 від 11.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП і на нього було накладено адміністративне стягнення у сумі 3 400 грн .

Жодних відомостей про скасування вказаної постанови суду не надано.

Слід зазначити, що у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

За наведених обставин суд вважає, що виховання правопорушника можливе тільки з застосуванням відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в доход держави, з позбавлення права керування транспортними засобами, та без оплатного вилучення транспортного засобу, який є у приватні власності порушника.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 126 ч.5, 130 ч.2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляду штрафу в доход держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років. (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 гривні судового збору (Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи) .

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч.1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 діб з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя О.А.Степаненко