Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №583/4915/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4915/26

1-кп/583/436/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200460000736 від 09.08.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 08 серпня 2026 року близько 20.35 год., керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 21144 днз НОМЕР_2 з пасажиром ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по проїзній частині автодороги С-191119 між с. Хухра Охтирського району Сумської області та с. Пилівка Охтирського району Сумської області у напрямку с. Пилівка, неподалік від в`їзду до зазначеного села, внаслідок власної необережності, а саме кримінальної протиправної недбалості, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням транспортного засобу, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме:

-п. 2.3 б ПДР «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п. 10.1 ПДР «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,

-п. 12.1 ПДР «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним»:

-п. 12.3 ПДР «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечно для інших учасників руху об`їзду перешкоди»,

перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини та зіткнення його з деревом на лівому узбіччі, внаслідок чого було травмовано пасажира автомобіля ОСОБА_6 . Внаслідок вищеописаної ДТП потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого уламкового черезвиросткового перелому плечової кістки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; відкритого уламковий перелом діалізу обох кісток правого передпліччя, закритого перелому грудини, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як спричинило розлад здоров`я понад 3 тижні; рани по внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу в проекції внутрішнього виростка плечової кістки, рваної рани в ділянці передпліччя у верхньо-середній третині, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасних розлад здоровя.

Якби обвинувачений ОСОБА_4 вибрав безпечний швидкісний режим автомобіля та не виконував маневрів, які не забезпечують безпеки руху і відповідно реагував на зміну дорожньої обстановки своєчасним зниженням швидкості, то дорожньо-транспортної пригоди б не сталося.

У даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21144 днз НОМЕР_2 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в діях водія автомобіля ВАЗ 21144 днз НОМЕР_2 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 2.3.б, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, з яких невідповідність вимогам п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості та тяжкого тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та пояснив, що 08.08.2026 р. близько 20год., керуючи автомобілем ВАЗ 21144 днз НОМЕР_2 він їхав разом з пасажиром ОСОБА_5 по автодорозі між с. Хухра до с. Пилівка Охтирського району, та на повороті з правого боку вибігла собака. Щоб не збити собаку він повернув кермо вліво, автомобіль трохи виїхав з асфальту на узбіччя і його стало крутити та заносити, і він врізався в дерево, внаслідок чого пасажир ОСОБА_5 отримав перелом руки. Він ( ОСОБА_4 ) визнає, що порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, і що порушення ним п.10.1 та 12.1 ПДР знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, - заподіянні потерпілому ОСОБА_6 тяжкого та середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Він щиро розкаюється у вчиненому.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК та з`ясував, чи правильно вони розуміють їх зміст, а також наслідки розгляду кримінального провадження в такому порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та проводить судовий розгляд в цій частині в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

За таких обставин суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку при формулюванні обвинувачення, є доведеною.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 1-4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, судам при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 р. по справі № 759/5339/19, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65-67КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, враховує характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, внаслідок яких потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження, враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, 21.09.2026 р. призваний до Збройних сил України на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , на утриманні має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також враховує думку потерпілого, який матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, просить суворо не карати обвинуваченого.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Виходячи із мети покарання, визначеної в статті 50 КК України, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 65 КК України щодо індивідуалізації призначеного покарання, суд дійшов висновку, про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, що відповідатиме обставинам кримінального провадження, принципу пропорційності та справедливості, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Водночас, враховуючи характер допущених правил безпеки дорожнього руху, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що є необхідним для досягнення мети покарання.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід до обвинуваченого до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1400,00 грн. обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодовані, що підтверджується платіжними квитанціями.

Арешт на майно – автомобіль ВАЗ 21144 з д.н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору, мобільний телефон Нonor чорного кольору, що вилучені 08 серпня 2026 року під час огляду місця події, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.08.2026 року, слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт на майно, а саме: автомобіль ВАЗ 21144 з д.н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору, мобільний телефон Нonor чорного кольору, що вилучені 08 серпня 2026 року під час огляду місця події, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.08.2026 року, -скасувати.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21144 з д.н.з. НОМЕР_2 , зеленого кольору, що зберігається на території Охтирського РВП ГУНП в Сумській області - повернути власнику ОСОБА_4 .

Речовий доказ: мобільний телефон Нonor чорного кольору, що зберігається в камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області (квитанція № 002700) - повернути власнику ОСОБА_5 .

Речовий доказ: двокомпонентний одноразовий засіб для відбору біологічних зразків, змив з поверхні правої долоні ОСОБА_4 та контрольний зразок, змив з поверхні лівої долоні ОСОБА_4 та контрольний зразок, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Сумській області (квитанція № 002717), - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: ОСОБА_1