Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №577/2444/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2444/26

Провадження № 3-в/577/17/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Логін Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Горобівським Іваном Григоровичем, про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2026р. у справі № 577/2444/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04.09.2026р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

17.09.2026р. представник ОСОБА_1 – адвокат Горобівський І.Г. звернувся до суду із заявою, у якій просить розстрочити сплату призначеного штрафу в сумі 17 000 грн. строком на 10 місяців зі сплатою по 1 700 грн. щомісячно.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 є безробітним, не має доходу, достатнього для одноразової сплати штрафу, раніше проходив військову службу, у зв`язку з чим стан його здоров`я істотно погіршився. Тривалий час потребує лікування, що пов`язане зі значними витратами, а виконання важкої праці йому протипоказане. Також зазначив, що раніше ОСОБА_1 використовував автомобіль для підробітку та отримував невеликий, однак стабільний дохід, проте після позбавлення права керування транспортними засобами таку можливість втратив.

Адвокат Горобівський І.Г. в судове засідання не з`явився, одночасно при зверненні до суду просив справу розглянути без його участі.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2019р. у справі № 2-54/08, вирішуючи питання щодо відстрочки виконання судового рішення, виходив із того, що наявність підстав для відтермінування виконання має бути доведена боржником; строки такого відтермінування повинні перебувати у безпосередньому зв`язку з обставинами, які зумовлюють необхідність додаткового часу для виконання рішення, а надання відстрочки не повинно створювати для боржника безпідставно привілейованих умов. Також Верховний Суд погодився з відмовою у відстрочці, оскільки заявником не було доведено належними і допустимими доказами обставин особливого характеру, які об`єктивно перешкоджали виконанню рішення.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази саме з точки зору наведеного правового критерію, суд виходить з наступного.

Із довідки ВЛК від 03.03.2023р. вбачається наявність у ОСОБА_1 захворювань опорно-рухового та периферичного нервового апарату, зокрема остеохондрозу, гриж та радикуліту, причинний зв`язок яких установлено з проходженням військової служби.

Таким чином, суд не ставить під сумнів наявність у заявника відповідних захворювань, їх тривалий характер та зв`язок із проходженням військової служби.

Разом з тим предметом розгляду цієї заяви є не встановлення факту захворювання як такого, а з`ясування того, чи спричиняє стан здоров`я заявника в сукупності з його майновим становищем такі об`єктивні труднощі, які на цей час унеможливлюють або істотно ускладнюють одноразову сплату штрафу в сумі 17 000 грн.

Із довідки ВЛК від 06.03.2025р. убачається, що при наявності аналогічних захворювань ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, військових навчальних закладах, навчальних центрах та на інших визначених ВЛК посадах.

Наведений висновок ВЛК не може бути ототожнений із визначенням загальної працездатності особи та сам по собі не свідчить про можливість виконання заявником будь-якої роботи. Водночас він також не підтверджує повної втрати ОСОБА_1 працездатності чи загальної неможливості працювати та отримувати дохід, на що фактично посилається представник як на одну з підстав розстрочки.

Доказів установлення ОСОБА_1 інвалідності, стійкої втрати працездатності, висновків про неможливість виконувати будь-яку оплачувану роботу або інших медичних документів, які б свідчили про загальну непрацездатність заявника, суду не надано.

Крім того, довідки ВЛК датовані 03.03.2023р. та 06.03.2025р. Вони підтверджують відповідний стан здоров`я заявника у зазначені періоди, однак самі по собі не підтверджують твердження заяви про те, що станом на час її розгляду у 2026 році ОСОБА_1 перебуває на тривалому лікуванні, несе значні постійні витрати на лікування та саме через стан здоров`я позбавлений можливості одержувати дохід.

Зокрема, до заяви не надано документів щодо понесених заявником витрат на придбання лікарських засобів, проходження платного лікування чи реабілітації, рахунків медичних установ, фіскальних чеків, рецептів у сукупності з доказами придбання препаратів або інших доказів, які дозволяли б суду визначити реальний обсяг витрат на лікування та оцінити їх співвідношення з доходами та сумою накладеного штрафу.

Не підтверджено належними доказами і твердження заявника щодо його майнового становища.

Зокрема, до заяви не надано відомостей органів Державної податкової служби щодо отриманих заявником доходів, відомостей із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, даних Пенсійного фонду України щодо нарахування доходу та сплати страхових внесків, довідки про перебування на обліку в центрі зайнятості, відомостей щодо отримання або неотримання пенсійних чи соціальних виплат, банківських виписок чи інших документів, які б об`єктивно підтверджували відсутність у ОСОБА_1 доходів або коштів, достатніх для виконання постанови суду.

Саме зазначення у заяві про те, що ОСОБА_1 є безробітним та не має достатнього доходу, за відсутності доказів, які дають можливість перевірити таке твердження та встановити реальний майновий стан особи, не є достатнім доказом існування передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» обставин.

Не підтверджено будь-якими об`єктивними даними й посилання представника на те, що до позбавлення права керування транспортними засобами заявник використовував автомобіль для підробітку та щомісячно отримував таким чином стабільний дохід. До заяви не додано відомостей про характер такої діяльності, розмір та періодичність отримуваного доходу, договорів, банківських надходжень, податкової звітності чи інших документів, які б підтверджували відповідні обставини.

Таким чином, наданими документами належно підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 певних захворювань та їх зв`язок із проходженням військової служби, однак не підтверджено тієї ключової обставини, на яку посилається заявник як на підставу розстрочки, – фактичної неспроможності сплатити штраф одним платежем через його майновий стан та стан здоров`я.

Крім того суду не надано доказів, що постанова суду перебуває на примусовому виконанні.

Отже, оцінивши наведені заявником обставини та подані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не доведено наявності передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» обставин, які станом на час розгляду заяви об`єктивно ускладнюють або роблять неможливим виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2026р. у частині одноразової сплати штрафу в сумі 17 000 грн., у зв`язку з чим правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст.301, 304 КУпАП, ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником – адвокатом Горобівським Іваном Григоровичем, про розстрочку виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.07.2026р. у справі № 577/2444/26 у частині сплати адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. строком на 10 місяців – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Є. В. Логін