Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №755/10819/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №755/10819/26

Суддя: Хромова О. О.

Справа №:755/10819/26

Провадження №: 2/755/9335/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що шлюб між сторонами зареєстровано

14 лютого 2014 року. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх років сімейне життя погіршилося, що призвело до припинення шлюбних відносин. Кожен із подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Спільного господарства не ведуть, разом не проживають, сімейні відносини припинено в квітні 2025 року. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, наміру зберігати шлюб не має, відновлення подружніх стосунків неможливе, вжиття заходів примирення є недоцільним.

З огляду на викладене шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований

14 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 93, просив розірвати та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16 вересня 2026 року на 10 год. 10 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

16 вересня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 30 вересня 2026 року на 10 год. 25 хв.

21 вересня 2026 року (вхід. № 60990) до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Повністю визнає позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову.

30 вересня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач ОСОБА_1 16 вересня 2026 року (вхід. № 59878) подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Судові витрати з відповідача просив не стягувати.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві (вхід. від 21 вересня 2026 року № 60990) справу просила розглядати без її участі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження від 05 травня 2026 року серії НОМЕР_1 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що 05 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис № 2335. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

З копії повторного свідоцтва про шлюб від 29 травня 2024 року серії НОМЕР_2 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що 14 лютого 2015 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 14 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис № 93. Після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_5 ».

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві (вхід. від 21 вересня 2026 року № 60990) зазначила, що повністю визнає позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У своїй заяві від 16 вересня 2026 року (вхід. № 59878) позивач ОСОБА_1 судові витрати з відповідача просив не стягувати.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14 лютого

2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 93, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 30 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua