Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №755/11355/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11355/26

№ 1-кп/755/1571/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000663 від 22.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Черняхів, Житомирської обл., українки, громадянки України, не заміжньої, маючої дитину 2023 р.н. (позбавлена батьківських прав), із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 10.04.2025 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України, звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 02.12.2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 , будучи засудженою 02.12.2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 16 годині 38 хвилин, 22 червня 2026 року, перебуваючи по вул. Каунаській у м. Києві, побачила на землі біля дерева прозору пластикову ємність, в якій знаходилась кристалічна речовина синього кольору, зовні схожа на особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та в цей час, у неї виник умисел, спрямований на її незаконне придбання без мети збуту, для подальшого власного вживання, тому, підняла її із землі, помістила до правої кишені своїх шортів та стала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту.Того ж дня, приблизно о 16 годині 38 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 10, ОСОБА_4 зупинили працівники ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, які перебували у пішому патрулі по відпрацюванню території Дніпровського району, яким вона повідомила, що зберігала при собі прозору пластикову ємність з кристалічною речовиною синього кольору невідомого походження, для власного вживання без мети збуту. У подальшому, того ж дня, за вказаною вище адресою, у період часу з 17 години 11 хвилин до 17 години 17 хвилин, співробітники поліції, у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації, провели особистий обшук затриманої особи, у ході якого, у ОСОБА_4 у правій кишені шортів виявлена та вилучена прозора пластикова ємність з кристалічною речовиною синього кольору.

Згідно з висновком експерта, у наданій на дослідження кристалоподібній речовині синього кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,349 г.

PVP, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Допитана у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та показала, що через мессенджер Телеграм замовила для власного вживання психотропну речовину - PVP, яку 22.06.2026 року забрала на землі біля дерева по вул. Каунаській у м. Києві та почала зберігати, після чого, її зупинили працівники поліції за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 10, та вилучили вказану вище психотропну речовину. Розуміє, що її дії були незаконними, у скоєному щиро каялася та зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності, на даний час, вже не вживає наркотичні засоби.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 22.06.2026 року; висновку експерта № СЕ-19/111-26/34133-НЗПРАП від 29.06.2026 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 01.07.2026 року; рапорту працівника поліції від 23.06.2026 року, а також, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Позиція сторін щодо призначення покарання

Прокурор прохала визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та, враховуючи пом`якшуючу обставину - щире каяття, обтяжуючу обставину - рецидив злочинів, раніше судима, призначити їй остаточно покарання з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вину визнає, щиро кається та просить суворо її не карати.

Позиція суду щодо призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 року № 7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують покарання.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до скоєного (щиро каялася, вину визнала), особу обвинуваченої, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом визнано рецидив злочинів (ст. ст. 190, 200, 361 КК України (вирок Деснянського районного суду м. Києва від 10.04.2025 року)).

Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_4 повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 , її особи - дане кримінальне правопорушення вчинила будучи засудженою до покарання у виді позбавлення волі, яке на даний час відбуває у місцях позбавлення волі, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що її перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, тому вважає за необхідне призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2025 року та остаточно призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обрано. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 28.09.2026 року, зарахувавши їй у строк відбування покарання ув`язнення з 23.06.2026 року за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2025 року, відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого ВКП Деснянського УП ГУ НП у м. Києві від 23.06.2026 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/34133-НЗПРАП від 29.06.2026 року в розмірі 3 850 гривень 88 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, масою 0,349 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним упакуванням поміщено до поліетиленового спец. пакету № 6633682), що передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченою - з моменту вручення його копії.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та направити для вручення ОСОБА_4 .

Головуючий суддя: