Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №755/14669/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14669/26

Провадження №: 3/755/5460/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 19.06.2024, орган 8013,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-? КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 29 серпня 2026 року о 21:30, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство у присутності своєї неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : умисно висловлював погрози (образливі та нецензурною лайкою) у бік своєї колишньої дружини, ОСОБА_3 , чим завдав шкоди психічному здоров?ю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Зокрема, оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України (сторінці Дніпровського районного суду міста Києва).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом закріплена у статті 17 Конвенції, згідно з якою жодне з її положень не може тлумачитися як таке, що надає право займатися діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на скасування чи обмеження визнаних прав і свобод у більшому обсязі, ніж передбачено Конвенцією.

Приписи КУпАП, зокрема стаття 268 цього Кодексу, визначаючи коло процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, не містять положень, що дозволяли б ухилятися від явки до суду. Зазначена особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої права та сприяти судовому розгляду в межах строків, визначених статтею 38 КУпАП.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання державою (рішення ЄСПЛ у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення особи та забезпечення його явки в судове засідання тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.268 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копію заяви та пояснень, постанови суду від 19.08.2026 за ч.1 ст.173-? КУпАП, - дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 251 КУпАП визначено, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 173-? КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого) або другою (діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи) цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, теперішнім чи колишнім подружжям, або іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю. Дія цього Закону незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на теперішнє або колишнє подружжя (п. п. 4, 7 ч. 2 ст. 3 Закону).

За змістом статті 1 вказаного Закону, психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування чи інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, її колишній чоловік, перебуваючи за зовнішніми ознаками у стані сп`яніння, ображав її та їхню неповнолітню доньку, нецензурно лаявся й виганяв із домівки (а.п.4).

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься також постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 19.08.2026, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.1 ст.173-? КУпАП (а.п.5-8).

З долученої до матеріалів справи форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вбачається, що поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено високий рівень небезпеки (а.с.2).

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст.35 КУпАП, суд визнає повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Домашнє насильство за своєю правовою природою має латентний (прихований) характер, оскільки вчиняється в колі сім`ї, переважно в межах спільного житлового простору та за відсутності сторонніх осіб. Сама по собі відсутність очевидців безпосереднього моменту конфлікту не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення й не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності за наявності інших переконливих і належних доказів у справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-? КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.173-? КУпАП, оскільки саме таке стягнення є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Окрім цього, згідно зі ст.40-? КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі, визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Також ч.1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи особи або за місцезнаходженням її майна в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.

Керуючись ст.ст.33, 40-?, 173-? ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-? КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі сімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення до виконання зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя Андрій КУРИЛО