Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №755/14046/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14046/26

Провадження №: 3/755/5263/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 14 серпня 2026 року о 20 годині 50 хвилин за адресою: м. Київ, вул. О. Дашкевича, 4-Б перебував у стані алкогольного сп?яніння, висловлював нецензурну лайку та погрози фізичною розправою в бік працівників, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Роспотнюк В.О. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, зокрема шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України (сторінці Дніпровського районного суду міста Києва). Про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Суд, дотримуючись норм закону щодо забезпечення права особи на захист та судовий розгляд, вжив усіх заходів для їхнього сповіщення, проте жоден із них процесуальним перебігом справи не цікавиться. Суд розцінює таку поведінку як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися перебігом провадження у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом закріплена у статті 17 Конвенції, згідно з якою жодне з її положень не може тлумачитися як таке, що надає право займатися діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на скасування чи обмеження визнаних прав і свобод у більшому обсязі, ніж передбачено Конвенцією.

Приписи КУпАП, зокрема стаття 268 цього Кодексу, визначаючи коло процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, не містять положень, що дозволяли б ухилятися від явки до суду. Зазначена особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої права та сприяти судовому розгляду в межах строків, визначених статтею 38 КУпАП.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання державою (рішення ЄСПЛ у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення особи та забезпечення його явки в судове засідання тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.268 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, оптичний носій інформації (DVD-R диск), — дійшов таких висновків.

Стаття 7 КУпАП гарантує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями такого провадження є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також її вирішення в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність правопорушення та винність особи встановлюються виключно на підставі належних доказів (протоколу, пояснень, речових доказів, фото- чи відеофіксації тощо).

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) поліцейських, зафіксованого на диску DVD-R, установлено, що після виклику працівників поліції свідками, які вказували на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками сп?яніння (ст. 130 КУпАП), останній та його мати вчинили конфлікт. Вони голосно висловлювали обурення та заперечували факт керування автомобілем.

У ході конфліктної ситуації ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці з очевидними ознаками алкогольного сп?яніння, ігнорував усні зауваження поліцейських, почав висловлювати на їхню адресу грубу нецензурну лайку та погрожувати фізичною розправою. Така поведінка особи стала підставою для складання протоколу за ст. 173 КУпАП.

Оцінюючи дії працівників поліції та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що на відеозаписі чітко зафіксовано факт активних дій ОСОБА_1 у формі дрібного хуліганства. Перебуваючи у громадському місці, ОСОБА_1 свідомо та демонстративно нехтував загальноприйнятими нормами моралі та поведінки, проявляв агресію, супроводжуючи свої дії тривалим лихослів?м та висловлюванням умисних погроз застосування насильства щодо працівників поліції, які перебували при виконанні службових обов`язків. Така сукупність обставин повністю охоплюється диспозицією ст. 173 КУпАП

За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме — дрібне хуліганство.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.173 КУпАП, оскільки саме таке стягнення є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Окрім цього, згідно зі ст.40-? КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі, визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Також ч.1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи особи або за місцезнаходженням її майна в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.7, 33, 40-?, 173, 245, 252, 283-285, 289, 291, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення до виконання зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя Андрій КУРИЛО