Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №755/10191/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10191/26

Провадження №: 3/755/4161/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., громадянина України, який працює монтажником у ТОВ «Мега град», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13 червня 2026 року о 08 годині 45 хвилин, керуючи транспортним засобом Dacia Sandero, номерний знак НОМЕР_2 , рухався вулицею Алішера Навої, 1 в місті Києві, в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд для встановлення стану сп`яніння проводився за згодою водія в установленому законом порядку в лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців (Петра Запорожця), 20. Подія фіксувалася нагрудні відеореєстратори (бодікамери) 472344/472349.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Гудима Т.В. не з`явилися, надали заперечення та просили закрити провадження в справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: картку обліку адміністративного правопорушення, протокол про адміністративні правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розписку, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, довідки armor, оптичний носій інформації - диск DVD-R, — дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об?єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд визнає наявний у справі відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не містить недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом не встановлено порушень вимог статей 254, 255, 256 КУпАП.

Положеннями ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водночас п. 1.9 зазначених Правил передбачено, що особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зокрема, підпунктом «а» п. 2.9 визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правова природа цієї норми має імперативний характер, а обов?язок щодо неухильного дотримання її вимог покладено на кожного водія. Отже, ОСОБА_1 повинен знати Правила дорожнього руху України та виконувати їх. Крім того, ст.68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також оформлення результатів такого огляду передбачені в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та відповідною Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з п. 2 Інструкції, огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.

Крім того, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, містить перелік ознак алкогольного сп?яніння, виявлення яких є підставою для проведення огляду.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп?яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) поліцейських, зафіксованого на диску DVD-R, установлено, що згідно зі ст.266 КУпАП та нормами Інструкції, поліцейський, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп?яніння, запропонував йому пройти огляд для встановлення стану сп`яніння у лікаря-нарколога, за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців (Петра Запорожця), 20. На зазначену пропозицію останній погодився.

Згідно з висновком лікаря-нарколога № 001901 від 13.06.2026, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, 0.79 ‰ (проміле) (а.с.4).

Також під час вільного спілкування з поліцейським та з лікарем-наркологом ОСОБА_1 повідомив, що він вживав алкогольні напої близько до 22:00 (файл 472344_13/06/2026_09:26:17, відмітка 0:40:04 відеозапису).

Відповідно до розписки від 13.06.2026 о 09:40, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 зобов?язується не керувати транспортним засобом до кінця дня (а.с.5).

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Велика палата ЄСПЛ постановила, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання автомобілів потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував право керувати транспортними засобами, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Положеннями ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала їх настання.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, серед яких: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Твердження захисника Гудима Т.В. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не є суб`єктом правопорушення, суд оцінює критично і розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи в їх сукупності.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що стосовно ОСОБА_1 на місці події було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7364163 від 13.06.2026 (час 08:43) за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.6).

Крім того, під час дослідження в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (диск, а.с.9) встановлено, що у ході спілкування з поліцейськими та лікарем-наркологом ОСОБА_1 добровільно та усвідомлено підтвердив факт вживання алкогольних напоїв до 22:00. На відеозаписі також зафіксовано, що під час складання процесуальних документів особа не заперечувала факт керування автомобілем і послідовно брала участь у процедурі огляду на стан сп?яніння. Також зафіксовані дії ОСОБА_1 , спрямовані на переконання працівників поліції не складати протокол про адміністративне правопорушення, у сукупності з іншими обставинами справи доводять усвідомлення ОСОБА_1 протиправного характеру своїх дій та підтверджують факт керування транспортним засобом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки саме таке стягнення є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Окрім цього, згідно зі ст.40-? КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі, визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Також ч.1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи особи або за місцезнаходженням її майна в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 30, 33, 40-?, 130 ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення до виконання зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя Андрій КУРИЛО