Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №752/12165/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12165/26

Провадження № 2/752/11151/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі – позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 03230-04/2024 від 02.04.2024 у розмірі 52 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, а також витребувати від АТ «А-БАНК» інформацію щодо платіжної картки № НОМЕР_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 02.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (у подальшому – ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ», код ЄДРПОУ 43619089; далі – первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 03230-04/2024, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W0292». На виконання договору первісний кредитор перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 13 500,00 грн. Відповідач свої зобов`язання не виконала. 14.08.2024 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 14082024, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Заборгованість відповідача становить 52 000,00 грн, з яких 13 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 38 500,00 грн – заборгованість за процентами.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 03230-04/2024, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W0292», надісланим на її номер мобільного телефону. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 13 500,00 грн.

Кредитні кошти в сумі 13 500,00 грн зараховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «А-БАНК» на ім`я відповідача.

14.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) укладено договір факторингу № 14082024, відповідно до якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 03230-04/2024 від 02.04.2024. Перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією про оплату за договором факторингу.

Згідно з витягом з реєстру боржників та розрахунком заборгованості заборгованість відповідача становить 52 000,00 грн, з яких 13 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 38 500,00 грн – заборгованість за процентами. Штрафні санкції до стягнення не заявлені.

Відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) і може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором; такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України). Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512, статтями 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; заміна кредитора здійснюється без згоди боржника. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише дає право виконати його первісному кредитору (частина друга статті 516 ЦК України).

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 13 500,00 грн підтверджується кредитним договором, підписаним одноразовим ідентифікатором, паспортом споживчого кредиту, довідкою про ідентифікацію клієнта та відомостями АТ «А-БАНК» про зарахування коштів на картку, емітовану на ім`я відповідача. Перехід права вимоги до позивача підтверджується договором факторингу та доданими до нього документами. Доказів повернення кредиту чи сплати процентів відповідач не надала. Отже, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положенням, згідно з яким максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсотка. Перехідними положеннями Закону № 3498-IX встановлено, що протягом 120 днів з дня набрання ним чинності максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 відсотка, а протягом наступних 120 днів – 1,5 відсотка.

Таким чином, у період з 24.12.2023 по 23.04.2024 денна процентна ставка за споживчим кредитом не могла перевищувати 2,5 %, у період з 24.04.2024 по 21.08.2024 – 1,5 %, а починаючи з 22.08.2024 – 1 %. Ці обмеження є імперативними, встановлені з метою захисту прав споживачів як слабшої сторони договору і поширюються на нарахування процентів у відповідних періодах незалежно від того, що договір укладено до зниження граничної ставки. Нарахування процентів понад встановлені законом граничні розміри суперечить закону і не може бути покладене на споживача (статті 3, 509, 627 ЦК України, частина четверта статті 42 Конституції України).

Кредитний договір укладено 02.04.2024, а право вимоги відступлено позивачу 14.08.2024; позивач заявив до стягнення проценти, нараховані первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги, у розмірі 38 500,00 грн. Навіть за умови нарахування процентів упродовж усього періоду з дня видачі кредиту до дня відступлення права вимоги максимально допустимий розмір процентів становить 30 307,50 грн: за період з 02.04.2024 по 23.04.2024 (22 дні) – 7425,00 грн (13 500,00 грн ? 2,5 % ? 22 дні); за період з 24.04.2024 по 14.08.2024 (113 днів) – 22 882,50 грн (13 500,00 грн ? 1,5 % ? 113 днів).

Заявлений позивачем розмір процентів перевищує максимально допустимий законом розмір, тому вимога про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню – у розмірі 30 307,50 грн. У стягненні процентів у розмірі 8192,50 грн (38 500,00 – 30 307,50) слід відмовити.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 807,50 грн (13 500,00 грн – тіло кредиту, 30 307,50 грн – проценти).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 43 807,50 грн із заявлених 52 000,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2242,94 грн (2662,40 грн ? 43 807,50 / 52 000,00).

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, на підтвердження яких надано договір про надання правової допомоги № 42649746_01 від 02.01.2026, додаткову угоду до нього, акт про підтвердження надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами; для цілей розподілу розмір таких витрат встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та ціною позову і значенням справи для сторони.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, з підстав, визначених законом (зокрема, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності), навіть за відсутності клопотання іншої сторони.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, має типовий характер для спорів про стягнення кредитної заборгованості, не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи складного правового аналізу, а позовна заява має стандартну форму, характерну для аналогічних позовів позивача. Участь адвоката в судових засіданнях не відбувалася. З урахуванням наведеного суд вважає, що заявлений розмір витрат у сумі 6000,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності, а розумним і співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та з урахуванням часткового задоволення позову є розмір витрат 3000,00 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 3, 509, 627, 1048, 1054 ЦК України, статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76–81, 84, 89, 137, 141, 178, 259, 263–265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором № 03230-04/2024 від 02.04.2024 у розмірі 43 807,50 грн., яка складається з 13 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 30 307,50 грн – заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2242,94 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя