Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №752/13349/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №752/13349/26

Суддя: Данілова Т. М.

Справа № 752/13349/26

Провадження № 2/752/11616/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» (далі – позивач, Кредитодавець) через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 26.06.2023-100001844 від 26.06.2023 у розмірі 13 568,02 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 26.06.2023 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір № 26.06.2023-100001844, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором після проходження ідентифікації через Систему BankID Національного банку України. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 42 дні зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1,3 % на день та комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 15 % від суми кредиту (1200,00 грн). Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача 26.06.2023. Відповідач зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 13 568,02 грн, з яких 8000,00 грн – тіло кредиту, 4368,02 грн – проценти, 1200,00 грн – комісія. Комісія, за поясненнями позивача, пов`язана з наданням послуги з перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника з використанням інтернет-еквайрингу.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 26.06.2023-100001844, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на його номер телефону. Перед укладенням договору відповідач пройшов ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України.

Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 42 дні з датою повернення 06.08.2023; процентна ставка – фіксована, 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредитування; продовження строку кредитування договором не передбачено. Також договором передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1200,00 грн і нараховується в день видачі кредиту.

26.06.2023 кредитні кошти в сумі 8000,00 грн перераховано на платіжну картку відповідача № 5363-54ХХ-ХХХХ-7854, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив; заборгованість становить 13 568,02 грн, з яких 8000,00 грн – тіло кредиту, 4368,02 грн – проценти, 1200,00 грн – комісія.

Відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) і може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором; такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України). Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Проценти нараховано за погодженою сторонами фіксованою ставкою 1,3 % на день виключно в межах строку кредитування, визначеного договором (8000,00 грн ? 1,3 % ? 42 дні), що відповідає умовам договору та узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, щодо припинення права кредитодавця нараховувати проценти після спливу строку кредитування. Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач не надав, розрахунок заборгованості не спростував. Отже, вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн та за процентами в розмірі 4368,02 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач стверджує, що комісія в розмірі 1200,00 грн є платою за послугу з перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника з використанням інтернет-еквайрингу.

Водночас перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника є способом виконання кредитодавцем свого основного обов`язку за кредитним договором – надати грошові кошти позичальникові (частина перша статті 1054 ЦК України, пункт 4.1 договору), а не окремою послугою, яка надається споживачу в його інтересах. Витрати кредитодавця на оплату послуг еквайра, з яким він уклав договір у власних інтересах, є витратами самого кредитодавця, пов`язаними з його господарською діяльністю.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частинами першою, другою статті 18 цього Закону умови договору, які всупереч принципу добросовісності призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, є несправедливими. Покладення на споживача обов`язку оплачувати дії, які кредитодавець вчиняє для виконання власного договірного обов`язку, без надання споживачу самостійної послуги, створює такий дисбаланс.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачу була надана будь-яка самостійна послуга, відмінна від видачі кредиту, вартість якої становить 1200,00 грн. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України обов`язок доведення обставин, на які посилається позивач, покладається на нього. За таких обставин вимога про стягнення комісії в розмірі 1200,00 грн задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 368,02 грн (8000,00 грн – тіло кредиту, 4368,02 грн – проценти), у задоволенні вимоги про стягнення комісії відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 12 368,02 грн із заявлених 13 568,02 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 426,93 грн (2662,40 грн ? 12 368,02 / 13 568,02).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 178, 246, 259, 263–265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 26.06.2023-100001844 від 26.06.2023 у розмірі 12 368,02 грн, яка складається з: 8000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4368,02 грн – заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2426,93 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua