Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №752/12904/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12904/26

Провадження № 2/752/11469/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі – позивач, Товариство) через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту № 00098-02/2026 від 01.02.2026 у розмірі 29 224,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 01.02.2026 між сторонами в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 00098-02/2026, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору Товариство 01.02.2026 перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 13 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Відповідач зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 29 224,00 грн, з яких: 13 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 8424,00 грн – заборгованість за процентами, 1300,00 грн – заборгованість за комісією, 6500,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 00098-02/2026, за умовами якого Товариство надало відповідачу споживчий кредит у розмірі 13 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом згідно з Графіком платежів. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами договору комісія за видачу кредиту нараховується у процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником у перший платіжний період. Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі прострочення сплати платежів Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

01.02.2026 Товариство перерахувало кошти кредиту в сумі 13 000,00 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою платіжної установи ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач кредит не повернув, проценти та інші платежі не сплатив; заборгованість становить 29 224,00 грн, з яких 13 000,00 грн – тіло кредиту, 8424,00 грн – проценти, 1300,00 грн – комісія, 6500,00 грн – штраф.

Відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором; такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України). Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 13 000,00 грн підтверджується наявними у справі доказами. Проценти за користування кредитом нараховано відповідно до погодженої сторонами процентної ставки в межах строку кредитування. Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідач не надав, розрахунок заборгованості не спростував. Тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 000,00 грн та за процентами в розмірі 8424,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором. Згідно з положеннями Закону України «Про споживче кредитування» та частини першої статті 11, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору про споживчий кредит, які встановлюють обов`язок споживача сплачувати платежі за дії кредитодавця, що не є самостійною послугою, наданою споживачу, є несправедливими.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 виснувала, що встановлення платежів (комісій) за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (зокрема, ведення справи, обслуговування кредиту, видача кредиту), без надання споживачу самостійної послуги суперечить законодавству про захист прав споживачів, а відповідні умови договору є нікчемними.

Комісія за видачу кредиту за договором встановлена за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчинити в силу самого кредитного договору, а не за надання відповідачу окремої послуги. Позивачем не доведено, яку саме самостійну послугу, відмінну від видачі кредиту, було надано відповідачу за плату у вигляді комісії. За таких обставин умова договору про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемною в силу закону, а вимога про стягнення комісії в розмірі 1300,00 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. Договір між сторонами укладено 01.02.2026, прострочення виконання зобов`язань відповідачем та нарахування штрафу мали місце в період дії воєнного стану. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є імперативною нормою, яка поширюється на всі кредитні договори незалежно від дати їх укладення, і посилання позивача на частину третю статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» щодо граничного розміру неустойки не спростовують його застосування. Отже, відповідач звільняється від обов`язку сплати штрафу, а вимога про стягнення штрафу в розмірі 6500,00 грн задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 424,00 грн (13 000,00 грн – тіло кредиту, 8424,00 грн – проценти), у задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 21 424,00 грн із заявлених 29 224,00 грн, тобто на 73,31 %. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1951,80 грн (2662,40 грн ? 21 424,00 / 29 224,00).

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, на підтвердження яких надано договір про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026, додаткову угоду № 00098-02/2026, акт про надання правничої допомоги та детальний опис робіт, виконаних адвокатом. Відповідно до частин другої, третьої статті 137, частини третьої статті 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог – у сумі 4398,58 грн (6000,00 грн ? 21 424,00 / 29 224,00).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 178, 259, 263–265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72) заборгованість за договором про надання кредиту № 00098-02/2026 від 01.02.2026 у розмірі 21 424,00 грн., яка складається з: 13 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 8424,00 грн – заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 1951,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4398,58 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя