Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №522/13344/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13344/26

Провадження по справі № 3/522/4562/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2026 о 20 год. 00 хв., громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 порушила правила утримання собаки, яка завдала шкоди майну ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

30.09.2026 особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП не визнала, звернулась до суду із клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Свої доводи мотивувала тим, що її собака породи «Французький бульдог» не відноситься до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого Постановою КМУ № 1164 від 10.11.2021. Також ОСОБА_1 зазначила, що не порушила правила утримання собак. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями.

Також ОСОБА_1 наголосила на тому, що з картки 102, яку отримала при ознайомленні з матеріалами справи, вбачається, що потерпіла вперше звернулася до поліції 24.06.2026, тобто через чотири доби після події, а протокол складено ще через шість діб. Загальний розрив між подією і протоколом становить десять діб.

У судовому засіданні адвокат Фарина Л.В. та потерпіла ОСОБА_2 просили визнати особу, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали адміністративної справи, заслухавши надані у судовому засіданні пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відповідальність за ч. 2 ст. 154 КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті вчинені особою, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Згідно з положеннями ст. 180 ЦК України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачені особливості утримання домашніх тварин, а саме: особа, яка утримує домашню тварину, при з`явленні з останньою поза місцем її утримання, зокрема зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до ст. 22 наведеного Закону, при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання.

Вказані вимоги ОСОБА_1 було свідомо порушено.

Вказані докази свідчать про те, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки вона як господар собаки не забезпечила йому необхідні умови утримання та вигулу собаки, не забезпечила наявність намордника чи поводка та не забезпечила безпеку оточуючих людей, що призвело до ушкодження здоров`я належного ОСОБА_2 собакою.

Тлумачення статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» свідчить, що право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов`язком дотримання норм і вимог цього Закону. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Під час дослідження адміністративного матеріалу встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, про що свідчать додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 182158 від 30.06.2026:

- рапортом від 24.06.2026;

- заявою від 24.06.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, встановлені судом обставини підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, а сааме: вигулювання собаки без повідка та намордника, що спричинило заподіяння шкоди майну, належному ОСОБА_2 .

Також судом було встановлено, що 20.06.2026 ОСОБА_3 звернулась за медичною допомогою до Ветеринарної клініки «ДАР» та згодом до «Центру ветеринарної медицини на Розумовській», що свідчить про те, що належному ОСОБА_3 собаці було заподіяно шкоду здоров`ю.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

Разом з тим, положенням ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, що у разі якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій п`ятій вказаної статті.

Викладені у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставини (порушення) мали місце (були виявлені) 20.06.2026, тобто 3-ьох місячний строк накладення адміністративного стягнення збіг 20.09.2026.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, а саме закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, необхідно закрити, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, на підставі ст. 38 КУАП.

Керуючись ст.ст. 38, 247 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, - закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду міста Одеси: Віктор ІВАНОВ