Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №521/17130/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/17130/26

Номер провадження 3/521/5011/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Бобуйок І.А. із секретарем судового засідання Наконечна А.В., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 17.09.2026 року, складеним прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Харькіною А.Д., який надійшов з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Миколаївка Одеської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, молодшого сержанта, головного сержанта – командира 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовий квиток серії НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними

1.1. Молодший сержант ОСОБА_1 з 01.03.2025 року проходить військову службу за мобілізацією в ІНФОРМАЦІЯ_2 , де з 15.12.2025 року обіймає посаду головного сержанта – командира 1 відділення охорони взводу охорони.

1.2. Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2026 року № 487 «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних» та від 27.08.2026 року № 488 «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних» ОСОБА_1 призначений 27.08.2026 року та 28.08.2026 року старшим другої групи оповіщення з метою проведення заходів оповіщення в адміністративних межах Березівського району Одеської області, м. Одеси та прилеглих до нього територіальних громад Одеського району (Авангардська, Таїрівська та Великодолинська). Відповідно до п. 6 зазначених наказів ОСОБА_1 як старший групи оповіщення зобов`язаний при проведенні заходів оповіщення суворо дотримуватися вимог п. 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

1.3. 27.08.2026 року на стоянці гіпермаркету «METRO» по вул. Аеропортівській у м. Одесі молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – головним сержантом – командиром 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 та старшим другої групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи всупереч інтересам служби, на порушення ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 47, 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, п. 6 наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2026 року № 487 та від 27.08.2026 року № 488, листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.04.2026 року № 943/9548, допустив здійснення особисто та підлеглим особовим складом заходів оповіщення з закритими обличчями (в масках, шарф-труба), без залучення працівників Національної поліції, а також без відеофіксації заходів оповіщення, тобто вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

1.4. Зазначені обставини виявлені Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону під час вивчення протоколу від 28.08.2026 року ОДО № 623, складеного ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матеріалів до нього щодо вчинення військового адміністративного правопорушення відносно військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

1.5. За результатами розгляду вказаного протоколу встановлено, що за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 зафіксовано, як група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 27.08.2026 року на стоянці гіпермаркету «METRO» по вул. Аеропортівській м. Одеса, всупереч вимогам Порядку, без залучення працівника Національної поліції України, застосовує фізичну силу та сльозогінний газ під час здійснення заходів оповіщення. Група оповіщення пересувається на автомобілі Nissan X-Trail НТ 9197, обличчя військовослужбовців закриті балаклавами, в групі відсутній співробітник Національної поліції.

1.6. За даним фактом прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Харькіною А.Д. відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 17.09.2026 року за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

1.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – «період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».

Аналогічно, згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – «період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026. Отже, на момент вчинення правопорушення на всій території України діяв особливий період.

1.8. Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

2.Судовий виклик.

2.1. Під час складання протоколу ОСОБА_1 у графі «Винним себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП» власноручно зазначив: «Вину не визнаю, додаткові пояснення надам в суді».

2.2. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та своєчасно. Подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак суд відмовляє у задоволенні даного клопотання у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про успішну доставку документа «судова повістка про виклик до суду», яка була отримана 30.09.2026 року о 13:49 год.

Згідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.

Ст. 172-15 КУпАП не віднесена до ч. 2 ст. 268 КУпАП до статей, при розгляді справ за якими присутність особи є обов`язковою.

У зв`язку з чим, суд, позбавлений часової можливості для переносу розгляду справи, і діючи з метою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, про можливість розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 .

3.Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.

3.1. Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

3.2. Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи». Відповідно до ст. 252 КУпАП «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Згідно з ч. 5 ст. 15 КУпАП «За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність».

3.4. Ч. 1 ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за «Недбале ставлення військової службової особи до військової служби», а ч. 2 цієї статті – за «Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду».

Відповідно до примітки до ст. 172-13 КУпАП «Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування».

Оскільки ОСОБА_1 обіймає посаду командира відділення, тобто є безпосереднім начальником особового складу відділення, а також на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2026 року № 487 та від 27.08.2026 року № 488 був призначений старшим групи оповіщення та за спеціальним дорученням повноважного командування виконував організаційно-розпорядчі обов`язки щодо керівництва групою оповіщення, суддя доходить висновку, що під час виконання зазначених обов`язків він являвся військовою службовою особою – суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.

3.5. Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, «Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; (…)».

Згідно зі ст. 16 Статуту «Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями».

Відповідно до ст. 30 Статуту «Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання».

Згідно зі ст. 125 Статуту «Командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення. Командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення».

Відповідно до ст. 126 Статуту «Командир відділення зобов`язаний: (…) забезпечувати додержання особовим складом відділення військової дисципліни, виконання правил носіння військової форми одягу, доповідати головному сержантові взводу про застосовані ним заохочення і накладені на військовослужбовців відділення стягнення; забезпечувати виконання розпорядку дня особовим складом підрозділу, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями відділення; (…) постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи, бути взірцем для особового складу відділення щодо виконання службових обов`язків; (…)».

3.6. Пунктом 38 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено: «У громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські».

Згідно з абзацами першим – другим п. 44 Порядку «Для організації роботи груп оповіщення керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж за день до проведення таких заходів видає наказ, в якому визначаються: старші груп оповіщення із числа представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки; (…)».

Згідно з абзацами першим та другим п. 47 Порядку «Старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування. На вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина України (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України».

Абзацом сьомим п. 47 Порядку передбачено: «У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Відповідно до абзацу другого п. 54 Порядку під час перевірки військово-облікового документа «уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком)».

Абзацом останнім п. 54 Порядку визначено: «У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Таким чином, Порядком закріплено обов`язок старшого групи оповіщення та уповноваженого представника ТЦК та СП відрекомендуватися громадянину та назвати свої прізвище, ім`я, по батькові та посаду, а повноваження щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина до РТЦК та СП покладено виключно на поліцейського, який входить до складу групи оповіщення.

3.7. Згідно з п. 40 Порядку «Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським». Абзацом першим п. 52 Порядку передбачено: «Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації».

Аналогічна вимога міститься в абзаці другому ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: «Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до п. 5 розд. II Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532, «включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо)».

3.8. Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 – листом від 11.04.2026 року № 943/9548, у зв`язку зі збільшенням випадків відеофіксації порушень Порядку, всім начальникам РТЦК та СП наказано організувати та забезпечити доведення до особового складу вимог про заборону використання балаклав, масок та пов`язок під час проведення заходів оповіщення, а також організувати та провести заняття з особовим складом щодо недопущення ескалації соціальної напруги та формування позитивного іміджу ЗС України під час мобілізації.

3.9. Обставини правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджуються доказами, зібраними в порядку ст. 251 КУпАП, а саме:

– протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 17.09.2026 року;

– протоколом від 28.08.2026 року ОДО № 623, складеним ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

– поясненнями тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 29.08.2026 року, який підтвердив, що на відеозаписі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 зображені військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: друга група оповіщення у складі молодшого сержанта ОСОБА_1 (старшого групи), старшого солдата ОСОБА_3 , старшого солдата ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що вказівки на затримання цивільних осіб із застосуванням примусу, без працівників поліції не надавалися та що такі посадові особи здійснювали такі дії на власний розсуд;

– поясненнями ОСОБА_1 від 17.09.2026 року, в яких він зазначив, що з 15.12.2025 року перебуває на посаді головного сержанта командира 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 27.08.2026 року з 5-00 ранку відповідно до наказу від 26.08.2026 № 487 був задіяний у заходах оповіщення; перед початком заходів підполковником ОСОБА_7 був проведений інструктаж, під час якого наголошено на здійсненні заходів у відповідності до норм діючого законодавства, на неприпустимості застосування надмірної фізичної сили та перевищення службових повноважень; при перегляді відеозаписів зазначив, що не може згадати цієї ситуації; заборона використання балаклав, масок та пов`язок під час проведення заходів оповіщення доводилась до всього особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у тому числі і йому особисто;

– витягом з Журналу обліку видачі та повернення портативного відеореєстратора, згідно з яким за порядковим записом № 1151-2 посадовою особою, що отримала обладнання, зазначено ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , за отримання боді-камери № 995935 розписувався не він, а запис на зазначену боді-камеру здійснювала інша група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

– наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.08.2026 року № 487 та від 27.08.2026 року № 488;

– листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.04.2026 року № 943/9548;

– відеозаписом, розміщеним за посиланням https://t.me/xydessa/70259.

3.10. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, а також його твердження під час перегляду відеозаписів про те, що він не може згадати цієї ситуації, суддя оцінює критично як обраний спосіб захисту, оскільки такі твердження спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , який ідентифікував ОСОБА_1 як старшого другої групи оповіщення серед військовослужбовців на відеозаписі, а також власними поясненнями ОСОБА_1 , в яких він підтвердив свою участь 27.08.2026 року у заходах оповіщення відповідно до наказу від 26.08.2026 року № 487 та особисте доведення до нього заборони використання балаклав, масок та пов`язок під час проведення заходів оповіщення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що за отримання боді-камери № 995935 розписувався не він, не спростовує його вини, оскільки, будучи старшим групи оповіщення, він був зобов`язаний забезпечити здійснення відеофіксації заходів оповіщення, тоді як з матеріалів справи вбачається, що запис на вказану боді-камеру здійснювала інша група оповіщення, а відеофіксація заходів оповіщення, проведених другою групою оповіщення 27.08.2026 року на стоянці гіпермаркету «METRO» по вул. Аеропортівській у м. Одесі, не здійснювалась. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у протоколі, ОСОБА_1 суду не надано.

3.11. Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП «Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (…)». Правопорушення вчинено 27.08.2026 року, отже строк накладення адміністративного стягнення не сплив.

3.12. Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суддя вважає доведеним, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою – командиром відділення та старшим групи оповіщення, неналежно виконав покладені на нього обов`язки під час проведення заходів оповіщення, а саме допустив здійснення особисто та підлеглим особовим складом заходів оповіщення з закритими обличчями, без залучення працівників Національної поліції та без відеофіксації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

4.1. Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

5. Мотиви призначення стягнення і судового збору.

5.1. Вирішуючи питання щодо виду та розміру стягнення, яке підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , суддею встановлено, що санкція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає, що таке діяння «тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб».

5.2. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП «Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (…)».

5.3. Згідно зі ст. 23 КУпАП «Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами».

5.4. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, – дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

5.5. Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року». Отже, розмір штрафу становить 34 000,00 гривень (2000 ? 17 грн).

5.6. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП «Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».

5.7. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року «У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення» судовий збір справляється за ставкою «0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб», що складає 665 грн. 60 коп.

5.8. Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП «Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення». Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП «У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень».

5.9. При винесенні постанови суддя керується ст.ст. 9, 15, 23, 33, 38, 40-1, 172-15, 221, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовий квиток серії НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовий квиток серії НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двух тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовий квиток серії НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також роз`яснити, що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: І.А. Бобуйок