Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №521/17189/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/17189/25

Номер провадження № 2/521/1074/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання – Наконечна А.В.,

розглянувши у судовому засіданні по суті в приміщенні суду в м. Одесі цивільну справу цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення надміру виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2026 року до суду звернувся представник Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надміру виплачені кошти в розмірі 146826 грн. 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.

07.10.2025 року позивачка подала заяву про усунення недоліків, якою усунула всі недоліки, що були визначені в ухвалі від 01.10.2025 року.

Ухвалою суду від 08.10.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження у справі.

02.12.2026 року представник відповідачки подав відзив на позовну заяву

03.12.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

12.01.2026 року представник позивача подала до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/40434/25, яка розглядається в Одеському окружному адміністративному суді, за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення від 11.07.2025 року № ЦО-4258, яким ОСОБА_1 позбавлено статусу особи з інвалідністю 2 групи безстроково.

15.01.2026 року ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси було зупинено провадження до набрання законної сили судового рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/40434/25, за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення від 11.07.2025 року № ЦО-4258, яким ОСОБА_1 позбавлено статусу особи з інвалідністю 2 групи безстроково.

18.05.2026 року на адресу Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла заява від представника позивача про відмову від позову на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року справа № 420/42254/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2940 від 12.08.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким позов було задоволено.

Рішенням № 3 від 06.05.2026 року скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2940 від 12.08.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік в розмірі 146826,35 грн по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

19.05.2026 року ухвалою суду було відновлено провадження по справі на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 справа № 420/42254/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2940 від 12.08.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким позов було задоволено.

02.06.2026 року було зупинено провадження по справі, оскільки суд дійшов висновку про помилковість відновлення провадження у справі у зв`язку з відсутністю в додатках до заяви від 18.05.2026 року рішення суду, що набрало законної сили.

14.08.2026 року до суду надійшла заява від Якимчук К.В. про поновлення провадження у справі № 521/17189/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року, справа № 420/40434/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення, яким позов було задоволено.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року було відновлено провадження по справі на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року, справа № 420/40434/25.

01.10.2026 року представник відповідачки надав до суду пояснення по справі, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з`явились, подали заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебувала та отримувала пенсію по інвалідності II групи відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

За заявою від 21.02.2023 відповідачу призначено пенсію по інвалідності II групи на підставі довідки МСЕК серії 12ААГ № 451128 від 07.02.2023, згідно якої відповідача визнано інвалідом II групи безстроково.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 11.07.2025 року № ЦО-4258 відповідачу не встановлено групу інвалідності з 07.02.2023 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності (абз. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

В свою чергу, Наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673).

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством (абз. 3 ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 11.07.2025 року № ЦО-4258 Відповідачу не встановлено групу інвалідності з 07.02.2023 року.

Факт невстановлення інвалідності підтверджується офіційним висновком експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України. Після отримання офіційної інформації про невстановлення інвалідності Відповідача, Головне управління припинило виплату пенсії та здійснило перерахунок пенсії за період з 07.02.2023 року по 31.07.2025 року та визначило суму до повернення як надміру виплачену в зв`язку з безпідставним набуттям цих коштів.

В результаті перерахунку пенсії у зв`язку з невстановленням інвалідності у Відповідача виникла переплата пенсії за о/р НОМЕР_1 в сумі 146826,35 грн за період з 07.02.2023 року по 31.07.2025 року, яку прийнято на облік Головного управління згідно рішення 12.08.2025 року № 2940

Головним управлінням відповідачу надіслано лист від 13.08.2025 року № 1500-0404 8/137742, яким повідомлено про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України не повернуто.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Отже, зі змісту зазначеної статті 50 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що утримання виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Тобто, обов?язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що вимоги позивача про нарахування було здійснено не як внаслідок зловживань з боку відповідачки чи введенням в оману працівників органів ПФУ відповідачкою, а з вини експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Доказом цього є те, що 31.03.2026 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 2940 від 12.08.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік, по справі 420/42254/25. Рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/42254/25 вступило в законну силу 01.05.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 12.08.2025 № 2940 є незаконним та протиправним, та таким, що створює для Позивача обов`язки, не передбачені законом, оскільки Відповідачем фактично зобов`язано Позивача повернути йому надміру утримані, на його думку, суми пенсії, без наявності законних підстав для цього, за відсутності будь-яких зловживань з боку Позивача при їх отриманні, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

В даній справі судом було зроблено висновок, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. При цьому, відповідно до статті 101 Закону №1788-XI органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суд зазначив, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень. Отже, на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто за умови об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено, суд прийшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.08.2025 № 2940 є протиправним і підлягає скасуванню.

Таким чином, рішенням № 3 від 06.05.2026 року скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 2940 від 12.08.2025 року про прийняття суми переплати пенсії на облік в розмірі 146826,35 грн по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року, справа № 420/40434/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення, яким позов було задоволено. Визнано протиправним та скасувано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України від 11.07.2025 року №ЦО 4258. Рішення набрало законної сили 16.07.2026 року, після винесення П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвали від 16.07.2026 року у справі № 521/17189/25 про повернення ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року у справі №420/40434/25.

Позиція суду в рішення від 17.06.2026 року по справі 420/40434/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення, ґрунтується на тому, що позивачка зазначила, що з 08.02.2023 отримала II групу інвалідності безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням від 08.03.2023, а також довідкою МСЕК серія 12ААГ № 451128 від 08.02.2023 року. 10.11.2025 при ознайомленні з матеріалами справи № 521/17189/25 у Хаджибейському районному суді міста Одеси за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру виплачених коштів було виявлено, що рішенням експертної команди Центру оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО 4258 від 11.07.2025 не встановлено групу інвалідності з 07.02.2023, а отже, не визнано особою з інвалідністю II групи з 07.02.2023 шляхом скасування рішення МСЕК, а саме акту огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 № 115 к/с від 08.02.2023. Оскільки не ініціювала повторне оцінювання, ніхто не опитував та не досліджував стан здоров`я, не викликали та не повідомляли, то рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України є протиправним. Відсутня будь-яка інформація, на підставі чого була ініційована перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, внаслідок якої експертною командою прийнято рішення про скасування попереднього рішення та невизнання особою з інвалідністю. Не надано було таку інформацію й у відповідь на адвокатський запит від 19.11.2025.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз.10 п.3 Постанови №1338).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи рішення медико-соціальних експертних комісій не мають абсолютного чи остаточного характеру, а підлягають перегляду у випадках, коли виникають обґрунтовані сумніви щодо їх законності, об`єктивності або відповідності фактичним обставинам справи. Постановою Кабінету Міністрів передбачено можливість перегляду висновків МСЕК не лише з ініціативи самої особи, але й у разі надходження відповідних запитів/постанов від державних органів, наділених контрольними або правоохоронними функціями.

Позивачка стверджує, що до відповідача з метою оцінювання повсякденного функціонування не зверталась і рішення суду стосовно такого проведення відсутнє, а тому відсутні підстави перегляду раніше встановленої інвалідності.

Позивачкою надана суду відповідь відповідачів на адвокатський запит та копія оскаржуваного рішення зі змісту якого не можливо встановити будь які обґрунтування прийнятого рішення.

Зазначене свідчить про порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості висновку МСЕК щодо встановлення ІІ групи інвалідності позивачці, оскільки відсутні постанови слідчого, рішення суду, ухвала слідчого судді, запит робочої групи з моніторингу, та результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи на підставі яких мало бути проведене дослідження документів та прийняте оскаржуване рішення.

Для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами, властивим є принцип легітимних очікувань, який у сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї/мети системи адміністративних судів, а саме захист «малої людини» від «великої держави» в особі її численних суб`єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.

Отже, кожен громадянин/ка які визнані особою з інвалідністю мають правомірні очікування, що до них буде застосований саме той порядок оцінювання функціонального стану особи чи її перегляд, який чітко визначений законом, оскільки наслідком перегляду рішення про встановлення інвалідності може бути припинення виплат чи стягнення уже виплачених, що сталось з позивачкою. А тому, чітка законодавча регламентація та неухильне дотримання уповноваженими органами порядку такого оцінювання є елементом забезпечення конституційних прав громадян.

Суд наголошує, що межі розсуду Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» у процедурі оцінювання функціонального стану особи чи її перегляду не є неосяжними та повинні здійснюватись із дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, зокрема в аспекті зобов`язання діяти на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж у випадку, коли суд встановить, що діяльність органу суб`єкта владних повноважень не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо вони порушують права, свободи та інтереси позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ від 11.07.2025 року № ЦО 4258 за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК серія 12ААГ № 451128 від 08.02.2023, яким позивачці було встановлено II групу інвалідності безстроково - є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вище зазначене, суд підкреслює, що за відсутності рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку пенсіонера, надмірно виплачені пенсійні кошти не підлягають поверненню, що визначено п. 1 ч. 1 статті 1215 ЦК України.

Згідно ст.. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз?яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи з 08.02.2023 безстроково та станом на сьогоднішній день згідно рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 у справі № 420/40434/25, що набрало законної сили, яким визнано протиправним та скасовано рішення про невизнання її особою з інвалідністю № ЦО-4258 від 11.07.2025, що не було враховано позивачем при зверненні до суду, яким покладено вказане рішення та сформований ним висновок про відсутність у особи статусу особи з інвалідністю в основу позову. Внаслідок скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 12.08.2025 року № 2940 згідно рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року у справі № 420/42254/25, яке набрало законної сили, відпала підстава для звернення ГУ ПФУ в Одеській області до суду з вимогами про стягнення надміру виплачених коштів з Відповідача, так само, як і після поновлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року у справі № 420/40434/25, оскільки саме скасування статусу особи з інвалідністю було передумовою для прийняття ГУ ПФУ в Одеській області рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік.

Позивачем, так чи інакше, не доведено факт недобросовісності з боку набувача (Відповідача), що начебто необгрунтоване надання їй статусу особи з інвалідністю та призначення пенсії було результатом її поведінки, також не доведено, що переплата пенсії не пов`язана з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування виплати пенсії, не надано до суду доказів зловживань з боку відповідача, які б доводили її недобросовісність при нарахуванні розміру пенсії та безпідставно отриманих грошових коштів за період з 07.02.2023 по 31.07.2025 у розмірі 146826,35 грн.

Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум невірно нарахованої пенсії не допускається

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2020 року у справі №756/6984/16-а, у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі N 340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі № 173/424/17 (2 а/173/41/2017).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`ілдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року та «Белер проти Італії» від 05.01.2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов?язків.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись ст. 50, 73 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.