Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №521/11694/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/11694/26

Номер провадження № 2/521/8009/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

за участю секретаря – Коржеван В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернулася Одеська міська рада з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що того ж дня Відділом державної реєстрації актів цивільного у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 11096 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 09.06.2026 року № 307/03.01-07/26 та наданих ним копій правовстановлюючих документів станом на 31.12.2012 року право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 наступним чином: 1/2 частини квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.07.1993 року № 17-46, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, 1/2 частини квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.1996 року, виданого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3200.

Як вбачається з листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 24.11.2023 року № 542/01-10, станом на 23.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні. Також, відповідно до вказаного листа за вищевказаною адресою були зареєстровані та зняті з реєстрації місця проживання наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації місця проживання – 14.06.1971 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 14.11.2022 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації місця проживання – 24.05.1974 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 05.04.1996 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації місця проживання – 14.06.1971 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 22.07.1992 року.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При цьому, враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_2 за місцем її проживання не було зареєстровано місце проживання інших осіб, відсутні підстави вважати, що після смерті останньої є спадкоємці, які прийняли спадщину в порядку, передбаченому законом, як такі, що постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, 24.10.2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району м. Одеси», в якій просила прийняти її на облік для надання соціальних послуг, та з 02.11.2018 року вона перебувала на відповідному обліку. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов, складеним КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району м. Одеси» від 01.11.2018 року, ОСОБА_2 зазначала, що проживає сама, має сина ОСОБА_5 , 1955 року народження, який проживає у м. москва, російської федерації. Крім того, відповідно до листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 06.11.2023 року № 02-19/287 ОСОБА_2 знято з відповідного обліку 04.03.2019 року за особистою заявою.

15.05.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лукинюк Катериною Павлівною за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 15/2023. Однак, листом вищевказаного нотаріуса від 05.06.2023 року № 557/02-14 ОСОБА_1 проінформовано про необхідність підтвердження права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рекомендовано останній звернутися до суду для встановлення відповідного факту.

16.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2024 року у справі № 521/23849/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада звернулась до Одеського апеляційного суду із відповідною апеляційною скаргою, яку постановою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 року у справі № 521/23849/23 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вищевказана постанова Одеського апеляційного суду набрала законної сили 13.05.2025 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що: «…згідно матеріалів спадкової справи, окрім ОСОБА_1 від інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило. Тобто, спадкоємці за законом першої – третьої черг у спадкодавця відсутні».

Крім того, вищевказане рішення вмотивоване тим, що згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов, складеним КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району м. Одеси» від 01.11.2018 року ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 була зареєстрована та проживала одна, при цьому могла користуватися допомогою сусідки ОСОБА_1 , що спростовує факт сумісного проживання останніх однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщшини.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не підтверджено право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , а постановою Одеського апеляційного суду від 13.06.2025 року у справі № 521/23849/23, яка набрала законної сили, скасовано рішення першої інстанції та відмовлено останній у задоволені позовних вимог, та за відсутності інших спадкоємці за законом чи за заповітом, Одеська міська рада просить визнати спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , що складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою.

07.07.2026 року вказана позовна заява надійшла до канцелярії суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року, справа передана для розгляду судді Поліщук І.О.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника Одеської міської ради про витребування доказів у справі № 521/11694/23, а саме витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукинюк К.П. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 15/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.07.2026 року на виконання ухвали на адресу Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 15/2023, заведена до майна померлої ОСОБА_2 .

У судове засідання призначене на 06.08.2026 року об 14 год. 00 хв. з`явився представник Одеської міської ради, відповідач не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

У судове засідання призначене на 07.09.2026 року об 11 год. 00 хв. з`явився представник Одеської міської ради, відповідач не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 521/11694/26 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2026 року об 10 год. 00 хв.

У судове засідання призначене на 01.10.2026 року об 10 год. 00 хв. сторони не з`явилися, були повідомлені належними чином. Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася неодноразово, що підтверджується поштовими повідомленнями, які поверталися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що того ж дня Відділом державної реєстрації актів цивільного у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 11096 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 09.06.2026 року № 307/03.01-07/26 та наданих ним копій правовстановлюючих документів станом на 31.12.2012 року право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 наступним чином: 1/2 частини квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.07.1993 року № 17-46, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, 1/2 частини квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.1996 року, виданого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3200.

Як вбачається з листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 24.11.2023 року № 542/01-10, станом на 23.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні. Також, відповідно до вказаного листа за вищевказаною адресою були зареєстровані та зняті з реєстрації місця проживання наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації місця проживання – 14.06.1971 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 14.11.2022 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації місця проживання – 24.05.1974 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 05.04.1996 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації місця проживання – 14.06.1971 року, дата зняття з реєстрації місця проживання – 22.07.1992 року.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При цьому, враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_2 за місцем її проживання не було зареєстровано місце проживання інших осіб, відсутні підстави вважати, що після смерті останньої є спадкоємці, які прийняли спадщину в порядку, передбаченому законом, як такі, що постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.10.2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району м. Одеси», в якій просила прийняти її на облік для надання соціальних послуг, та з 02.11.2018 року вона перебувала на відповідному обліку. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов, складеним КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району м. Одеси» від 01.11.2018 року, ОСОБА_2 зазначала, що проживає сама, має сина ОСОБА_5 , 1955 року народження, який проживає у м. москва, російської федерації. Відповідно до листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 06.11.2023 року № 02-19/287 ОСОБА_2 знято з відповідного обліку 04.03.2019 року за особистою заявою.

15.05.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лукинюк К.П. за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 15/2023. Однак, листом вищевказаного нотаріуса від 05.06.2023 року № 557/02-14 ОСОБА_1 проінформовано про необхідність підтвердження права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рекомендовано останній звернутися до суду для встановлення відповідного факту.

Так, 16.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2024 року у справі № 521/23849/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська міська рада звернулась до Одеського апеляційного суду із відповідною апеляційною скаргою, яку постановою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 року у справі № 521/23849/23 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вищевказана постанова Одеського апеляційного суду набрала законної сили 13.05.2025 року.

Таким чином, оскільки спадкоємці та законом чи за заповітом, після смерті ОСОБА_2 відсутні, спадщина, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає визнанню відумерлою в силу приписів закону.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб і спадкоємців).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини с день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Частинами 2,3 статті 1277 ЦК України передбачено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Як раніше зазначалось, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (постанови Верховного Суду від 14.02.2023 року у справі № 712/14171/21, від 25.07.2023 року у справі № 204/3252/21, від 22.04.2024 року у справі № 205/5655/21, від 17.07.2024 року у справі № 522/1364/20, від 10.07.2024 року у справі № 521/15714/22).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що до органу місцевого самоврядування може переходити спадкове майно в силу закону, хоча органу місцевого самоврядування не є спадкоємцем ані за законом, ані за заповітом. Причому ч. 1 ст. 1277 ЦК України передбачає власне обов`язок, а не право органу місцевого самоврядування подати відповідну заяву до суду.

Тобто, спадкове майно, яке залишилось без визначеного законом правонаступника (спадкоємця), повинно перейти у власність до певного суб`єкта цивільних правовідносин, і в конкретних обставинах справи, за допомогою правового механізму визнання спадщини відумерлою, суд забезпечує перехід такого права до органу місцевого самоврядування.

Оскільки, в даному випадку відсутні спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , які в передбачений цивільним законодавством спосіб прийняли спадщину та постановою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 року у справі № 521/23849/23 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення, відтак, право останньої на спадкування після смерті ОСОБА_2 не підтверджено належним чином, тому суд вважає, що спадщина після смерті ОСОБА_2 підлягає визнанню відумерлою.

Отже, враховуючи, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала спадкодавцю на праві власності, тобто, входила до складу спадщини, а також зважаючи на відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину за законом чи за заповітом, вказане майно підлягає визнанню відумерлою спадщиною та передачі у власність територіальної громади міста Одеси.

Нормами цивільного законодавства визначено, що заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні гро підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорюваних прав.

ОСОБА_1 зверталася до приватного Одеського міського нотаріального округу Лукинюк К.П. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та в подальшому намагалася підвтердити своє право на спадкування у судовому порядку.

З цих підстав судом встановлено, що між Одеською міською радою та ОСОБА_1 існує спір про право власності на спадкове майно.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому суд зауважує, що право суду на збирання доказів, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, у справах позовного провадження є обмеженим відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК, а збирання доказів у порушення наведеної процесуальної норми може призвести до порушення принципу змагальності цивільного судочинства та рівності всіх учасників перед судом.

Отже, додані до позовної заяви докази підтверджують в достатній мірі обставини, викладені у позовній заяві.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов Одеської міської ради слід задовольнити.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір у справі складає 3 328,00 грн., який при зверненні до суду не був сплачений, оскільки відповідно до п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Одеська міська рада звільнена від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою.

На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 1218, 1268, 1277 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання ним законної сили воно є підставою для державної реєстрації за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 01.10.2026 року.

Суддя Ірина Поліщук