Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №505/234/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/234/26

Провадження № 2/505/2445/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гатілова І.Г.,

представника позивача адвоката Овсяницької С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача

У позовній заяві позивач ОСОБА_5 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0548 га, кадастровий номер 5122983800:01:003:0185, розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

Позивач зазначив, що на день смерті ОСОБА_6 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою до дня смерті матері постійно проживав і позивач ОСОБА_5 , однак зареєстрований за вказаною адресою не був. За твердженням позивача, інших осіб, зареєстрованих або фактично проживаючих за цією адресою на момент смерті ОСОБА_6 , не було.

Позивач посилається на те, що його мати 29.08.2001 року склала заповіт, яким усе своє майно заповіла його брату ОСОБА_4 . При цьому, за твердженням позивача, ОСОБА_4 з 2005 року проживає на території Російської Федерації та спадщину після смерті матері не прийняв.

Також позивач зазначив, що протягом встановленого законом шестимісячного строку після смерті матері він та його брат ОСОБА_4 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини або відмовами від її прийняття не зверталися.

У позовній заяві позивач вказав, що після смерті ОСОБА_6 її брат ОСОБА_7 прийняв спадщину як спадкоємець другої черги за законом та у 2017 році отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,8699 га. Після його смерті у 2018 році зазначене майно перейшло до його спадкоємця. Водночас свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,0548 га, кадастровий номер 5122983800:01:003:0185, після смерті ОСОБА_6 , за твердженням позивача, нотаріусом нікому зі спадкоємців не видавалося.

Також, позивач вказує, що 07.12.2025 звернувся до Приморської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю реєстрації за однією адресою зі спадкодавцем на день її смерті.

У зв`язку з цим позивач вважає, що для оформлення спадкових прав йому необхідно встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач стверджує, що до дня смерті матері постійно проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину як спадкоємець першої черги за законом. Зазначені обставини, за його твердженням, можуть підтвердити свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Посилаючись на те, що встановлення зазначеного факту необхідне для оформлення спадкових прав, позивач просить суд встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем - його матір`ю ОСОБА_6 - на час відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція відповідачів, та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 , заяв по суті справи, відзивів на позовну заяву, заперечень, пояснень щодо позову чи інших письмових заяв до суду не подавали.

Інших заяв, клопотань чи пояснень щодо позовних вимог від зазначених учасників справи до суду не надходило.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса копію спадкової справи № 311к/2017, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копію спадкової справи № 275к/2018, заведеної після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також витребувано у Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області копію заповіту ОСОБА_6 , посвідченого 29.08.2001 Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 128.

03.03.2026 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача.

04.03.2026 представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Дрогобецькою Т.Ю. подано клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, та 16.04.2026 подано заяву про припинення правничої допомоги відповідачу ОСОБА_3

10.03.2026 Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області, на виконання ухвали суду у цій справі від 04.03.2026, надано копію заповіту ОСОБА_6

25.03.2026 Приморською державною нотаріальною конторою у місті Одеса, на виконання ухвали суду у цій справі від 04.03.2026, надано суду копії спадкових справ № 311к/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , та № 575к/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 .

05.05.2026 представником позивача – адвокатом Овсяницькою С.М, подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, та 23.06.2026 клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

25.08.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого судового засідання, призначення справи до судового розгляду по суті та виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

У судовому засіданні 01.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення судового рішення відкладено до 16:50 01.10.2026.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Інші заяви та клопотання від учасників справи не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини

Показання свідків

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 вказала, що знала ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_11 . З її слів, ОСОБА_6 проживала в АДРЕСА_1 . У період приблизно з 2014 року до смерті матері у 2016 році син ОСОБА_5 постійно перебував разом із нею. У 2016 році він більшість часу проживав із матір`ю, хоча іноді виїжджав та повертався.

Свідок зазначила, що раніше ОСОБА_12 приїздив до матері, зокрема брав відпустку та перебував із нею. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_6 допомагав їй у побуті та по господарству, оскільки вона вже не могла виконувати значну частину роботи в господарстві. При цьому до останнього часу ОСОБА_6 могла самостійно пересуватися та доглядати за собою.

Свідок також пояснила, що ОСОБА_6 мала ще одного сина - ОСОБА_13 , який приблизно у 2011–2012 роках виїхав до російської федерації та до матері після цього не приїжджав. За словами свідка, син ОСОБА_14 не приїхав і на поховання матері. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті саме син ОСОБА_11 займався її похованням. Свідок також повідомила, що ОСОБА_11 раніше постійно приїздив до матері, опікувався нею та приділяв їй значну увагу.

Щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 , свідок пояснила, що він належав ОСОБА_6 . У цьому будинку також проживав її брат ОСОБА_7 , який займав окреме приміщення – літню кухню. ОСОБА_5 проживав разом із матір`ю в будинку. Відповідно до показань свідка, ОСОБА_7 раніше проживав окремо, однак після смерті його дружини та руйнування будинку ОСОБА_6 забрала його, рідного брата, до свого будинку. ОСОБА_7 помер уже після смерті ОСОБА_6 , приблизно через шість-сім років. Свідок зазначила, що ОСОБА_6 , мала двох дітей - ОСОБА_13 та ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 надала показання суду, що їй відомо про обставини проживання ОСОБА_1 із матір`ю. Зазначила, що ОСОБА_12 проживав у м. Кишиневі, Республіка Молдова, та починаючи приблизно з 2014 року в літній період приїздив до своєї матері ОСОБА_6 , яка проживала в с. Олександрівка Подільського району Одеської області. У зимовий період ОСОБА_5 забирав матір до себе в м. Кишинів.

Свідок пояснила, що ОСОБА_6 хворіла, зокрема скаржилася на підвищений артеріальний тиск, у зв`язку з чим ОСОБА_12 , перебуваючи разом із нею, не залишав її без уваги. На час смерті ОСОБА_15 перебувала у с. Олександрівка у своєму будинку, разом із нею перебував її син ОСОБА_11 .

Свідок вказала, що крім ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у домоволодінні проживав брат померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_17 , який займав окреме приміщення - літню кухню, тоді як ОСОБА_6 та ОСОБА_12 проживали в будинку.

Також свідок повідомила, що ОСОБА_6 мала іншого сина - ОСОБА_13 , який приблизно у 2012–2013 роках виїхав до російської федерації та проживав там до смерті матері. Чи приїздив ОСОБА_14 до матері після виїзду, свідок не знає, зазначивши лише, що особисто його не бачила. Щодо стану здоров`я ОСОБА_6 свідок зазначила, що остання скаржилася на підвищений тиск та періодично почувалася погано. Хто саме здійснював поховання ОСОБА_18 , свідок не пам`ятає. Щодо часу смерті ОСОБА_19 свідок пояснила, що він помер приблизно через два-три роки після смерті ОСОБА_18 , однак точного року не пам`ятає. На запитання щодо наявності інших осіб, які претендували на оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , свідок пояснила, що їй про таких осіб нічого не відомо.

Таким чином, зі слів свідка, на час смерті ОСОБА_18 її син ОСОБА_11 перебував разом із нею у будинку в с. Олександрівка.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 надала показання, відповідно до яких проживає по АДРЕСА_2 , у безпосередній близькості від будинку, де проживала померла ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Будинки розташовані поруч, їхні земельні ділянки межують.

Свідок вказала, що з 2014 року син ОСОБА_6 – ОСОБА_5 приїздив до матері, забирав її до Молдови на осінньо-зимовий період, а влітку повертався разом із нею до с. Олександрівка, де перебував із матір`ю. За словами свідка, у цей період ОСОБА_5 постійно опікувався матір`ю та проживав разом із нею.

У 2016 році ОСОБА_5 разом із матір`ю приїхав до будинку в с. Олександрівка. ОСОБА_6 стало погано, після чого ОСОБА_12 залишився з нею та перебував разом із нею до її смерті у жовтні 2016 року. Свідок зазначила, що після смерті матері саме ОСОБА_11 займався її похованням.

На запитання суду свідок підтвердила, що на час смерті ОСОБА_6 її син ОСОБА_11 проживав разом із нею в одному будинку. Крім ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , на цьому ж подвір`ї проживав брат ОСОБА_18 - ОСОБА_20 , який займав окреме приміщення - літню кухню. Інших осіб на час смерті ОСОБА_18 там не проживало.

Свідок також пояснила, що інший син ОСОБА_18 - ОСОБА_21 - приблизно у 2012 році виїхав до російської федерації, де проживав і на час смерті матері. До будинку матері він не приїжджав. За відомостями свідка, на похованні ОСОБА_6 він також не був присутній.

Щодо спадкування після смерті ОСОБА_6 свідок зазначила, що, наскільки їй відомо, інших осіб, які претендували б на оформлення спадщини після її смерті, крім сина ОСОБА_11 , не було.

Стосовно належності будинку свідок пояснила, що, за її відомостями, будинок належав чоловікові ОСОБА_6 - ОСОБА_22 , який помер задовго до смерті ОСОБА_6 . Після його смерті в будинку залишилася проживати ОСОБА_15 . Водночас свідок не змогла повідомити, чи оформлювалося право власності на цей будинок після смерті чоловіка ОСОБА_18 , та чи вчинялися щодо нього будь-які нотаріальні дії. Також свідок зазначила, що їй відомо про наявність у родині паю, однак його розмір та правовий статус їй невідомі.

Свідок наголосила, що ОСОБА_11 протягом тривалого часу, починаючи приблизно з 2014 року, постійно приїздив до матері та перебував разом із нею. Якщо ОСОБА_6 перебувала в Молдові, ОСОБА_5 був разом із нею там, а коли вона поверталася до с. Олександрівка, він також перебував разом із нею. У зв`язку з цим свідок вважає, що ОСОБА_11 постійно проживав разом із матір`ю. Свідок пояснила, що особливо добре запам`ятала цей період у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_6 , у якої підвищувався артеріальний тиск.

На запитання суду свідок підтвердила, що ОСОБА_11 проживав разом із матір`ю на час її смерті та фактично залишався з нею протягом тривалого періоду до її смерті.

Дослідження письмових доказів

Судом досліджено письмові докази, надані сторонами та витребувані судом у порядку, визначеному ухвалою суду від 04.03.2026.

Досліджено копію паспорта громадянина Республіки Молдова на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також картку платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої його зареєстровано у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків 25.06.2025 та присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Досліджено свідоцтво про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , відповідно до якого актовий запис про його народження № 27 складено 30.10.1967, а його матір`ю зазначена ОСОБА_6 . Свідоцтво про народження видане Куяльницькою сільською радою 25.05.1973. Зазначений письмовий доказ підтверджує родинний зв`язок між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як матір`ю та сином.

Досліджено свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , відповідно до якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років, про що цього ж дня складено актовий запис про смерть № 899. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 29.10.2016. Зазначений доказ підтверджує дату смерті ОСОБА_6 та, відповідно, час відкриття спадщини.

Досліджено відповідь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 29.12.2025 на адвокатський запит щодо надання копії державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_6 , разом із копією другого примірника державного акта на право приватної власності на землю серії III-ОД № 079154, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю 01.06.2004 за № 00096. Відповідно до змісту зазначеного державного акта ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва, розташована на території Куяльницької сільської ради. Досліджено державний акт на право приватної власності на землю серії III-ОД №079154, відповідно до якого площа земельної ділянки становить 2,0548 га, з них 2,0548 га - рілля, власником зазначена ОСОБА_6 .

Досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 317730048, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 5122983800:01:003:0185, площею 2,0548 га, належить ОСОБА_6 .

Таким чином, наведені письмові докази підтверджують належність ОСОБА_6 земельної ділянки сільськогосподарського призначення та наявність у складі спадкового майна після її смерті відповідного нерухомого майна.

Досліджено інформаційну довідку з державних реєстрів про власників майна № 460216330 від 14.01.2026, сформовану за параметрами пошуку за кадастровим номером 5122983800:01:003:0185, відповідно до якої власником земельної ділянки зазначена ОСОБА_6 . У довідці також зазначено державний акт серії III-ОД № 079154.

Досліджено копію розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 05.08.2014 № 307/А-2014, відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки громадянки ОСОБА_6 на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області за межами населеного пункту.

Також досліджено розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації від 14.03.2016 № 167/А-2016 про внесення доповнення до розпорядження від 05.08.2014 № 307/А-2014, яким уточнено відомості щодо земельної ділянки ОСОБА_6 , зокрема зазначено її площу та кадастровий номер.

Дослідження наведених документів свідчить про наявність у ОСОБА_6 земельного майна, яке після її смерті входило до складу спадщини.

Судом також досліджено інформацію зі Спадкового реєстру, а саме витяг № 83360348, відповідно до якого за параметрами пошуку щодо ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , містяться відомості про заведення спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину.

Досліджено витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 8336416 від 24.11.2025, відповідно до якого після смерті ОСОБА_6 заведено спадкову справу, а 09.11.2017 видано свідоцтво про право на спадщину № 615275601.

Зі змісту зазначених відомостей встановлено, що спадкоємцем за цим свідоцтвом зазначений ОСОБА_7 , а спадковим майном - земельна ділянка з кадастровим номером 5120285100:01:001:0128.

Отже, досліджені відомості зі Спадкового реєстру підтверджують, що після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа та у 2017 році одному зі спадкоємців видано свідоцтво про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 2,8699 га.

Водночас із зазначених документів не встановлюється, що земельна ділянка, яка була предметом цього свідоцтва про право на спадщину, є тією самою земельною ділянкою, щодо якої позивач просить забезпечити можливість оформлення спадкових прав, оскільки кадастрові номери та площі земельних ділянок, зазначені у відповідних документах, відрізняються.

Досліджено інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 83360463 від 24.11.2025, відповідно до якої за параметрами пошуку щодо ОСОБА_6 містяться відомості про заповіт № 40742513, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 128, посвідчений 29.08.2001 Куяльницькою сільською радою Одеської області.

Судом також досліджено копію зазначеного заповіту, відповідно до якого ОСОБА_6 29.08.2001 заповіла все належне їй майно своєму сину ОСОБА_4 .

Таким чином, письмові докази підтверджують наявність заповіту ОСОБА_6 від 29.08.2001, за яким спадкоємцем зазначено її сина ОСОБА_4 .

Судом досліджено свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 23.07.2018 складено актовий запис про смерть № 570. Свідоцтво про смерть видане Подільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Зазначений доказ підтверджує дату смерті ОСОБА_7 , який, відповідно до досліджених судом доказів, проживав разом із ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , та помер після її смерті.

Досліджено інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 83360515 від 24.11.2025, відповідно до якої після смерті ОСОБА_7 була заведена спадкова справа № 635431087, зареєстрована 21.12.2018, та у межах цієї спадкової справи видано свідоцтва про право на спадщину № 64188030 та № 65379215 від 21.01.2020.

Досліджено витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 83360640 від 24.11.2025, відповідно до якого у спадковій справі № 635431087 після смерті ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9656 га.

Також досліджено витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 83360692, відповідно до якого у спадковій справі № 635431087 спадкоємцем за свідоцтвом про право на спадщину № 64188030 зазначена ОСОБА_3 , а спадковим майном є земельна ділянка площею 2,8699 га з кадастровим номером 5120285100:01:001:0128.

Зазначені документи підтверджують, що після смерті ОСОБА_7 у 2018 році була заведена спадкова справа та у 2020 році оформлено спадкові права щодо земельних ділянок, які увійшли до складу спадщини після його смерті.

Разом з тим наведені документи стосуються спадкування після смерті ОСОБА_7 та не підтверджують обставин постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.

Досліджено довідку виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 01.12.2025 № 02-33/3544, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . У цій же довідці зазначено, що на момент смерті ОСОБА_6 за вказаною адресою в одноповерховому будинку проживав та був зареєстрований її брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, відповідно до зазначеної довідки, на момент смерті ОСОБА_6 за цією ж адресою фактично проживав без реєстрації її син ОСОБА_5 , який здійснював за нею догляд.

У довідці також зазначено, що інших осіб, зареєстрованих або фактично проживаючих за цією адресою на момент смерті ОСОБА_6 , не було.

Отже, зазначений письмовий містить відомості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, а саме місце проживання ОСОБА_6 на час її смерті, проживання за цією ж адресою її брата ОСОБА_7 , а також фактичне проживання без реєстрації за цією адресою її сина ОСОБА_1 та здійснення ним догляду за матір`ю.

Досліджено заяву ОСОБА_1 від 25.06.2025, подану до нотаріуса, у якій він повідомив про смерть своєї матері ОСОБА_6 та зазначив, що спадкове майно, яке залишилося після її смерті, фактично прийняв, оскільки спільно проживав зі спадкодавцем до її смерті.

Зміст цієї заяви свідчить про те, що позивач ще до звернення до суду зазначав нотаріусу обставини свого спільного проживання зі спадкодавцем та пов`язував із цим прийняття спадщини.

Досліджено відповідь Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі від 18.12.2025 № 725к/02-14, надану ОСОБА_5 за результатами його звернення щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_6 .

Зі змісту зазначеної відповіді встановлено, що нотаріус звернув увагу на відсутність відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 за однією адресою зі спадкодавцем та на необхідність підтвердження обставин прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідно до досліджених матеріалів, відсутність реєстрації ОСОБА_1 за адресою проживання ОСОБА_6 стала обставиною, яка перешкоджала нотаріальному оформленню його спадкових прав без додаткового підтвердження обставин спільного проживання зі спадкодавцем.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ОСОБА_5 та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пов`язаний із спадкуванням після смерті ОСОБА_6 , оформленням права на спадкове майно та необхідністю встановлення обставини постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, ст. 79 ЦПК України. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 6 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судом установлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення обставини його постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки встановлення цієї обставини має юридичне значення для оформлення спадкових прав після смерті його матері ОСОБА_6 .

При цьому зазначена вимога розглядається судом у порядку позовного провадження, оскільки встановлення обставини постійного проживання позивача зі спадкодавцем безпосередньо пов`язане з виникненням у нього спадкових прав та може вплинути на спадкові права інших осіб, які залучені до участі у справі як відповідачі та третя особа.

Отже, з огляду на характер заявленої вимоги, коло учасників справи та можливий вплив встановлення обставини постійного проживання позивача зі спадкодавцем на спадкові права інших осіб, суд розглядає справу в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Частиною 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За правилами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі позивач ОСОБА_5 як син ОСОБА_6 .

Водночас право на спадкування за законом може виникнути у спадкоємця першої черги лише за наявності передбачених законом підстав, зокрема з урахуванням положень ст. 1268 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування за законом виникає, зокрема, у разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, закон пов`язує правовий наслідок у вигляді визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, не лише з наявністю у нього права на спадкування, а й із встановленням обставини його постійного проживання разом зі спадкодавцем саме на час відкриття спадщини.

При цьому ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлює інший порядок прийняття спадщини для спадкоємця, який бажає її прийняти, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем: такий спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини.

Отже, для правильного вирішення цього спору юридично значущим є встановлення того, чи проживав ОСОБА_5 постійно разом із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом установлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому саме з цієї дати відкрилася спадщина після її смерті.

Судом також установлено, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про його народження. Отже, позивач належить до спадкоємців першої черги за законом.

Із дослідженої судом довідки виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 01.12.2025 № 02-33/3544 встановлено, що ОСОБА_6 до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У цій же довідці зазначено, що на момент її смерті за цією адресою фактично проживав без реєстрації її син ОСОБА_5 , який здійснював за нею догляд. Також у довідці зазначено, що інших осіб, зареєстрованих або фактично проживаючих за цією адресою на момент смерті ОСОБА_6 , не було.

Зазначена довідка є письмовим доказом обставини, яка входить до предмета доказування у цій справі, оскільки містить відомості про проживання позивача разом із матір`ю саме на час відкриття спадщини.

Водночас суд не обмежується оцінкою зазначеної довідки, а перевіряє її зміст у сукупності з іншими доказами, оскільки відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Так, допитані судом свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у своїх показаннях узгоджено підтвердили обставину перебування та проживання ОСОБА_1 разом із матір`ю у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на час її смерті.

При цьому показання свідків містять відомості не лише про перебування позивача у домоволодінні в день смерті матері, а й про характер їхніх взаємовідносин та тривалість спільного проживання. Зокрема, свідки зазначили, що протягом тривалого періоду до смерті матері ОСОБА_5 перебував разом із нею, допомагав їй у побуті, здійснював догляд за нею та залишався разом із нею в будинку в с. Олександрівка.

Суд бере до уваги, що показання свідків щодо окремих деталей періодів перебування ОСОБА_1 та його матері в Україні і Республіці Молдова дещо відрізняються. Разом із тим ці розбіжності стосуються окремих деталей тривалого періоду їхнього спільного життя та не спростовують узгоджених показань свідків щодо основної для цієї справи обставини - проживання позивача разом із матір`ю в одному будинку на час її смерті.

Та обставина, що позивач у різні періоди року разом із матір`ю перебував у Республіці Молдова, не свідчить про відсутність постійного проживання разом із нею, оскільки визначальним для вирішення цієї справи є місце їхнього постійного спільного проживання на час відкриття спадщини, а не тимчасові виїзди за межі України

Крім того, обставина проживання позивача разом із матір`ю підтверджується його заявою від 25.06.2025, поданою до нотаріуса, в якій ОСОБА_5 зазначив, що фактично прийняв спадщину, оскільки спільно проживав зі спадкодавцем до її смерті.

Суд оцінює зазначену заяву не як самостійний доказ, що безумовно підтверджує обставину проживання, а у взаємному зв`язку з іншими дослідженими доказами. Зміст цієї заяви узгоджується з відомостями довідки органу місцевого самоврядування та показаннями свідків щодо проживання позивача разом із матір`ю.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за адресою ОСОБА_6 також не спростовує встановлених судом обставин. Реєстрація місця проживання та фактичне проживання особи є різними за своїм змістом юридичними категоріями, а тому відсутність реєстрації за однією адресою не виключає можливості доведення постійного проживання іншими належними та допустимими доказами.

Необхідність документального підтвердження цієї обставини виникла у зв`язку з неможливістю нотаріального оформлення спадкових прав позивача без підтвердження його проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відповіддю Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі від 18.12.2025 № 725к/02-14.

При цьому досліджені судом документи щодо спадкування після смерті ОСОБА_7 , заповіту ОСОБА_6 та належності їй земельної ділянки суд оцінює передусім як такі, що підтверджують родинні, спадкові та майнові обставини, у межах яких виник спір. Самі по собі ці документи не підтверджують постійного проживання позивача разом із матір`ю, однак у сукупності з довідкою органу місцевого самоврядування, показаннями свідків та іншими доказами дають можливість оцінити характер спадкових правовідносин та предмет доказування у цій справі.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить із того, що довідка виконавчого комітету Куяльницької сільської ради від 01.12.2025 № 02-33/3544 містить відомості про фактичне проживання ОСОБА_1 за адресою проживання спадкодавця без реєстрації саме на час смерті останньої. Ці відомості узгоджуються з показаннями трьох допитаних судом свідків, які підтвердили проживання позивача разом із матір`ю, здійснення ним догляду за нею та його перебування разом із нею в будинку на час її смерті.

Таким чином, досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення обставини постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.

Суд доходить висновку, що станом на 29.10.2016, тобто на день смерті ОСОБА_6 та відкриття спадщини після її смерті, ОСОБА_5 постійно проживав разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання за цією адресою.

Отже, встановлення зазначеної обставини має для позивача юридичне значення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України постійне проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є юридичною підставою для визнання його таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого законом строку він не заявив про відмову від неї.

З огляду на викладене суд доходить висновку про доведеність позивачем заявленої ним обставини постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1220, 1221, 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем - його матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повне рішення суду складене 01.10.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: Одеська область, Подільський район, с. Олександрівка

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , остання відома адреса місця проживання: Одеська область, Подільський район, с. Олександрівка

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ