Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №947/32416/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/32416/26

Провадження № 2-о/947/434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Мальованого В.О., за участю секретаря судового засідання за Кушнір Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Миколюка А.П. звернулася до Київського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просить встановити, що вона є рідною племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що матір`ю заявниці є ОСОБА_4 , до шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були рідними сестрами, однак у документах про народження матері заявниці та спадкодавиці містяться розбіжності у написанні прізвища, імені та по батькові, що унеможливило нотаріальне підтвердження споріднення. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина. ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як племінниця спадкодавиці та спадкоємиця за правом представлення після своєї матері. Постановою державного нотаріуса від 20 червня 2025 року № 156/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом. Підставою відмови стало те, що надані документи містять різні варіанти написання прізвища, імені та по батькові матері заявниці та її батьків, унаслідок чого нотаріус не зміг безспірно встановити родинні відносини між матір`ю заявниці та спадкодавцем, тому вона змушена звернутися до суду з даною заявою. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та за клопотанням представника заявниці витребувано з Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 . На виконання ухвали суду Долинською державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи № 259/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 . Матеріали спадкової справи підтверджують звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини, а також містять заяву ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Представник заявниці - адвокат Миколюк А.П. у судове засідання не з`явився. До суду подав письмову заяву, у якій зазначив, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності. Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася , будь яких заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини. Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами. Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її матір`ю зазначена ОСОБА_4 . Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 27 серпня 1968 року підтверджується, що ОСОБА_6 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 набула прізвище « ОСОБА_8 ». Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є однією і тією самою особою. Разом з тим у посвідці про народження № 153, складеній на підставі актового запису про народження від 25 жовтня 1935 року, матір заявниці зазначена як « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками записані « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 ». Довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану № 63 від 12 березня 2008 року підтверджено наявність актового запису № 153 від 25 жовтня 1935 року про народження « ОСОБА_11 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої зазначені « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_10 ». У повторному свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 зазначено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Долинська, а її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Таким чином, документи про народження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 містять однакові відомості про імена та по батькові їхніх батьків, а наявні відмінності стосуються написання прізвища « ОСОБА_15 / ОСОБА_5 », імені « ОСОБА_16 / ОСОБА_13 » та форми по батькові « ОСОБА_17 / ОСОБА_18 ». Характер цих відмінностей, час складення документів та узгодженість інших персональних відомостей не дають підстав вважати, що йдеться про різних осіб. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 . Важливе значення для оцінки сукупності доказів має й позиція ОСОБА_2 - рідної сестри спадкодавиці. Заявою від 08 червня 2023 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Пушанко А.П. відмовилася від прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_3 на користь іншої спадкоємиці за законом - племінниці померлої ОСОБА_1 , та зазначила, що на спадщину не претендує. Окремою нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_4 , до шлюбу ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрами, дочками ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Зазначені пояснення узгоджуються з актовими документами та не суперечать іншим матеріалам справи. Постановою в.о. державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 20 червня 2025 року № 156/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом. Із змісту постанови вбачається, що причиною відмови стала саме відсутність документа, який безспірно підтверджує родинні відносини між матір`ю заявниці та ОСОБА_3 , з огляду на різне написання прізвищ та інших анкетних даних у актових документах. Таким чином встановлення факту родинних відносин безпосередньо створює для заявниці можливість завершити оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 . Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема коли його встановлення необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що в порядку окремого провадження можуть встановлюватися юридичні факти, якщо від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості підтвердити відповідний факт, а його встановлення не пов`язане з наступним вирішенням спору про право. Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 звернув увагу, що за відсутності спору щодо спадкового майна вимога про встановлення факту родинних відносин підлягає розгляду саме у порядку окремого провадження. За змістом статей 1262 та 1266 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, а племінники та племінниці спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері або батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Матеріалами спадкової справи не встановлено спору щодо права заявниці на звернення за оформленням спадщини. ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою спадкодавиці та заінтересованою особою у справі, від прийняття спадщини відмовилася на користь ОСОБА_1 та не заявляє самостійних претензій на спадкове майно. Інших осіб, які б оспорювали заявлений родинний зв`язок або заявляли протилежні права, матеріали справи не містять. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оцінивши надані документи у їх взаємному зв`язку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , до шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , походять від одних батьків - ОСОБА_19 ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_20 ( ОСОБА_15 ), а тому були рідними сестрами. Оскільки ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , встановлений ланцюг споріднення безпосередньо підтверджує, що заявниця є рідною племінницею ОСОБА_3 . Наявні у старих актових документах розбіжності у написанні « ОСОБА_21 », « ОСОБА_16 / ОСОБА_13 », « ОСОБА_17 / ОСОБА_18 », з урахуванням збігу дат, імен батьків, подальших актових записів, документів про шлюб і смерть та інших матеріалів справи, не спростовують тотожності осіб і не руйнують послідовний документальний ланцюг родинних відносин. За таких обставин суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою, встановлюваний факт має для заявниці юридичне значення, інший ефективний спосіб його документального підтвердження відсутній, а спору про право між учасниками справи не встановлено. Тому заява підлягає задоволенню. Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд - ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити. Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідною племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити, що мати заявниці - ОСОБА_4 , до шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (у первинному актовому записі про народження - « ОСОБА_6 »), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були рідними сестрами, народженими від одних батьків: ОСОБА_19 ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_20 ( ОСОБА_15 ). Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя В. О. Мальований