Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №947/41073/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/41073/26

Провадження № 1-кп/947/1453/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480001384 від 08.08.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта 5 навчального взводу 5 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, востаннє

- 29.07.2025 року Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді курсанта 5 навчального взводу 5 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст.3, 28, 68 Конституції України ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 06 серпня 2026 року приблизно о 23 годині 50 хвилин, тобто в ніч з 06 на 07 серпня 2026 року, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи у кімнаті будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість заподіяння шкоди здоров?ю іншій особі та бажаючи настання таких наслідків, підійшов до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час сидів на ліжку розташованого навпроти входу до кімнати, та умисно завдав один удар правою рукою стиснутою в кулак в область щелепи по центру.

Продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_3 , разом із потерпілим ОСОБА_4 перемістились на вулицю, та знаходячись біля сходинок входу до будинку, ОСОБА_3 знову наніс один удар правою ногою у взутті в ділянку тулуба ОСОБА_4

Унаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій частині нижньої губи по центру, синець на грудній клітці по лівій передній паховій лінії, в проекції 4-6 лівих ребер, які не були небезпечними для життя та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів та за цим критерієм, відповідно до п.п.2.3.5 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 , 06 серпня 2026 року приблизно о 23 годині 55 хвилин, тобто в ніч з 06 на 07 серпня 2026 року, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи біля вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість заподіяння шкоди здоров?ю іншій особі та бажаючи настання таких наслідків, підійшов до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в цей час намагався заспокоїти ОСОБА_3 та просив залишити територію його домоволодіння, на що останній відмовився. В цей момент ОСОБА_5 намагався дістати належний йому мобільний телефон з лівої кишені надягнених на ньому штанів, з метою виклику співробітників поліції для припинення протиправних дій ОСОБА_3 , на що останній схопив правою рукою ОСОБА_5 за ліву руку в області передпліччя та стиснув.

Унаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця лівого передпліччя, яке не було небезпечними для життя, має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів та за цим критерієм, відповідно до п.п.2.3.5 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із заявою, згідно яких вони згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодні на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125 цього Кодексу, є проступками.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_3 своєї вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді штрафу.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м.Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1