Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №482/2417/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №482/2417/25

Суддя: Сергієнко С. А.

01.10.2026

Справа № 482/2417/25

Номер провадження 2/482/310/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 14.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», з однієї сторони, та відповідачем, з другої сторони, було укладено Договір про споживчий кредит № 4443759, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі - 7200 грн. на 30 днів з кінцевим терміном погашення не пізніше 14.10.2021 року.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договорами виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, встановлених договорами.

Відповідач, в порушення умов кредитного договору, не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла кредитна заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4443759 від 14.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39852.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 7200.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32652.00 грн.

28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4443759.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4443759.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4443759.

Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатив, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року у справі було відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 14.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», з однієї сторони, та відповідачем, з другої сторони, було укладено Договір про споживчий кредит № 4443759, відповідно до якого відповідачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі - 7200 грн. на 30 днів з кінцевим терміном погашення не пізніше 14.10.2021 року.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2700 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено вищевказаний кредитний договір, ідентифікований ТОВ «Мілоан».

Акцепт договору позичальником здійснено підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V95524, надісланого позичальнику 14.09.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 .

Укладаючи вищевказані кредитні договори відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитні договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4443759.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт перерахування позикодавцем позичальнику коштів підтверджується квитанцією від 14.09.2021 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7200 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Так, пунктами 1.6 та 4.2 кредитного договору передбачено порядок нарахування позичальнику відсотків після закінчення строку кредитування встановленого договором (15 днів).

Проте, наведені умови кредитних договорів є суперечливими, так як пунктами 1.3 -1.4 Договору встановлено що позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити проценти за Кредитом, у строк 15 днів до 14.10.2021року, такий же порядок виконання договору підтверджується графіком платежів за кредитним договором, який є додатком №1 до кредитного договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, за умовами договору сторони погодили строк його дії - 15 днів, тому, після закінчення цього строку позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

При цьому, в охоронних правовідносинах, права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність у позовній заяві обґрунтування і розрахунку відсотків нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 відсотків згідно п.1.6 та 4.2 Договору та ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн., яка складається із 7200 грн. тіла кредиту та 2700 грн. відсотків.??

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про Судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Надаючи оцінку заявленому позивачем розміру судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. надано договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, тарифи за видами послуг, заявку на надання юридичної допомоги, а також витяг з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідачем не подано заперечень проти вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу які підтверджені дослідженими судом доказами, то з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) заборгованість за кредитним договором у сумі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн. яка складається із 7200 грн. тіла кредиту та 2700 грн. відсотків., у іншій частині за цією вимогою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua