Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №945/1889/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1889/26

Провадження № 3/945/556/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 24.11.1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729511 від 27 липня 206 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Як убачається з протоколу адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729511, складеного 26 липня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Валковим О.А., 26 липня 2025 року о 14:45:00 за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, а/д М-14 “Одеса-Мелітополь-Новоазовськ”, 126 км, водій ОСОБА_1 , керував т/з Шевроле Авео, д/н/з НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування т/з відповідно до постанови ДВС від 02.04.2020 року у виконавчому провадженні № 60101696 від 19.09.2019 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу суду жодного разу не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив; 18 вересня 2026 року на електронну адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області подав заяву, в якій просив розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП проводити за його відсутності, зазначивши, що з протоколом не згоден, долучивши, при цьому, копію постанови про закінчення виконавчого провадження № 60101696 від 24.06.2021 року (а. с. 25-28).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9. Розділу 1 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10. Розділу 1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Пунктом 2.1.а. Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, Відділенням поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729511 від 26.07.2026 року (а. с. 1);

письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 26.07.2026 року, відповідно до якого останній 26.07.2026 року дійсно керував т/з Шевроле Авео, д/н/з НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, зокрема, останній не користувався паском безпеки, яким обладнаний т/з, та не мав полісу; в ході розмови, йому було повідомлено, що згідно постанови ДВС від 02.04.2020 року відносно нього як боржника встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; крім того, пояснив, що дійсно мав заборгованість по несплаті аліментів, однак, наче виплатив її повністю (а. с. 2);

копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7616905 від 26.07.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосованого адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а. с. 3-4);

копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 02.04.2020 року, винесеної старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потаповою Т.О. стосовно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з утворенням заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 60101696, відкритому 19.09.2019 року на підставі виконавчого листа № 766/24731/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13.12.2018 року та до червня 2021 року (а. с. 5-6);

технічний засіб - диск (а. с. 11).

Із аналізу положень ст. 254, 255 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення певної особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

В постанові від 19.02.2020 року у справі справа № 204/8036/16-а (2а/204/27/17), адміністративне провадження № К/9901/24178/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав правову позицію, відповідно до якої адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Із наданих ОСОБА_1 до суду доказів випливає, що 24.06.2021 року постановою старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потаповою Т.О. виконавче провадження № 60101696, відкрите на підставі виконавчого листа № 766/24731/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини Лілії, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13.12.2018 року та до червня 2021 року, закінчене на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України “Про виконавче провадження” (а. с. 26-зворот).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Тож, на момент складання адміністративного протоколу серії ЕПР1 № 729511 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, виконавче провадження № 60101696, в межах якого 02.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - закінчене ще 24.06.2021 року.

Суд зауважує, що факт вчинення правопорушення має бути перевірено та доведено особою, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок саме щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З огляду на викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад зазначеного правопорушення, у зв`язку із чим провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч. 3 ст. 126, 221, 251, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя І.В. Павленко