Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №488/431/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/431/26

провадження № 1-кп/488/193/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з приміщення Миколаївського СІЗО»), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебував на посаді стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 25.05.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

- 20.01.2016 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 11.01.2018 звільнився по відбуттю строку покарання;

- 05.06.2019 Жовтневим районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 05.03.2020 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 04.06.2024 для проходження військової служби за контрактом;

- 12.02.2025 Корабельним судом м. Миколаєва, за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 58 КК України до 2 років службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 20 відсотків грошового забезпечення,

- 18.08.2026 року Інгульським районним судом м.Миколаєва за ч.5 ст. 407 КК України із застосуванням ч.1 ст.71, ч. 1 ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць,-

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , 24.12.2025 о 12 год. 35 хв., перебуваючи на парковці для транспортних засобів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, маючи прямий умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, шляхом відкриття передніх правих дверей, проник до середини кабіни автомобіля марки «ГАЗ-33021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , чим порушив право останньої на недоторканість іншого володіння особи.

Він же, 24.12.2025 о 12 год. 35 хв., перебуваючи в середині кабіни автомобіля марки «ГАЗ-33021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , побачивши сумку з документами та, розуміючи, що вказані документи є важливими офіційними документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою незаконного заволодіння вказаними документами, таємно викрав документи, належні ОСОБА_6 , а саме: посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , військовий квиток виданий на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу марки «ГАЗ-33021» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , свідоцтво серії НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21112» з реєстраційним номером НОМЕР_7 , розпорядившись ними за власним розсудом.

Обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, в судовому засіданні обвинувачений не оспорював обставин незаконного проникнення ним до іншого володіння особи – до кабіни автомобіля марки «ГАЗ-33021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що мало місце 24.12.2025 о 12 год. 35 хв. на парковці для транспортних засобів, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Океанівська, буд. 28-Б, а також обставин незаконного заволодіння ним з названого транспортного засобу особистими документами - посвідченням водія на ім`я ОСОБА_7 , військовим квитком на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «ГАЗ-33021», свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21112».

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всіх обставин справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, за згодою учасників судового розгляду, суд розглянув справу щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, відомостей про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції.

Показання обвинуваченого, дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного злочину з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами з точки зору взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162 КК України – у незаконному проникненні до іншого володіння особита за ч. 3 ст. 357 КК України - у незаконному заволодінні будь-яким способом іншим важливим особистим документом.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого та претензій з боку потерпілих осіб.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем служби, звертався амбулаторно до лікаря нарколога у 2007 році, діагноз: «Зловживання опіоїдами та коннабіоїдами», на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий неодноразово за вчинення злочинів аналогічної спрямованості, у тому числі тяжких, судимості за попередні злочини якого не зняті та не погашені у встановленому Законом порядку.

Враховуючи, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим до постанови попереднього вироку, покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю злочинів за ст. 70 ч. 4 КК України.

На підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69, 75 КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують відповідальність, суд вважає, що для досягнення цілей покарання, задля запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів, виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні міри покарання у вигляді обмеження волі, у межах санкції інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, яке за своїм видом та розміром, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376, ч.15 ст. 615КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 162 КК України – до обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 357 КК України - до обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначивши 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2026 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно покарання визначити у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання час попереднього ув`язнення з дня його фактичного затримання за попереднім вироком – з 04 червня 2026 року по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі - оригінали протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу марки «ГАЗ-33021», поліс обов`язкового страхування транспортного засобу марки «ГАЗ-33021» № НОМЕР_8 , посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_4 , військовий квиток виданий на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ГАЗ-33021» з д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 2112» з д.н.з. НОМЕР_7 , які передані на зберігання і користування ОСОБА_6 – залишити останньому, як власнику.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошенняю

Суддя ОСОБА_1