Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №488/2620/26
Суддя: Щеглова Я. В.
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2620/26
Провадження № 2/488/2451/26 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
01.10.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Щеглової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Універласьна Товарна Біржа «Марія» та П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Корабельного районного суду міста Миколаєва з позовною заявою, в якій просить визнати дійсним договір № 80 купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , від імені та за дорученням якої діяв ОСОБА_3 , на підставі довіреності № 1-1825 від 22.10.1999, як продавцем, з однієї сторони, та ОСОБА_4 , як покупцем, з іншої сторони, укладений 13.11.1999 на Універсальній Товарній Біржі «Марія», зареєстрований в “Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю” за №80, зареєстрований 26.11.1999 в Комунальному підприємстві “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим № 2089. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 , продала, а ОСОБА_4 , купила житловий будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві померла її мати ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті її матері ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . 27.06.2023 вона звернулася до державного нотаріуса П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Лісовської Н.В. з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві. На підставі її заяви від 27.06.2023 державним нотаріусом було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 (спадкова справа № 163/2023), але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті її матері, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В роз`ясненні про відмову у вчиненні нотаріальної дії №431/02-31 від 27.06.2023 зазначено, що нотаріус не має можливості видати її свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно. Це обумовлено тим, що при зверненні спадкоємця з заявою про прийняття спадщини нею не було надано до нотаріальної контори належним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадкове майно, що передбачено ст.68 Закону України “Про нотаріат" відповідно до ст.ст. 47,49 Закону України “Про нотаріат” зі змінами.
У зв`язку з викладеним позивачка звернулася до суду з відповідним позовом. Ухвалою судді від 27.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, а справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно запропоновано відповідачу подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва, заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов, а третій особі – пояснення щодо позову.
Копію ухвали надіслано сторонам та третім особам. Одночасно відповідачу та третім особі надіслані копії позовної заяви з додатками до неї.
Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлялася своєчасно і належним чином, у тому числі, шляхом розміщення в оголошеннях на офіційному веб-сайті судової влади України. У позовній заяві останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 позивачка зазначила адресу: АДРЕСА_2 . Будь-яке інше місце проживання відповідачки судом встановлено не було, оскільки ні Єдиний державний демографічний реєстр України, ні відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області не містять інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Треті особи пояснень, заяв або заперечень проти доводів учасників судового процесу суду не надали. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві померла мати позивачки ОСОБА_4 , яка була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, відкрилася спадщина (серед іншого майна) у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 27.06.2023 позивач звернулася до державного нотаріуса П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Лісовської Н.В. з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві. На підставі її заяви від 27.06.2023 державним нотаріусом було відкрито спадкову справу № 163/2023,після смерті ОСОБА_4 . На теперішній час державним нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті її матері, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В роз`ясненні про відмову у вчиненні нотаріальної дії №431/02-31 від 27.06.2023 зазначено, що Державний нотаріус П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області не має можливості видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що правовстановлюючий документ укладений з порушенням вимог законодавства. Нотаріус зробила акцент на те, що спадкоємцем подано до нотаріальної контори договір № 80 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Універсальній Товарній Біржі «Марія» від 13.11.1999 року та зареєстрованого в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації від 26.11.1999 року, згідно якого продавець був по довіренності, -Згідно ст.15 Закону України “Про Товарну біржу”, неможливо встановити, яке саме майно кожен з продавців виставив на торги. Згідно розділу 2 глави 10 п.4 п.п.4.15 “Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: “ Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.» Оскільки спадкоємцем не подано до нотаріальної контори належним чином оформлений правовстановлюючий документ на спадкове майно, що передбачено ст.68 Закону України “Про нотаріат" відповідно до ст.ст.47,49 Закону України “Про нотаріат” зі змінами, “нотаріус або посадова особа , яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчинені нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству; 2) не подано відомості та документи, необхідні для вчинення такої дії. З матеріалів справи встановлено, що 13.11.1999 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , між покупцем ОСОБА_4 , з однієї сторони, та продавцем ОСОБА_2 від імені та по дорученню якої діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності № 1-1825 від 22.10.1999, з іншої сторони. Договір зареєстровано на Універсальній Товарній Біржі «Марія» за № 80 від 13.11.1999, з подальшою реєстрацією 26.11.1999 в Комунальному підприємстві “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Миколаївської міської ради за реєстровим № 2089. Відповідно до п.3 Договору будинок належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 29.01.1997р., зареєстрований Миколаївським обласним бюро технічної інвентарізації, реєстровий № 2089 від 29.01.1997р. Згідно з умовами Договору ціна придбаного житлового будинку становила 4000 гривень, які були отримані продавцем до його реєстрації (п. 5 Договору). Правочин обома сторонами був повністю виконаний, відповідач звільнив будинок та передав ключі. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв, Договір відповідав дійсним намірам та волевиявленню сторін. Після укладення Договору сторони у справі жодних зв`язків не підтримують, а тому не мають змоги нотаріально посвідчити цей Договір. Відсутність нотаріального посвідчення Договору позбавляє позивачів можливості розпорядитися своєю власністю. Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів дійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вказаний договір купівлі-продажу укладено під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв до 2004 року включно. Статтею 227 цього Кодексу було передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, якщо хоча б однією з сторін є громадянин України. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47). Відповідно до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною. Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились, щодо істотних умов договору, що підтверджується доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухились від його нотаріального посвідчення, такий договір може бути визнаний судом дійсним. З огляду на матеріали справи угода була виконана сторонами повністю. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, при укладенні Договору сторони досягли домовленості щодо усіх його істотних умов. Договір був повністю виконаний, дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі до настання правових наслідків, а саме купівлі-продажу квартири. Правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України у 1999 році. За таких обставин, суд вважає доводи позивача про визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним обґрунтованими, а вимогу такою, що підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Універласьна Товарна Біржа «Марія» та П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити. Визнати дійсним договір № 80 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , від імені та за дорученням якої діяв ОСОБА_3 , на підставі довіреності № 1-1825 від 22.10.1999, як продавцем, з однієї сторони, та ОСОБА_4 , як покупцем, з іншої сторони, укладений 13.11.1999 на Універсальній Товарній Біржі «Марія», зареєстрований в “Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю” за № 80, зареєстрований 26.11.1999 в Комунальному підприємстві “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим № 2089. Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення суду складено 01 жовтня 2026 року. Повне найменування сторін по справі: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Відповідач: ОСОБА_2 , остане відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; Третя особа: Універласьна Товарна Біржа «Марія», код ЄДРОУ: 30533605, адреса: Миколаївська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, Корабельний район, вулиця Ольшанців, буд. 74а; Третя особа: П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 02892563, адреса: Миколаївська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, Корабельний район, просп. Богоявленський, буд. 314.
Суддя Я.В. Щеглова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua