Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №475/650/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/650/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Кривенко О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Маташнюк О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доманівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі судового наказу № 475/838/17, виданого 21.09.2017 року Доманівським районним судом Миколаївської області, з Відповідача ( ОСОБА_2 ) на користь Позивача ( ОСОБА_1 ) стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказаний виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні в Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7.

Відповідач тривалий час неналежним чином виконує свій обов`язок щодо сплати аліментів, у зв`язку з чим утворилась значна заборгованість. Відповідно до офіційного Розрахунку заборгованості по аліментам, складеного 30.04.2026 року старшим державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві, сукупний розмір заборгованості Відповідача зі сплати аліментів станом на 30.04.2026 року становить 122 345,25 грн.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 16.03.2026 року у справі № 753/15847/25 було підтверджено правомірність дій державних виконавців та чинність порядку здійснення розрахунків заборгованості на підставі середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Жодних поважних причин (тяжка хвороба боржника тощо), які б звільняли боржника від відповідальності, судом встановлено не було. Заборгованість виникла виключно з вини Відповідача, який ухиляється від офіційного працевлаштування та регулярного фінансового утримання дитини.

Позивачем, проведено детальний розрахунок пені за кожен помісячний період прострочення станом на 21 травня 2026 року. Сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розрахована в межах 100% заборгованості за кожен місяць, становить 108 400,48 грн.

За наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період по 19 травня 2026 року в розмірі 108 400,48 грн .

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 29.05.2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Петрук С.О. надала відзив на позовну заяву в якому просила позов про стягнення неустойки (пені) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за прострочення сплати аліментів за період по 19 травня 2026 задовольнити частково - стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 31 березня 2025 року по 19 травня 2026 року в сумі 54 200 грн. 24 коп.

Відзив мотивований тим, що 2025 році відповідач звернувся до державного виконавця зі скаргою на невірне нарахування розміру аліментів, суми аліментів, що підлягають стягненню із боржника значно перевищують розмір аліментів, який визначений державним виконавцем суперечить судовому наказу від 06.09.2017 у справі № 475/838/17, винесений Доманівським районним судом Миколаївської області, в якому зазначено, що розмір аліментів, який стягується на дитину складає 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Починаючи з 01 травня 2023 року у відповідача була відсутня заборгованість зі сплати аліментів, що, зокрема, підтверджується Постановою про скасування заходів примусового виконання від 17 травня 2023 року, наявною у матеріалах справи.

Починаючи з травня 2023 року щомісячно добровільно сплачувались аліменти на рахунок Дарницького ВДВС, жодного разу примусового стягнення з 01.05.2023 по 01.08.2025 року не відбувалось. ОСОБА_2 станом на 2025 рік не був працевлаштований, однак - аліментний обов`язок виконував в добровільному порядку.

Аліменти сплачувались у добровільному порядку, жодного разу примусового стягнення коштівне відбувалось. На цих підстава, не погоджуючись із нарахуванням аліментів виходячи із середнього розміру заробітної плати по місту Києву, ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця по нарахуванню суми боргу у ВП НОМЕР_7.

Справу розглянуто Доманівським районним судом Миколаївської області 16.03.2026, Ухвалою у справі № 753/15847/25 у задоволенні скарги відмовлено.

За час розгляду справи судом утворилась заборгованість по сплаті аліментів. Оскільки боржник зареєстрований на території Вознесенського району Миколаївської області, 19 березня 2026 року від звернувся до Дарницького ВДВС із заявою про передачу виконавчого провадження для подальшого виконання за місцем його державної реєстрації - до Вознесенської ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у відповідності до вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

На запит адвоката №7 від 20.04.2026 року Дарницьким ВДВС 30 квітня 2026 року було надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та поточні суми нараховані до сплати боржником щомісячно. З цього документу боржник дізнався про загальну суму заборгованості та почав її погашення в сумах, які був спроможний сплачувати.

Оскільки щомісячні платежі по аліментах зросли вдвічі порівняно із щомісячними сумами, які нараховувались до сплати у 2024-2025 році, а боржник має мінливий, нерегулярний дохід, то повністю погасити суму заборгованості він не мав можливості.

Тим більше, що наразі він не проживає у місті Київ - середня заробітна плата по регіону для нього не є досяжною. У травні 2026 року боржник виконав платежі по погашенню заборгованості в сумі 6500 грн.

Наразі боржник не має постійної роботи, його заробітки мінливі та нерегулярні, оскільки він працює на дому та не може працевлаштуватись на постійну роботу в зв`язку із введенням військового стану в Україні. ОСОБА_2 одружений, його дружина має двох дітей, разом із якими проживає боржник.

Незважаючи на скрутне матеріальне становище родини із дітьми, боржник знаходить можливість виконувати аліментний обов`язок по відношенню до доньки від шлюбу із позивачкою ОСОБА_1 . Однак, надмірне фінансове навантаження у вигляді пені, що дорівнює майже 100 відсоткам заборгованості по сплаті аліментів заганяє його у безвихідне положення.

Боржник позбавлений можливості повернути виконавче провадження до місцевості, де він проживає, що дало б можливість зменшити суми щомісячних нарахувань (за рівнем середньої заробітної плати по Миколаївській області, що є значно меншою ніж по місту Київ). Оскільки боржник не проживає у місті Київ, він не має можливості виконувати грошові зобов`язання на рівні із середнім рівнем заробітних плат по місту Києву.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив в якому зазначила, що 05 червня 2026 року відповідачем через представника було подано відзив на позовну заяву, у якому він визнає позовні вимоги лише частково (у розмірі 54 200,24 грн) та просить суд зменшити розмір пені до 50%, посилаючись на скрутне матеріальне становище, відсутність стабільного заробітку, введення воєнного стану, перебування у новому шлюбі та наявність інших дітей на утриманні та стверджує про неправомірність розрахунку боргу за середньою зарплатою по м. Києву, посилаючись на те, що він не проживає у місті Київ. Позивачка не погоджується із викладеними у відзиві аргументами відповідача та вважає їх безпідставними

Ззгідно листа Дарницького ВДВС у місті Києві від 30.04.2026 року (вих. № 104546), який сам відповідач долучає до відзиву, зафіксовано, що виконавче провадження № НОМЕР_7 перебуває на виконанні саме в Дарницькому ВДВС м. Києва. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», воно відкривається за місцем проживання, роботи чи майна боржника. Боржник тривалий час проживав у столиці, самостійно створивши умови для ведення справи у Дарницькому районі м. Києва.

Офіційні відомості про непроживання за місцем реєстрації: згідно з наявною у Позивача офіційною довідкою, виданою старостою Зеленоярського старостинського округу, ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації фактично не проживає ще з 2015 року.

Додані Відповідачем свідоцтва про народження дітей ОСОБА_4 вказують, що батьком дітей є інша особа - ОСОБА_5 . ОСОБА_2 не є їхнім біологічним батьком та не всиновлював їх у встановленому законом порядку. Наявність нового шлюбу та проживання разом із дітьми нової дружини від її попередніх шлюбів не звільняє Відповідача від обов`язку щодо утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також позивачем повністю враховано динаміку погашення боргу Відповідачем та здійснено повний перерахунок пені станом на 19.05.2026 року з урахуванням внесених ним коштів. Окрім того, Позивач вже застосував імперативні вимоги статті 196 СК України та самостійно обмежив розмір пені за більшість місяців на рівні 100% від суми місячного боргу, що унеможливлює додаткове надмірне фінансове стягнення. Тобто засади розумності та пропорційності вже дотримані Позивачем при подачі розрахунку.

Тому просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі згідно з актуальним розрахунком станом на 25.05.2026 року у розмірі 108 400,48 грн.

У задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені (неустойки) до 50% відмовити повністю.

Ухвалою Доманівського районного суду від 30.06.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Позивач Тара Т.О. в судове засідання подала заява в якій просила позов розглядати у її відсутність та підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, представник подав суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6 , батьками записані - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

06 вересня 2017 року Доманівським районним судом Миколаївської області було видано судовий наказ № 475/838/17, згідно з яким наказано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

22 вересня 2017 року державним виконавцем Доманівського районного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області - Мереженко Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7.

17 листопада 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_7 передано для подальшого виконання до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно інформації про виконавче провадження НОМЕР_7, відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу № 475/838/17, згідно з яким наказано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У вказаній інформації зазначено, що враховуючи заборгованість боржника по сплаті аліментів було встановлено тимчасові обмеження, зокрема у праві виїзду за межі України та звернення стягнення на кошти на рахунок боржника.

17.05.2023 року Державним виконавцем було скасовано заходи примусового виконання.

Згідно розрахунків заборгованості по аліментам виданого Дарницьким ВДВС у місті Києві в рамках ВП НОМЕР_7 від 21.09.2017 року станом на 31.03.2025 заборгованість становить - 7 466,75 грн., станом на 01.08.2025 заборгованість становить - 27 113,75 грн., станом на 30.04.2026 заборгованість становить - 122 345,25 грн.

Згідно ухвали Доманівського районного суду Миколаївської області від 16.03.2026року за скаргою ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якій скаржник просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Києва) щодо здійснення Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 за весь період розрахунку заборгованості та зобов`язання старшого державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Києва) Ірину Микитчик, здійснити Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 за весь період перебування на виконанні вказаного виконавчого провадження, до дня прийняття рішення, з урахуванням вимог судового наказу від 6 вересня 2017 року, виданого Доманівським районним судом Миколаївської області, а саме: в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зокрема виходячи з суми 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 01 червня 2023 року - відмовлено.

Із розрахунку державного виконавця відділу державної виконавчої служби державного

виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що має місце прострочення сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості на суму 122 345,25 грн.

Дані розрахунки складені державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів протилежного суду не надано.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість

зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.

Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p = (A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату відповідачкою на його користь аліментів за період з березня 2025року по 25.05.2026року становить 108 400,48 грн.,тобто у розмірі, що не перевищує 100% заборгованості по аліментах, в той час як загальний розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів станом на 30.04.2026року обрахований Дарницьким ВДВС у місті Києві , складає 122 345,25 грн.

Свого розрахунку відповідач суду не надав.

Перевіривши порядок здійснення позивачем розрахунку пені, суд повністю з ним погоджується. При цьому погашення у подальшому відповідачем заборгованості по аліментах, не звільняє його від відповідальності, визначеної ст. 196 СК України.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до

дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21 (провадження № 61-12735сво23) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У частині першій статті 196 СК України максимальну межу для пені, передбачивши, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. Окрім цього в сфері судового розсуду перебуває вирішення питання про зменшення пені (частина друга статті 196 СК України).

Тобто алгоритм визначення розміру пені, який підлягає стягненню на користь одержувача аліментів, полягає в наступному: спочатку, з урахуванням максимальної межі, визначається пеня; після цього з`ясовується чи є підстави для її зменшення. При вирішенні питання про стягнення пені (стаття 196 СК України) законодавець надає суду право зменшувати розмір пені, а не звільняти платника аліментів від її сплати.

Таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 910/14591/21, від 25 липня 2024 року у справі № 922/4750/23).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки, суддя виходить з наступного.

Згідно положень статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктом 6 частини першої цієї статті ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

Відповідні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 липня 2025 року у справі № 939/856/24 (провадження № 61-6197св25).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 21.05.2022 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Згідно копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 дружина ОСОБА_8 має двох неповнолітніх синів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком яких записано ОСОБА_5 .

Також відповідачем було надано виписку з пенсійного фонду України з якої вбачається, що за звітний період 2000 - 443,64 грн., за 2001 - 708,00 грн., за 2002 - 1 170,00 грн., за 2003 - 1 707,50 грн., за 2004 - 2 077,50 грн.

На запит адвоката №7 від 20.04.2026 року Дарницьким ВДВС 30 квітня 2026 року було надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів який станом на 30.04.2026 складає 122 345,25 грн.

З досліджених платіжних інструкцій ОСОБА_2 на рахунок Дарницького ВДВС у м. Києві 25.04.2026 було зараховано 1 000,00 грн. по сплаті аліментів за ВП НОМЕР_7, 05.05.2026 було зараховано 1 000,00 грн. по сплаті аліментів за ВП НОМЕР_7, 15.05.2026 було зараховано 2 000,00 грн. по сплаті аліментів за ВП НОМЕР_7, 22.05.2026 було зараховано 2 500,00 грн. по сплаті аліментів за ВП НОМЕР_7.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

У даній справі відповідач знав про розмір аліментів, які мають сплачуватися ним на користь позивача на утримання дитини, однак попри це допустив прострочення сплати аліментів.

При цьому відповідач не довів існування обставин, які б слугували підставою для висновку про відсутність його вини щодо виникнення боргу по аліментах, тобто свідчили б про виникнення такої заборгованості не внаслідок дій чи бездіяльності платника аліментів.

Доводи відповідача про те, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася не з його вини, а через об`єктивні причини, а саме: зміну його сімейного стану - перебування на утриманні ще двох дітей, наявність нестабільного доходу відхиляються судом, оскільки такі доводи не виключають вину відповідача щодо неналежного виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Перелік причин, з яких утворилася заборгованість не з вини платника аліментів, не вичерпним і може встановлюватися судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

З аналізу судової практики вбачається, що обставинами, які виключають вину платника аліментів у виникненні заборгованості, вважаються хвороба платника, несвоєчасна виплата зарплати, затримка або неправильне перерахування аліментів банками, помилка

державного виконавця у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (постанова Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19), спільне проживання стягувача та боржника однією сім`єю після ухвалення рішення про стягнення аліментів та не пред`явлення його до примусового виконання протягом часу такого проживання (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 519/970/21).

Зміна сімейного стану, погіршення фінансового становища платника аліментів, організація платником аліментів відпочинку та оздоровлення дитини, наявність батьків пенсійного віку, інших членів сім`ї, родичів, які потребують фінансової допомоги, самі собою не є підставою для невиконання обов`язку з утримання дитини, а тому не виключає вину боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.

Водночас, утримання інших дітей, на що посилається відповідач може бути підставою для зменшення розміру аліментів (щомісячних виплат) у майбутньому, а не для списання пені за минулий період.

Оскарження дій виконавця шляхом подання в 2025 року скарги щодо здійснення розрахунку заборгованості ніяким чином не підтверджує доводи відповідача щодо неправильного нарахування заборгованості та не є обставиною яка дає підстави для визнання рішення суду про стягнення пені необґрунтованим з цих підстав.

Також відповідач не надав суду доказів того, що він був обмежений у праві звернутися до суду з метою вирішення питання про зменшення розміру аліментів.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України; ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН: НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_6 ), неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 108 400,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : О. В. Кривенко