Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №474/588/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/588/26

Провадження № 2/474/556/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

30.06.2026р.Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 542110-01/2026 у розмірі 14 235 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – сума основного боргу; 4 185 грн. 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; 4 550 грн. 00 коп. – сума заборгованості за штрафом; 500 грн. 00 коп. – сума комісії за видачу кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.01.2026р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 54210-01/2026, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону. За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути його та сплатити проценти. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється на фактичну кількість днів користування кредитом.

28.04.2026р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ЄАПБ») було укладено договір факторингу № 28042026 на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача, згідно реєстру боржників, у сумі 14 235 грн., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 185 грн. 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; 500 грн – сума комісії за видачу кредиту; 4 550 грн. 00 коп. – сума заборгованості за штрафом, на погашення якої відповідачем платежі не вчинялися.

Таким чином, ТОВ «ЄАПБ» вказувало, що наділене правом вимоги до відповідача за договором № 54210-01/2026, а тому просило позов задовольнити.

Представниця позивача Какун А.С. в судове засідання призначене на 29.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві представниця позивача просила розглядати позовну заяву за її відсутності.

Відповідач в судове засідання призначене на 29.09.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка вручена особисту одержувачу, 15.07.2026р. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

26.01.2026р. відповідач звернувся на адресу ТОВ «Стар Файненс Груп» з Заявою – анкетою на отримання фінансового кредиту, яку підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W991.

Вказаної дати ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W991 підписано Паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма).

Після ознайомлення з умовами кредиту, 26.01.2026р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 54210-01/2026, який підписаний клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y269 (далі – кредитний договір), за умовами якого товариство надає клієнту споживчий кредит у розмірі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. кредитного договору № 54210-01/2026).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 54210-01/2026 встановлені наступні умови: тип кредиту – кредит; мета отримання кредиту - на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту – 26.01.2026р.; наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування; дата погашення кредиту - 25.05.2026р.

Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та кінцевого строку виплати кредиту на підставі поданого до товариства звернення в паперовій чи електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора (п. 1.3 договору № 54210-01/2026).

Згідно п.п. 1.4-1.5 кредитного договору № 54210-01/2026, за користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту у сумі 500 грн. (10% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту). Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах строку кредитування вказаного у п. 1.2 договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 10 900 грн. та загальні витрати по кредиту складають 5 900 грн. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, комісія визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору.

Пунктом 1.6 кредитного договору № 54210-01/2026 визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п.п. 2.3-2.18, 7.6 кредитного договору № 54210-01/2026, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у кредит; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). За результатами ознайомлення з наведеною інформацією Клієнт переходить до створення Особистого Кабінету. Після входу до Особистого кабінету Клієнт для отримання кредиту, заповнює Заявку-Анкету. Після отримання попереднього рішення про видачу кредиту Клієнт на сайті Товариства проходить ідентифікацію та верифікацію. У випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації Клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та Товариство Клієнту в Особистому кабінеті надсилає пропозицію укласти електронний договір. У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого Клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт вводить у відповідне поле. Укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору, товариство накладає на оригінал Паспорту споживчого кредиту та на договір КЕП, та вони ж завантажуються в особистий кабінет позичальника.

Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку кредитування зазначеного у п. 1.2 договору починаючи з дня надання кредиту клієнту. Проценти нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом за кожен день користування ним, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення. Комісія нараховуються у процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті в перший платіжний період відповідно до Графіку платежів (п. 3.3 кредитного договору № 54210-01/2026).

Згідно з п. 4.1.4 кредитного договору № 54210-01/2026 товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони – кредитодавця.

Відповідальність сторін погоджена у розділі 5 кредитного договору № 54210-01/2026, зокрема: у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів встановлених у Графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого у графіку платежів до дати погашення заборгованості. У випадку коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку коли сума кредиту перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати неустойка не може перевищувати розмір половини суми кредиту.

Одночасно з цим, п.п. 5.3.2 договору № 54210-01/2026 передбачає, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.

Договір вважається укладеним з моменту підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного у п. 1.2 договору.

У додатку № 1 до кредитного договору № 54210-01/2026 – Графіку платежів, який підписаний клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y269 у визначено дату видачі кредиту/платежів з 26.01.2026р. до 25.05.2026р., суму кредиту як 5 000 грн., проценти за користування кредитом як 5 400 грн., комісія за надання кредиту – 500 грн. В ньому ж зазначено, що суму тіла кредиту відповідач має сплатити в останній платіж 25.05.2026р.

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426-260609121143 від 09.06.2026р. ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Стар Файненс Груп», про те, що ним, на підставі укладеного договору на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026р. успішно перераховано кошти у сумі 5 000 грн на платіжну карту клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 26.01.2026р. о 12:30:05, номер транзакції в системі iPay.ua 988855126.

З розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «Стар Файненс Груп» станом на 28.04.2025р., вбачається, що заборгованість відповідача на кінець періоду становить: 5 000 грн. 00 коп. – сума основного боргу; 4 185 грн. 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; 4 550 грн. 00 коп. – сума заборгованості за штрафом; 500 грн. 00 коп. – сума комісії за видачу кредиту. Проценти нараховані з 26.01.2026р. до 28.04.2026р. на сума боргу, за процентною ставкою 1% в день. Комісія 500 грн 00 коп. нарахована одноразово в день видачі кредиту 26.01.2026р. Штраф нарахований 25.02.2026р., 27.03.2026р. та 26.04.2026р. у розмірі 100% простроченої заборгованості, яка мала бути сплачена згідно графіку платежів у відповідний період. Платежі на погашення боргу не вчинялися.

28.04.2026р. між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) укладено договір факторингу № 28042026, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені дані в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2.

Як вбачається з акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28042026 від 28.04.2026р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, внаслідок чого від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості до боржників.

30.04.2026р. між сторонами договору факторингу № 28042026 проведено фінансування, про що надано платіжну інструкцію № 90.

Згідно витягу з реєстру боржників від 28.04.2026р. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 54210-01/2026 на суму 14 235 грн., яка складається з тіла кредиту 5 000 грн., процентів 4 185 грн., комісії 500 грн та штрафів в сумі 4 550 грн. Кількість днів прострочення 63.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі – Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що “принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс”.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставин, враховуючи те, що договір № 54210-01/2026 укладений між його сторонами, встановлював обов`язок відповідача повернути позику та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за договором, в тому числі і щодо сплати комісії за надання (видачу) кредиту та процентів за ставками та в порядку визначеному у договорі, доведеність обставини видачі кредитних коштів відповідачу, обставини невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту, доведеність переходу прав вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, суд приходить до наступного висновку.

Зокрема, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «Стар Файненс Груп» станом на 28.04.2025р., вбачається, що заборгованість відповідача на кінець періоду становить: 5 000 грн. 00 коп. – сума основного боргу; 4 185 грн. 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; 4 550 грн. 00 коп. – сума заборгованості за штрафом; 500 грн. 00 коп. – сума комісії за видачу кредиту. Проценти нараховані з 26.01.2026р. до 28.04.2026р. на сума боргу, за процентною ставкою 1% в день. Комісія 500 грн 00 коп. нарахована одноразово в день видачі кредиту 26.01.2026р. Штраф нарахований 25.02.2026р., 27.03.2026р. та 26.04.2026р. у розмірі 100% простроченої заборгованості, яка мала бути сплачена згідно графіку платежів у відповідний період. Платежі на погашення боргу не вчинялися.

За такого не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 4 550 грн 00 коп. нарахованих за кредитним договором укладеним з ним у січні 2026р. (під час дії воєнного стану).

А тому позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути: 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 185 грн заборгованості за відсотками та 500 грн заборгованості за комісією.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 811 грн. 50 коп. (68,04%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за кредитним договором № 54210-01/2026 від 26.01.2026р., станом на 28.04.2026р., в сумі 9 685 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., з них: 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 185 (чотири тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками та 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” заборгованість за кредитним договором № 54210-01/2026 від 26.01.2026р., станом на 28.04.2026р., в сумі 4 550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” судовий збір в сумі 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 50 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 90 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів”.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів” (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний “01” жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол