Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №473/2333/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2333/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 24 лютого 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало зі ОСОБА_1 кредитний договір №24.02.2022-100000510.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 70 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 04 травня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту (1 650 грн).

У разі порушення позичальником зобов`язання останній зобов`язався сплачувати неустойку у розмірі 110 грн та відповідно до ст. 625 ЦК України зобов`язався сплатити заборгованість з урахуванням 365 % річних від суми простроченої заборгованості за весь період прострочення.

Проте позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 13 639,86 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 11 000 грн;

-заборгованість за процентами – 989,86 грн;

-заборгованість за комісією за надання кредиту – 1 650 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Сарана А.О. не з`явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача у позові не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 24 лютого 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклало зі ОСОБА_1 кредитний договір №24.02.2022-100000510.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 70 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю 14 днів кожен), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 04 травня 2022 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту (1 650 грн).

У разі порушення позичальником зобов`язання останній зобов`язався сплачувати неустойку у розмірі 110 грн та відповідно до ст. 625 ЦК України зобов`язався сплатити заборгованість з урахуванням 365 % річних від суми простроченої заборгованості за весь період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи (а.с. 15) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником шляхом перерахування кредиту у розмірі 11 000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальника.

У той же час, позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2026 року йому нараховано заборгованість у загальному розмірі 13 639,86 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 11 000 грн;

-заборгованість за процентами (за період з 24 лютого 2022 року до 04 травня 2025 року) – 989,86 грн;

-заборгованість за комісією за надання кредиту – 1 650 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив наступне.

Суд погоджується із нарахованою заборгованістю за кредитом (тілом кредиту).

Також суд констатує, що договірні проценти дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами процентною ставкою та строком кредитування).

Зі змісту кредитного договору також вбачається правильність нарахування комісії за надання кредиту.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору та 112,98 грн поштових витрат.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №24.02.2022-100000510 від 24 лютого 2022 року, що утворилася станом на 12 травня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 24 лютого 2022 року до 04 травня 2025 року) у розмірі 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 86 копійок; заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень, а всього в загальному розмірі 13 639 (тринадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 86 копійок, а також в повернення 2 775 (дві тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 38 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв