Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №990/430/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 990/430/25

провадження № 11-109заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Мартинюк Н. М.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року (судді Гончарова І. А., Бившева Л. І., Блажівська Н. Є., Білоус О. В., Ханова Р. Ф.), у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

1. ОСОБА_1 у вересні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

- визнати незаконними дії та бездіяльність і прийняті рішення ВККС України щодо кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) Винниченка М.П. щодо третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей;

- визнати несправедливими та незаконними умови та скасувати норми рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду такі норми:

Визначити, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин.

Визначити, що кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40.

Визначити, що максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановити середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначити прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду;

- зобов`язати ВККС України визнати недійсним та скасувати результат третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, а саме бал на рівні 27,6 бала кандидата на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 , оскільки даний результат не відповідає реальності та не відображає реальний рівень когнітивних здібностей кандидата;

- зобов`язати ВККС України надати кандидату на посаду судді (адміністративна/господарська/загальна спеціалізація) ОСОБА_1 змогу повторно скласти іспит тестування когнітивних здібностей відповідно до графіку складання тестування когнітивних здібностей на іншу дату третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, яких допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що не зважаючи на те, що він вчинив всі можливі від себе дії для вчасного прибуття на іспит та відпочинку перед його проведенням, у зв`язку оголошення повітряної тривоги в ніч перед тестуванням він був позбавлений можливості повноцінно відпочити та виспатися, тоді як кандидати, які проходили тестування в інші дні, такого впливу не зазнали. На переконання позивача, це поставило його у завідомо гірші, нерівні умови порівняно з іншими учасниками конкурсу, оскільки успішне проходження тестування, за його твердженням, безпосередньо залежить від якості попереднього сну та відпочинку.

3. Саме цією обставиною, а не рівнем його професійної підготовки чи когнітивних здібностей як таких, позивач пояснював отриманий низький результат тестування - 27,6 бала, що не дозволило йому набрати прохідний бал. Відтак позивач вважав, що така нерівність умов проходження тестування є самостійною підставою для висновку про порушення його прав та законних інтересів як кандидата на посаду судді. Позивач стверджував, що саме з незалежних від нього причин він не зміг повною мірою проявити свої когнітивні здібності та не набрав необхідного прохідного бала, а відтак вважав, що його права та інтереси як кандидата на посаду судді було порушено.

4. Також позивач послався на додаткові фактори, які, на його думку, перешкодили йому та порушили його права, а саме: недоліки програмного продукту тестування, зокрема дрібний шрифт текстів завдань; недостатність виділеного часу (30 хвилин на 40 питань) для якісного опрацювання текстів заплутаного змісту, абстрактних фігур та їх комбінацій, особливо після безсонної ночі; неможливість якісно проаналізувати завдання, фігури, комбінації та ситуації за допомогою лише одного аркуша паперу та ручки, виданих кожному кандидату, у межах відведених 30 хвилин на 40 завдань; відсутність попередньо опублікованих прикладів завдань різного типу.

5. ОСОБА_1 наголошував на тому, що не мав ні юридичної, ні фактичної можливості перенести складення іспиту на інший день, оскільки таке право не визначено процедурою та правилами, визначеними Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

6. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).

7. ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь у доборі, оголошеному рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.

8. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит):

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Комісія встановила, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.

Визначила прохідний бал першого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування знань з історії української державності) з урахуванням того, що до другого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше 7 200 кандидатів на посаду судді та суддів.

ВККС встановила прохідний бал другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду) з урахуванням того, що до третього етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 75 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 4 200 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 600 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

Визначила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимально можливого бала.

9. ОСОБА_1 вдало склав кваліфікаційні іспити першого етапу тестування знань з історії української державності та другого етапу тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду/місцевого господарського суду/місцевого загального суду і був допущений до третього етапу тестування кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, - тестування когнітивних здібностей.

10. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.

Визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту.

Встановлено, що тестування когнітивних здібностей здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що тривалість тестування когнітивних здібностей - 30 хвилин, кількість запитань у тесті на когнітивні здібності - 40, максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60.

Встановлено середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

Визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді.

11. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

12. Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.

13. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 551 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - адміністративна / господарська / загальна, дата складання тестування - 10 вересня 2025 року, код учасника - K1096F13FBE501FD, бал учасника - 27,60, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.

14. Позивач, не погодившись з діями Комісії, які полягають у недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації, звернувся до Верховного Суду з цим позовом.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

15. Рішенням від 23 лютого 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

16. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Комісія встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, який ОСОБА_1 не набрав, що свідчить про те, що він не склав іспит. Відтак, позивач правомірно не був допущений до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

17. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про умови проведення тестування когнітивних здібностей, у тому числі щодо його тривалості, кількості запитань, максимально можливого бала, а також встановленого середнього допустимого та прохідного бала, не скористався правом оскарження відповідного рішення відповідача до початку процедури тестування, натомість добровільно погодився із визначеними умовами та взяв участь у кваліфікаційному іспиті. Звернення ж із вимогами про визнання умов проведення тестування когнітивних здібностей несправедливими та незаконними після отримання негативного результату свідчить про суперечливу поведінку та не відповідає загальновизнаному правовому принципу недопустимості зловживання правом. Зміна або індивідуальний перегляд умов оцінювання після завершення відповідного етапу конкурсу створювали б ризик підриву принципів рівності, прозорості та передбачуваності добору кандидатів на посаду судді.

18. Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що в умовах триваючого воєнного стану, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, держава об`єктивно не може гарантувати однакові побутові чи психологічні умови підготовки для всіх кандидатів. Однак обставини, пов`язані з запровадженням та функціонуванням правового режиму воєнного стану, зокрема оголошення сигналів повітряної тривоги, мають загальний, неперсоніфікований характер та об`єктивно впливають на всіх осіб, які перебувають на відповідній території у визначений проміжок часу. За таких умов відсутні підстави вважати, що відповідачем створено для позивача умови, які б істотно відрізнялися від умов проходження тестування іншими кандидатами, або що мало місце порушення принципу рівності доступу до публічної служби. Такі обставини не мають ознак персоналізованого впливу, а тому не можуть свідчити про індивідуальне обмеження чи дискримінацію.

19. ВККС не має законодавчо визначених повноважень здійснювати оцінку впливу зовнішніх або суб`єктивних чинників (таких як втома, відсутність сну, рівень стресу, відновлення тощо) на результати тестування окремих осіб. Результати тестування когнітивних здібностей є об`єктивними і базуються виключно на кількості правильних відповідей, що перевіряються автоматизовано відповідно до затвердженої процедури. Графік проведення тестувань формувався заздалегідь відповідно до алфавітного порядку прізвищ учасників і не міг враховувати обставини безпекового характеру, які за своєю природою є непередбачуваними.

20. Також причинно-наслідковий зв`язок між оголошенням повітряної тривоги під час проходження тестування та результатами, отриманими позивачем за його підсумками, належними та допустимими доказами не підтверджено. Сам по собі факт настання таких обставин не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності відповідача, оскільки порядок проведення тестування був визначений нормативно та застосований однаково до всіх учасників процедури. Відтак, доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивному сприйнятті впливу зовнішніх факторів, що не може бути підставою для визнання оскаржуваного рішення або дій чи бездіяльності незаконними.

21. Отже, недопущення ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного іспиту з огляду на ненабрання ним середнього допустимого бала переслідує легітимну мету забезпечення єдиних, об`єктивних та прозорих критеріїв добору кандидатів на посаду судді. Застосовані відповідачем заходи є належними та необхідними для досягнення зазначеної мети, а також співмірними із завданням забезпечення рівності всіх кандидатів у межах конкурсної процедури.

22. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення та дії ВККС є правомірним, а доводи позивача не спростовують їх законності.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

23. ОСОБА_1 20 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд», а також повторно 23 березня 2026 року засобами поштового зв`язку подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача

24. ОСОБА_1 обґрунтовував вимоги апеляційної скарги тим, що рішення ВККС про відмову у допуску до наступного етапу конкурсу мало наслідком припинення його участі у конкурсі, що «в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову в допуску позивача до професії судді», яке обмежує його кар`єрне просування, зачіпає професійну репутацію правника та є втручанням у право на повагу до приватного життя.

25. Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до абзацу другого частини третьої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402?VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) на Комісію покладено обов`язок затвердження не лише структури та формату проведення тестування, але й конкретного переліку питань, які використовуються під час тестування когнітивних здібностей учасників іспиту. Натомість комісія лише оприлюднила переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків (чотири та три питання відповідно). Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII та не сприяє забезпеченню належного рівня об`єктивності й передбачуваності відповідної процедури.

26. Просить суд врахувати обставини, встановлені в процесі розгляду аналогічних справ, а також висновки Верховного Суду № 990/59/25 та висновки Верховного Суду в рішенні від 17 червня 2025 року в справі № 990/143/25 щодо втручання таких результатів конкурсу в право позивача на повагу до його приватного життя.

27. Комісією не було належним чином виконано обов`язок закріплення за нею інтелектуальних прав на бібліотеку тестових завдань (питання та відповіді), що, на думку позивача, дає змогу розробнику тестів самостійно також розпоряджатися завданнями, і передавати їх третім особам окрім ВККС. На переконання ОСОБА_1 , ці порушення впливають на рівність учасників конкурсу, оскільки окремі учасники конкурсу теоретично могли отримати доступ від розробника до бази питань та відповідей завчасно до проведення кваліфікаційного іспиту. Зокрема позивач посилається на окрему думку члена Комісії, яка містила застереження щодо правової природи предмета закупівлі.

28. Позивач повторює викладені в його позові доводи та наголошує на тому, що не спавши протягом ночі до тестування, він був поставлений обставинами в нерівне становище з іншими учасниками конкурсу, які проходили тестування в інші дні, а також що діями відповідача він був позбавлений змоги перенести тестування на інший день, щоб мати змогу відновити його права та інтереси та бути у рівному становищі з іншими учасниками. Додатково позивач повторює доводи позову про обставини, що перешкодили йому під час тестування: дрібний шрифт текстів програмного продукту для тестування; замала кількість виділеного часу, відсутність попередньо опублікованих прикладів різного типу завдань, відсутність змоги змінити день тестування.

29. До того ж, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме: переліку питань та правильних відповідей тестування когнітивних здібностей щодо позивача; інформації про розробника програми тестування, вид його діяльності, освітній рівень та кваліфікацію осіб, які складали питання тесту, а також про завдання, поставлене ВККС перед розробником щодо складності тестів; інформації про те, які саме суб`єктивні цивільні права були передані Комісії за результатами закупівлі бібліотеки тестових завдань. Отже, суд вирішував справу без витребування та без дослідження всіх необхідних доказів, що робить розгляд справи поверхневим, одностороннім та формальним, а сам розгляд - неповним.

Узагальнені доводи позиції відповідача

30. ВККС, не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги, 7 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

31. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про порушення права доступу до професії, невиконання обов`язку щодо затвердження переліку питань тестування та неврахування окремих думок членів Комісії щодо бібліотеки тестових завдань не містилися у позовній заяві. Зміст позовної заяви та обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не містили зазначених доводів, а відповідно до частини першої статті 47 КАС України зміна предмета або підстав позову можлива лише шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. На переконання відповідача, позивач фактично змінив (доповнив) підстави позову поза межами процесуальної форми, визначеної КАС України, що є неприпустимим та виключає можливість врахування таких доводів судом апеляційної інстанції.

Право на доступ до державної служби гарантоване статтею 38 Конституції України, але воно не є абсолютним і реалізується за умови дотримання встановлених законом вимог і процедур. Ненабрання кандидатом прохідного бала є об`єктивним результатом оцінювання і не може розцінюватися як обмеження права доступу до професії. Посилання позивача на практику ЄСПЛ (справи «Олександр Волков проти України», «Денісов проти України») є нерелевантним, оскільки ці справи стосувалися звільнення з посади й остаточного припинення професійної діяльності, тоді як недопуск до наступного етапу добору не є остаточним позбавленням права на доступ до професії та не виключає участі в майбутніх конкурсах.

32. Позивач не набрав середній допустимий бал третього етапу (55 відсотків, або 33 бали), у зв`язку з чим правомірно не був допущений до виконання практичного завдання. Умови, порядок проведення іспиту та методика визначення прохідного бала були належним чином затверджені й оприлюднені, тобто є загальнодоступними й однаковими для всіх учасників, а позивач добровільно взяв участь у процедурі, не оскарживши ці умови завчасно. Звернення до суду з доводами про несправедливість умов після отримання негативного результату свідчить про непослідовність процесуальної поведінки позивача, що не узгоджується з принципом добросовісності та забороною зловживання процесуальними правами.

33. Держава об`єктивно не може гарантувати однакові побутові чи психологічні умови підготовки для всіх кандидатів в умовах воєнного стану, а обставини, пов`язані з повітряною тривогою, мають загальний, неперсоніфікований характер і не свідчать про індивідуальне обмеження чи дискримінацію позивача. Результати тестування є об`єктивними, оскільки базуються виключно на кількості правильних відповідей, автоматизовано перевірених за затвердженою процедурою, а графік тестувань формувався заздалегідь за алфавітним порядком прізвищ і не міг враховувати непередбачувані безпекові обставини. Причинно-наслідковий зв`язок між тривогою та результатом тестування позивача належними доказами також не доведений.

34. Вимоги частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII щодо затвердження та оприлюднення переліку питань стосуються тестувань загалом, але прямо виключають з цього обов`язку тестування когнітивних здібностей відповідно до частини четвертої статті 74 Закону, пунктів 2.5 та 2.15 розділу 2 Положення, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 «Про затвердження Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів»(далі - Положення № 185/зп-24).

Отже, ні Закон, ні Положення № 185/зп-24 не покладають на неї обов`язку затверджувати чи оприлюднювати конкретний перелік питань цього тестування. Також рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 було затверджено програму іспиту та таксономічні характеристики тестувань, а на офіційному сайті Комісії завчасно оприлюднено типові запитання тестування когнітивних здібностей, що забезпечило достатній рівень передбачуваності та прозорості проведення тестування.

35. Також зазначає, що рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, на які посилається позивач у своїй скарзі, не набрали законної сили, а тому не мають преюдиційного значення та, відповідно, не містять правової позиції Верховного Суду.

36. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо створення бібліотеки тестових завдань, прав інтелектуальної власності на них та окремих думок членів Комісії не стосуються предмета спору й не впливають на результати проходження позивачем іспиту. Питання організації публічної закупівлі та правовідносини у сфері інтелектуальної власності є самостійними правовідносинами, які не впливають на правомірність результатів конкретного кваліфікаційного іспиту позивача, оскільки його результати визначені автоматизовано на підставі кількості правильних відповідей і є об`єктивними.

37. Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про неповноту судового розгляду, оскільки витребування доказів є процесуальним правом суду, яке реалізується лише за умови доведення необхідності цього для встановлення обставин справи. Клопотання позивача, на думку Комісії, фактично спрямоване на повторне дослідження обставин, у витребуванні яких судом першої інстанції вже правомірно відмовлено, і не відповідає статті 308 КАС України.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

38. Ухвалою від 16 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження в цій справі.

39. Суддя Великої Палати Верховного Суду в порядку підготовки до апеляційного розгляду справи ухвалою від 7 вересня 2026 року відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

40. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 9 вересня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 17 вересня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

41. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

42. У цій категорії спорів щодо оскарження рішення ВККС про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі кандидата / судді у зазначеному доборі, зокрема, у випадку ненабрання учасником добору середнього допустимого бала у виді 33 балів, Велика Палата Верховного Суду вперше сформувала правову позицію у постанові від 4 березня 2026 року у справі № 990/464/25 (провадження № 11-4заі26) (далі - постанова від 4 березня 2026 року).

43. З того часу згадана сформована позиція знайшла своє підтвердження у численних судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 5 травня 2026 року у справі № 990/465/25

(провадження № 11-68заі26) (далі - постанова від 5 травня 2026 року), від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25 (провадження № 11-101заі26) (далі - постанова від 18 червня 2026 року), де учасники добору набрали менше 33 балів, тобто в ситуації, аналогічній тій, що має місце в справі, судове рішення у якій переглядається, а також в інших постановах, у яких вирішувалися подібні питання, хоча учасники цих справ і набирали мінімально потрібні 33 бали, втім не набрали прохідний бал із урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

44. Отже, практика Суду є добре усталеною під час вирішення цієї категорії спорів, тож Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для деталізованого викладення релевантного законодавства та тих мотивів, що стали підставою для формування її правової позиції у згаданих постановах, навівши посиланням на відповідні пункти цих судових рішень, норми права, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, та висновки, раніше сформульовані Верховним Судом та застосовні у цій справі.

Право, застосоване судом

45. Питання визначення права, застосовуваного судом для вирішення цієї категорії спорів, було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 43-48 постанови від 4 березня 2026 року, пункти 75-99 постанови від 5 травня 2026 року, пункти 34-58 постанови від 18 червня 2026 року.

46. Правові засади регулювання спірних правовідносин визначають приписи частини другої статті 19 Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24.

47. Безпосереднє правове регулювання спірних відносин визначають приписи частин третьої-шостої статті 74 Закону № 1402-VIII за змістом яких, кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту ВККС оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

48. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

49. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

50. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

51. Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

52. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

Оцінка наявності у ВККС обов`язку затверджувати зміст тестування когнітивних здібностей та конкретний перелік питань

53. Відповідь на питання щодо наявності у Комісії такого обов`язку була надана Великою Палатою Верховного Суду у її постановах, mutatis mutandis: пункти 49, 51 постанови від 4 березня 2026 року, пункти 100, 102 постанови від 5 травня 2026 року, пункти 60, 62 постанови від 18 червня 2026 року.

54. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту, втім як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не встановлюють обов`язку ВККС завчасно оприлюднювати його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті. Натомість ВККС зобов`язана окремим рішенням встановити особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей і методику його оцінювання.

55. Законодавець не встановив ані обов`язку для ВККС розробляти нові питання тестів у межах кожного окремого добору / конкурсу на посаду судді, ні заборони використання вже наявних у ВККС завдань для проведення кваліфікаційного іспиту в межах інших доборів / конкурсів.

56. Такий підхід узгоджується з прямим приписом частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII, який, встановлюючи обов`язок щодо оприлюднення програми та переліку питань тестування, прямо містить виняток щодо тестування когнітивних здібностей. Отже, неухвалення окремо рішення ВККС про затвердження повного переліку питань цього тестування сама собою не доводить порушення частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII.

57. Відповідний програмний продукт був прийнятий і впроваджений у роботу, що свідчить про перевірку його відповідності затвердженим базовим вимогам з боку ВККС. Доказів протилежного позивачка суду не надала.

58. До того ж на виконання вимог законодавства Комісія затвердила Базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2 до рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24), а також визначила Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей (додаток 2 до рішення ВККС від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25), у яких описала зміст цього етапу, зокрема структуру завдань, їх суть і призначення, методику оцінювання, правила складання тестування. Також на офіційному сайті Комісії оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 3 рішення від 29 січня 2025 року № 29/зп-25).

59. Також позивач обґрунтовує зазначені доводи посиланням на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2025 року у справі № 990/59/25, яким було задоволено позов кандидата на посаду судді апеляційного суду з мотивів, аналогічних наведеним позивачем, а саме - про наявність у ВККС обов`язку затвердити повний перелік питань тестування когнітивних здібностей.

60. Однак колегія суддів звертає увагу, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2026 року в справі № 990/59/25 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні відповідного позову відмовлено. За таких обставин наведена позивачем правова позиція не може братися до уваги, оскільки не відображає остаточних висновків, до яких дійшов Верховний Суд у відповідній справі. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові висловила протилежні правові висновки, які повністю спростовують доводи позивача. Отже, правова позиція, викладена у скасованому рішенні суду першої інстанції в справі №990/59/25, на яку посилається позивач, не лише не має преюдиційного значення для цієї справи, а й прямо спростована актуальними висновками Великої Палати Верховного Суду. Відтак Комісія не мала законодавчо визначеного обов`язку затверджувати чи оприлюднювати повний перелік питань тестування когнітивних здібностей окремим своїм рішенням, а виконання нею обов`язку щодо затвердження форми та змісту такого тестування шляхом затвердження програми, таксономічної характеристики й типових питань (рішення Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25), а також впровадження в роботу відповідного програмного продукту повністю узгоджується з вимогами частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII.

Щодо закріплення інтелектуальних прав за Комісією на розроблені тести

61. Питання дотримання правил проведення аукціону, визначення за його наслідками переможця як особи, яка відповідає усім виставленим вимогам, перевірка здатності ТОВ «ХГР Україна» виконати обсяг робіт, передбачений укладеними договорами, а також закріплення інтелектуальних прав за Комісією на розроблений програмний продукт та бібліотеку запитань не може перевірятися в межах цієї справи, оскільки виходить за межі предмета доказування.

62. До того ж обставини / відомості щодо укладення договору між ВККС та ТОВ «ХГР Україна» були відомі учасникам добору до початку тестування когнітивних здібностей, що не стало перепоною для проведення цього тестування, як і участі у ньому усіх допущених учасників добору, серед яких був позивач. Зауваження щодо правомірності таких дій виникли у позивача після отримання недостатнього результату тестування когнітивних здібностей.

63. Предметом цього спору є правомірність дій та рішень Комісії щодо результатів проходження позивачем кваліфікаційного іспиту та його недопуску до наступного етапу у зв`язку з ненабранням прохідного бала. Питання організації публічної закупівлі послуг з розробки бібліотеки тестових завдань, визначення виконавця відповідних робіт та розподілу майнових прав інтелектуальної власності на створений твір є самостійними правовідносинами, які виникають між Комісією та третьою особою (виконавцем послуг) і не мають безпосереднього юридичного зв`язку з результатами конкретного тестування, пройденого позивачем.

64. Твердження позивача про те, що окремі кандидати «теоретично могли отримати доступ» до бази питань від розробника, ґрунтується виключно на припущеннях і не підтверджене жодними доказами, а тому не може бути підставою для висновку про порушення принципу рівності учасників конкурсу чи для скасування оскаржуваного рішення та зміни результатів проведеного тестування.

65. Водночас колегія суддів зауважує, що такі доводи не заявлялися позивачем у позовній заяві та не були предметом розгляду суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 47 КАС України зміна підстав позову можлива лише шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання. Наведення цих доводів вперше на стадії апеляційного оскарження є фактичною зміною підстав позову з порушенням установленої процесуальної форми.

Щодо доводів про неповноту судового розгляду через відмову у витребуванні доказів

66. Відповідно до статті 94 КАС України, вирішення питання про витребування доказів є дискреційним процесуальним повноваженням суду, яке реалізується за умови, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, доведе неможливість самостійно отримати ці докази та обґрунтує їх значення для встановлення обставин справи.

67. Судом першої інстанції клопотання позивача було розглянуто у судовому засіданні; частину доказів (результати тестування позивача та інформацію щодо завдання, поставленого розробнику тестів) було витребувано та долучено до матеріалів справи. Відмова у витребуванні решти доказів (зокрема, повного переліку питань і відповідей тестування, а також інформації про розподіл майнових прав на бібліотеку тестових завдань) обумовлена законодавчою забороною публікації переліку запитань (про яку позивач сам зазначає в своїй апеляційній скарзі), а також відсутністю безпосереднього значення такої інформації для вирішення спору з підстав, викладених вище щодо предмета спору.

68. За таких обставин розгляд справи судом першої інстанції не може вважатися неповним, а сам факт незгоди позивача з обсягом задоволеного клопотання не свідчить про порушення принципу повноти судового розгляду.

Щодо доводів про нерівне становище внаслідок повітряної тривоги та додаткових факторів організації тестування

69. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, так зазначає, що ОСОБА_1 фактично повторно наводить зазначені доводи в апеляційній скарзі, без надання будь-яких нових доказів чи аргументів.

70. Обставини, пов`язані з функціонуванням правового режиму воєнного стану, зокрема оголошення сигналів повітряної тривоги, мають загальний, неперсоніфікований характер, об`єктивно поширюються на всіх осіб, які перебувають на відповідній території у визначений час, а тому не можуть свідчити про індивідуальне, персоналізоване обмеження прав позивача порівняно з іншими кандидатами. Держава в умовах збройної агресії об`єктивно не може гарантувати усім кандидатам однакові побутові та психологічні умови підготовки до тестування, а покладення такого обов`язку на Комісію не узгоджувалося б із можливостями суб`єкта владних повноважень в умовах воєнного стану.

71. Колегія суддів також враховує, що причинно-наслідковий зв`язок між оголошенням повітряної тривоги та результатом тестування позивача (27,6 бала) не підтверджений жодними об`єктивними доказами, а ґрунтується виключно на суб`єктивному твердженні позивача про стану та особливостей власного організму.

72. Результати тестування є об`єктивними, оскільки визначаються автоматизовано на підставі кількості правильних відповідей за затвердженою процедурою, а надання Комісії права оцінювати вплив суб`єктивних чинників (втоми, стресу, відсутності сну) на конкретного кандидата законодавством не передбачене.

73. Щодо додаткових факторів (виділеного часу для тестування, кількість аркушів для нотаток, відсутність прикладів різних типів завдань, неможливість перенесення дати іспиту) колегія суддів зазначає, що ці умови встановлені рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 на виконання Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, були оприлюднені завчасно, є єдиними та однаковими для всіх учасників добору, а позивач, будучи належним чином ознайомленим з ними, не скористався правом їх оскарження до початку тестування і добровільно взяв участь в іспиті на визначених умовах. Оскарження цих умов лише після отримання негативного результату суперечить принципу добросовісності та неприпустимості зловживання процесуальними правами.

74. Щодо посилання позивача на технічні особливості інтерфейсу програмного забезпечення тестування (розмір шрифту), колегія суддів зазначає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що параметри відображення тексту відрізнялися для нього порівняно з іншими кандидатами або істотно перешкоджали сприйняттю завдань, а сам по собі суб`єктивний дискомфорт від елементів інтерфейсу не свідчить про порушення процедури тестування чи прав позивача.

75. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що ВККС відносно ОСОБА_1 не допустила порушення принципів рівності та недискримінації чи ознак свавільності або протиправності у процесі тестування когнітивних здібностей, які б заперечили достовірність отриманого результату чи щонайменше поставили його під сумнів.

76. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивача до наступного етапу в обхід встановленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивач просить суд надати йому привілейоване становище на підставі несприятливих для нього обставин. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.

Щодо доводів про порушення права доступу до професії судді

77. Проблематика того, чи є недопуск кандидата до наступного етапу конкурсу через незадовільний результат тестування когнітивних здібностей порушенням його права на доступ до державної служби (посади судді), та чи становить оприлюднення таких результатів тестування неправомірне втручання у приватне життя кандидата, вже була предметом детального аналізу Верховним Судом (як Касаційним адміністративним судом, так і Великою Палатою Верховного Суду), mutatis mutandis: рішення від 9 квітня 2026 року у справі № 990/508/25, пункти 85- 87 рішення від 3 березня 2026 року у справі № 990/488/25, пункти 122-124 постанови від 9 червня 2026 року у справі № 990/486/25, пункти 110-112 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/507/25, пункти 111-113 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/487/25, пункти 140-145 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 166-170 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25

78. Право кожного громадянина на доступ до державної служби, у тому числі участь у доборі на посаду судді, гарантоване статтею 38 Конституції України, однак зазначене право не є абсолютним та реалізується виключно за умови дотримання встановлених законом вимог і процедур, спрямованих на забезпечення професійності, доброчесності та належного рівня компетентності кандидатів. Ненабрання позивачем встановленого середнього допустимого бала третього етапу кваліфікаційного іспиту є об`єктивним наслідком застосування визначених законодавством критеріїв оцінювання і не може розцінюватися як обмеження конституційного права на доступ до професії, оскільки таке право реалізується саме через конкурсні процедури з обов`язковим дотриманням установлених критеріїв.

79. Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини у справах «Олександр Волков проти України» та «Денісов проти України» колегія суддів вважає нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки зазначені справи стосувалися остаточного звільнення осіб з посади судді та припинення їх професійної діяльності, тоді як предметом цієї справи є виключно недопуск позивача до наступного етапу кваліфікаційного іспиту в межах конкурсної процедури добору, що не є остаточним позбавленням права на доступ до професії та не виключає можливості його повторної участі у майбутніх конкурсних процедурах.

80. Позивач, обґрунтовуючи зазначені доводи, посилається також на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2025 року у справі №990/143/25, однак зазначене рішення було скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2026 року. Відтак, наведена позивачем правова позиція втратила чинність та не може розглядатися, як правовий висновок на підтвердження обґрунтованості його доводів у цій справі.

81. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначені висновки узгоджуються і з тим, що конкурс на зайняття посади судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад: ненабрання кандидатом установленого Комісією прохідного бала є самостійною правовою підставою для припинення його подальшої участі в конкурсі і саме собою не свідчить про порушення його права на доступ до державної служби, гарантованого частиною другою статті 38 Конституції України, оскільки це право реалізується на умовах рівності та відповідно до встановлених законом кваліфікаційних вимог, а не у вигляді безумовної гарантії призначення на посаду.

82. Так, у пункті 74 постанови від 4 березня 2026 року, пунктах 122, 123 постанови від 5 травня 2026 року, пунктах 91, 92 постанови від 18 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду виснувала, що конкурс на зайняття посади судді має конкурентний характер, а отже, ненабрання позивачем установленого Комісією прохідного бала унеможливлює допущення його до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

83. Погоджуючись пройти відповідну процедуру тестування когнітивних здібностей, позивач як конкурсант мав передбачати, що його результати можуть бути як позитивними, так і негативними. Висловлення ж сумнівів у правомірності проведеної процедури виключно через отримання негативного результату не є підставою для скасування рішення про його затвердження, особливо в умовах, коли не було встановлено допущення ВККС істотних порушень норм законодавства, які визначають правила і умови проведення добору.

84. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що ненабрання позивачем встановленого Комісією середнього допустимого бала є самостійною підставою для припинення його участі у доборі, а протилежне - означало б порушення принципу рівності учасників іспиту та їхніх законних очікувань на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивач просить суд надати йому привілейоване становище шляхом надання другої спроби скласти тестування, незважаючи на ненабрання ним установленого бала. Втім, конкурсна процедура виключає можливість надання окремому кандидатові винятку із встановлених для всіх учасників правил, оскільки це порушувало б принцип рівності учасників добору та суперечило б меті кваліфікаційного іспиту.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

85. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим і відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

86. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного іспиту, та дотримався норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у рішенні суду висновків, що відповідно до частини першої статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

87. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до приписів частини шостої статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2026 року у справі № 990/430/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Н. М. Мартинюк

Судді:О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. В. БілоконьМ. В. Мазур

О. Л. БулейкоК. М. Пільков

М. М. ГімонС. О. Погрібний

О. А. ГубськаО. В. Ступак

А. А. ЄмецьМ. Ю. Тітов

Л. Ю. КишакевичІ. В. Ткач

В. В. КорольВ. Ю. Уркевич

С. І. Кравченко