Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №287/977/21 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 287/977/21

провадження № 51 - 2149 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у письмовому провадженні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000020 від 15 січня 2021 року, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за ст. 191 ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 листопада 2024 року про виправлення описки, задоволено клопотання захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_7 та на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України закрито кримінальне провадження № 62021000000000020 від 15.01.2021 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ст. 191 ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України. Цивільний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 травня 2025 року апеляційну скаргу прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст заперечень

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 05 травня 2025 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилаючись на практику касаційного кримінального суду, вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно обрахували строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та дійшли до помилкового висновку про те, що він закінчився до того як обвинувальний акт надійшов до суду першої інстанції. Вважає, що строк з 02 лютого 2021 року по день закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відповідно до ст. 219 ч. 5 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, а тому обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано до суду в межах строків досудового розслідування, чого не було враховано апеляційним судом за доводами апеляційної скарги прокурора. Таке порушення вимог кримінального процесуального закону вважає істотним, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

В письмових поясненнях захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вказують на безпідставність доводів касаційної скарги прокурора і вважають, що підстави для скасування ухвали апеляційного суду відсутні.

У клопотаннях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити ухвали судів попередніх інстанцій без зміни.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від інших учасників судового провадження не надходило.

Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце касаційного розгляду. Заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.

В окремих клопотаннях захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та звільнені від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просять проводити касаційний розгляд у порядку письмового провадження у їх відсутність.

Мотиви Суду

Перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 113 КПК України).

Відповідно до ст. 116 ч. 1 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Частиною п`ятою статті 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Предметом зазначеного касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою залишено без зміни ухвалу суду першої інстанції, якою застосовано положення ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та закрито кримінальне провадження щодо них з цієї підстави.

Відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Питання обрахунку строку досудового розслідування з врахуванням особливостей положень ст. 219 ч. 5 КПК України було предметом касаційного розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в справі № 216/4805/20 (провадження № 51 - 4684 кмо 21), за результатом якого в постанові від 24 жовтня 2022 року було сформульовано такий висновок:

«Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеруповідомленняпро завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.»

В цій же постанові зазначено, що направлення повідомлення входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які у сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів указаного кримінального провадження вбачається, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 14 липня 2020 року (справа № 757/28239/20-к) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001202 до дванадцяти місяців, тобто до 10 лютого 2021 року.

15 січня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ст. 191 ч. 2 КК України та про нову підозру за ст. 191 ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України.

19 січня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено до підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України.

01 лютого 2021 року старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 підписані повідомлення підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Проте, наявні в матеріалах цього провадження повідомлення, на які посилається сторона обвинувачення, лише підтверджують факт їх складання та підписання, а не їх направлення або вручення.

Належним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування і відкриття для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України матеріалів досудового розслідування є або документи, що підтверджують особисте вручення відповідному учаснику кримінального провадження повідомлення про відкриття для ознайомлення матеріалів справи (зокрема, особисті розписки підозрюваного, захисника), або докази про направлення такого повідомлення на адресу, вказану для листування.

Проте, будь-які докази про направлення або ж вручення зазначених повідомлень адресатам цих повідомлень до закінчення строку досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді, тобто до 10 лютого 2021 року, матеріали кримінального провадження не містять та стороною обвинувачення надані судам не були, що свідчить про неналежне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування.

Фактичне ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування відбулося у періоди з 09 квітня 2021 року по 11 червня 2021 року та з 24 травня 2021 року по 14 червня 2021 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 10 лютого 2021 року.

За умови відсутності доказів належного вручення чи направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що у цьому випадку зупинення строку досудового розслідування за правилами ст. 219 ч. 5 КПК України не відбулось, а ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження необхідно вважати таким, що відбулося поза межами строку досудового розслідування.

Отже, доводи касаційної скарги прокурора про те, що строк з 02 лютого 2021 року по день закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відповідно до ст. 219 ч. 5 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, є безпідставними.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, та наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в порядку ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України є належним чином обґрунтованим, умотивованим і таким, що відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону та відповідає сформованій практиці касаційного кримінального суду в цьому питанні.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20) є безпідставними, оскільки прокурор неправильно трактує зміст цього висновку, помилково ототожнюючи факт направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, про що йдеться у цьому висновку, з відмінним фактом його складання, без наявності доказів його направлення (або вручення), що і мало місце у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370, 419 КПК України, в ній зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою та викладено мотиви, що спростовують її доводи.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ст. 191 ч. 3, ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, передбачених ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3