Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №161/2465/25 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 161/2465/25

провадження № 51-1556км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - захисника ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року і

ВСТАНОВИВ:

Зміст прийнятих судових рішень

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2026 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_8 .

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вказаний вирок місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 не має права на апеляційне оскарження вироку місцевого суду. Наголошує, що фактично вироком суду першої інстанції встановлено причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень попри те, що вона не була учасником судового розгляду. Стверджує, що у вироку ОСОБА_6 згадано як «Особа 1 з квітня 2022 року перебувала на посаді заступника начальника Волинської обласної військової адміністрації», має вищу освіту за фахом «правознавство» та «державне управління» та згадується в жіночому роді, що дозволяє її ідентифікувати.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечила касаційну скаргу та просила відмовити у її задоволенні.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули, причин своєї неявки Суду не повідомили.

Мотиви Суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На думку захисника, апеляційний суд всупереч положенням КПК повернув його апеляційну скаргу, оскільки дійшов помилкового висновку про те, що як захисник, так і ОСОБА_6 , не вправі оскаржити вирок місцевого суду.

Колегія суддів не погоджується з наведеним твердженням з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів провадження, вироком від 20 лютого 2026 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі на вирок місцевого суду захисник вказував, що у вироку зазначено такі дані, які дозволяють однозначно ідентифікувати ОСОБА_6 .

Апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі дійшов переконання про те, що як ОСОБА_6 , так і її представник- адвокат ОСОБА_7 не наділені правом на оскарження вироку місцевого суду. Окрім цього, цей суд надав оцінку доводам, висловленим в апеляційній скарзі, та повернув апеляційну скаргу представника.

Під час перевірки законності ухвал щодо прийнятності апеляційної скарги іншої особи на вирок на підставі угоди правильними є висновки про те, що: (1) зазначення у формулюванні обвинувачення інформації стосовно співучасті обвинуваченого-сторони угоди з іншою особою (чи вчинення обвинуваченим-стороною угоди дій в інтересах іншої особи), яке визнано судом доведеним, стосується лише обвинуваченого - тобто сторони угоди; (2) викладені у вироку на підставі угоди обставини обвинувачення, відповідно до ст. 17 КПК, не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, крім обвинуваченого - сторони угоди.

Також апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не досліджував докази та не надавав будь-яку оцінку діям ОСОБА_6 .

Суд апеляційної інстанції закцентував на тому, що у тексті вироку відсутні такі посилання на персональні дані ОСОБА_6 , за допомогою яких можна було б її ідентифікувати, адже у вироку йдеться про Особу-1.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що вирок не містить даних, які б могли ідентифікувати ОСОБА_6 , а покликання у ньому на займану особою посаду чи освіту не є такими, що чітко ідентифікують певну особу.

Такий висновок кореспондує правовій позиції касаційного суду, висловленій у постанові ККС ВС від 15 вересня 2026 року у справі № 752/12789/25, згідно з якою суддя апеляційного суду на етапі відкриття провадження може прийти до висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки ні з її змісту, ні з оскаржуваного судового рішення не вбачається, що воно стосується скаржника. Зокрема йдеться про випадки, коли в оскаржуваному судовому рішенні немає згадки персональних даних чи таких індивідуальних даних, які дозволяють конкретизувати особу.

Відтак у цьому кримінальному провадженні колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний вирок не стосується прав та інтересів ОСОБА_6 , а тому ні вона, ні її представник не наділені правом на його апеляційне оскарження.

Таким чином, колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому оскаржуване судове рішення потрібно залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3